Голова Папської академії життя зазначив: говорити про управління, капітал, демографічні зміни, роботу й рівні компетенції сьогодні означає запитувати, хто керує цими процесами, за якими критеріями та з якими наслідками для найбільш уразливих.
У понеділок 25 травня 2026 року архієпископ Ренцо Пеґораро відкрив у Латеранському палаці конференцію, присвячену темі «Штучний інтелект і майбутнє людської гідності», організовану у співпраці з Deloitte Central Mediterranean, пише Vatican News.
Як наголосив архієпископ Пеґораро, «штучний інтелект може бути цінною підтримкою — але він не може самостійно вирішувати, що є правильним, що є людським».
Розвиток ШІ має бути пов’язаний з гідністю людини
Архієпископ Пеґораро вказав на значення того факту, що енцикліка «Magnifica humanitas» Лева XIV «на самому початку його понтифікату порушує питання, яке зараз очевидне для всіх: технологія ніколи не буває нейтральною, коли вона так глибоко проникає у сферу праці, опіки, соціальних стосунків та колективних рішень».
Як наголосив голова Папської академії життя, Папа через енцикліку порушує дуже важливе питання Воно стосується не лише того, що може зробити штучний інтелект, але й того, чи його розвиток насправді буде спрямований на гідність людини та спільне благо.
Наскільки великим є вплив ШІ?
За словами архієпископа Пеґораро, питання про те, хто наразі має реальний вплив на такі сфери, як управління, потоки капіталу, демографічні зміни, робота та компетенції, є критично важливим, — як і вплив цього на людей, особливо на найуразливіших.
Папська академія життя наголошує, що інновації є справді людськими лише тоді, коли вони не зводять людину до функцій, даних чи ефективності, а захищають її гідність, свободу і покликання до стосунків. Штучний інтелект може бути безцінним помічником — але він не може самостійно вирішувати, що є правильним. Ця відповідальність лежить на людях.