У Польщі розпалилася безпрецедентна криза, пов’язана із… призначенням посла у Сполучених Штатах Америки.

Річ у тім, що міністр закордонних справ Радослав Сікорський вирішив, всупереч думці президента Анджея Дуди, самостійно призначити керівництво польської дипломатичної місії у Вашингтоні.

Така практика явно суперечить міжнародному і національному законодавству, проте польський уряд це не зупиняє.

Тим більше, це далеко не перший конфлікт між чинним президентом та урядом Дональда Туска. 

Про що йдеться і які можуть бути наслідки? Про це – далі в матеріалі.

“Плювок в обличчя полякам”

Усе розпочалося у березні цього року, коли прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що разом з очільником Міністерства закордонних справ Радославом Сікорським звернеться до президента Анджея Дуди за згодою на зміни в більшості польських посольств.

Втім, тоді з президентського палацу надійшла інформація, що президент не дасть на це згоди. А саме він, згідно із законодавством, має право призначати та звільняти послів.

Історія на цьому не закінчилася. Й дійшла до польської амбасади по той бік Атлантики.

Так, у червні з’явилася інформація, що посол Польщі у США Марек Магеровський залишить посаду, яку обіймав з листопада 2021 року. А також що це має статися після липневого саміту НАТО у Вашингтоні.

Його місце має зайняти сенатор Богдан Кліх, який, як повідомляється, у серпні прибуде до американської столиці й прийме керівництво польською дипломатичною установою в Америці.

Однак Анджей Дуда оголосив, що не погодить кандидатуру Кліха на посаду посла в США.

Президент послався на те, що той очолював Міністерство національної оборони Польщі під час Смоленської катастрофи, в якій загинули президент Лех Качинський і члени тодішнього польського уряду.

Адже, як відомо, трагічні події 2010 року є болючою темою для політичного табору “Права і справедливості” (“ПіС”), лідером якого є брат загиблого президента – Ярослав Качинський.

“До США, до найбільшої військової сили світу, де безпека та здоров’я президента Сполучених Штатів доведені до неймовірного для поляків рівня, пан Радослав Сікорський разом із паном Дональдом Туском хочуть відправити польським амбасадором людину, яка була міністром оборони, коли у польському урядовому, військовому літаку загинув президент Республіки Польща та одні з найважливіших людей в ​​країні”, – сказав президент.

За словами Дуди, призначення Кліха новим послом США було б “одним великим жартом”.

“Хлопця, який тоді був міністром національної оборони і відповідав за польську армію, хочуть відправити до Сполучених Штатів. Це буде один великий жарт. Я ніколи на це не погоджуся, поки я президент протягом цих чотирнадцяти місяців, я ніколи не підпишу цю кандидатуру посла. Я її не підпишу, бо не буду дискредитувати Польщу”, – наголосив польський президент.

Посол розбрату

Позиція глави держави щодо кандидатури Богдана Кліха викликала гнівну реакцію з боку міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, який так прокоментував слова Анджея Дуди.

“Я ще раз заявляю, що якщо “ПіС” матиме докази участі сенатора Кліха в смоленському нападі, він поїде не до США, а буде заарештований. Однак нагадаю, що політики “ПіС” звинуватили пілотів за застосування процедур у боягузтві, а Кліх вручив їм медаль. Хто був правий?” – зазначив Сікорський.

Чому Богдан Кліх такий важливий для уряду Дональду Туска?

Річ у тім, що понад два десятиліття він був пов’язаний з “Громадянською платформою” / “Громадянською коаліцією”, будучи у 2001-2004 роках депутатом Сейму (нижньої палати польського парламенту), а потім – депутатом Європарламенту.

У 2007-2011 роках Кліх очолював Міністерство національної оборони Польщі за першого урядування Туска. А з 2011-го, протягом тринадцяти років, був членом Сенату (верхньої палати парламенту) від “Платформи”.

Тож Кліх, як можна побачити, є повною мірою людиною нової-старої влади. Саме тому представники уряду воліють будь-що призначити його послом в головній країні-союзниці Польщі – США.

На новий рівень політична криза вийшла 13 липня, коли Сікорський заявив, що Кліх незабаром розпочне керівництво посольством.

А головне – що він поїде до Вашингтона без підпису та офіційного схвалення президента Дуди.

Це викликало іще більший опір з боку партії “ПіС”. Так, 15 липня на пресконференції в Сеймі депутати Анджей Слівка та Павел Яблонський висловили “рішучий” спротив діям глави МЗС Сікорського.

Висловив своє несхвалення й міністр освіти в уряді “ПіС” Пшемислав Чарнек, навівши схожі аргументи, що й президент країни.

“Це плювок в обличчя полякам!!! Людина, яка несе пряму політичну відповідальність за смерть президента Польщі та понад 90 високопосадовців у Смоленську 10 квітня 2010 року, буде нашим послом у нашого найбільшого союзника в НАТО?!!” – написав політик у соцмережі X.

На що Чарнек отримав під своїм дописом гостру відповідь від Сікорського.

“Пан президент не заохочував пілотів до порушення процедур і не брав участі в замаху, але він не є моїм кандидатом на амбасадора у Вашингтоні”, – сказав Сікорський.

Хай там як, сенатор від “Платформи” Богдан Кліх, ймовірно, у серпні до Вашингтона все ж приїде, але не як посол. За словами Сікорського, він стане, ймовірно, “главою місії”.

Без шансів на примирення

Швидше за все, “дипломатична війна” між урядом Туска і президентом Дудою лише посилюватиметься.

Оглядачі прогнозують, що до кінця президентського терміну Анджея Дуди така ситуація може стосуватися половини польських дипломатів, призначених на посади послів.

Так, у ситуації, схожій із призначенням посла у США, опинилася колишня віцепрем’єрка і міністерка регіонального розвитку, а згодом єврокомісарка з питань внутрішнього ринку та послуг Ельжбета Беньковська, яка є кандидатом від уряду на посаду посла в Чехії.

Інший приклад пов’язаний із колишнім керівником розвідувального агентства Мацеєм Гунею, який має очолити дипломатичну установу в Ізраїлі.

Під питанням і посол в Україні Ярослав Гузи, якого у польському МЗС також воліли би якнайшвидше замінити.

Союзником президента Дуди у цій “війні” є його партія “Право і справедливість”.

Зокрема, як повідомляється, 17 червня під час зустрічі в Брюсселі колишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький намагався переконати прем’єрку Італії Джорджію Мелоні, що її уряд має відмовитися від видачі агреману Ришарду Шнепфу, призначеного урядом Дональда Туска на посаду посла Польщі у Римі.

І ці дії можуть стати елементом кримінальної справи, яку вже незабаром можуть відкрити проти ексголови польського уряду

Тож протистояння має не лише довгу тривалість, а й великі масштаби. Емоції зашкалюють.

А тому досягнення компромісів може бути вкрай важким, якщо взагалі можливим.

Зазначена ситуація може іще дужче розділити як польський політикум, так і суспільство в цілому. Наступного року прірва може поглибитися ще й у контексті президентської виборчої кампанії.

І відлуння цього процесу може знов відчути на собі Україна.

СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ, ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПРАВДИ

Поширити

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *