Останнім часом в Україні з’явилася ледь не звичка – чекати на нові санкції від РНБО у п’ятницю надвечір. Цього тижня Радбез утримався від п’ятничного засідання. Але його ефект все одно перебила би заява, що надійшла з Вашингтона.
Держсекретар США Ентоні Блінкен оголосив про запровадження санкцій стосовно “олігарха та колишнього українського державного посадовця Ігоря Коломойського“.
Відразу варто наголосити: ці санкції не схожі на ті, що запроваджені, скажімо, проти Медведчука в тих же Сполучених штатах або в Україні. Санкційний механізм, який задіяли проти Коломойського слабший за наслідками. Зокрема, він не призводить до блокування його активів та рахунків у американських банках.
Головний наслідок цього рішення – це заборона в’їзду до Штатів самого Коломойського та усіх відомих уряду США його найближчих родичів. Втім, це не єдиний наслідок санкційного рішення Держдепу. Олігархові варто готуватися також до відмов у інших візах, не лише американській. І водночас не виключені фінансові наслідки.
З іншого боку, є кілька винятків, які теоретично можуть дозволити олігархові потрапити до США
Детальніше – далі у цій статті.
Нестандартні санкції
Після початку збройної агресії РФ проти України ми звикли до терміну “санкції”. За ці роки США наклали санкційні обмеження проти сотень громадян України, причетних до незаконної анексії Криму, війни на Донбасі, придушення протестів на Майдані тощо.
Процедура тих санкцій, якщо дуже спрощено, була такою: спершу президент США ухвалює рамкове рішення про санкційну програму, де визначає, яких порушників вона стосується (наприклад – тих, хто сприяв збройній агресії РФ на Донбасі), а потім низка урядових органів спільно вирішують, кого додавати у список.
Його можна доповнювати й надалі, з року в рік – але не виходячи за початково визначені рамки. Приміром, під санкціями США часом підпадають нові кримські колаборанти, і їх додавання ґрунтується на указі ще Барака Обами. А український нардеп і одночасно (за твердженням уряду США) агент спецслужб РФ Андрій Деркач на початку 2021 року став підсанкційним ще за програмою, що запроваджена указом Дональда Трампа від 2018 року.
Та Ігор Коломойський потрапив під санкції зовсім інакше.
Його додали у список за персональним рішенням Ентоні Блінкена, очільника Держдепу США. Без зайвої бюрократичної тяганини.
Ця спрощена процедура – доволі нова, вона була вперше застосована лише у 2018 році. Конгрес США дав Держдепартаменту право швидко накладати санкції проти чинних або колишніх державних посадовців по всьому світу, якщо у американських дипломатів вважають цю людину причетною до корупції та розкрадання держвласності, або до масштабних порушень прав людини. Цей механізм у документах згадують за номером розділу конгресового рішення, де він описаний – 7031(с), тож і ми далі будемо вживати цей номер.
Важливо розуміти, що санкції – це не суд, тут немає потреби доводити звинувачення, давати слово захисту тощо. Достатньо двох речей:
1) Наявності у Держдепу непублічних даних про те, що іноземець причетний до цих злочинів.
2) Є політична потреба у швидких санкціях.
У випадку Коломойського у Вашингтоні є і одне, і інше.
Коломойський як Кадиров
Формальною підставою для санкцій проти олігарха стала впевненість Держдепу в тому, що він – корупціонер. “Як керівник Дніпропетровської області з 2014 по 2015 рік, Коломойський був причетний до корупційних дій, що підривали верховенство права та віру української громадськості в демократичні інститути та громадські процеси, включаючи використання його політичного впливу та владних повноважень для особистої вигоди”, – йдеться у заяві Блінкена.
Доказів на підтвердження або деталей того, що ж це була за корупція, Держдеп не надавав у жодному попередньому рішенні за процедурою 7031(с); не зробив він цього і зараз. Втім – і це винятково – Блінкен додав, що має до олігарха також претензії, що виходять за межі санкційного рішення.
“Хоча ці санкції базуються на діях за його перебування на посаді, я також хочу висловити занепокоєння постійними зусиллями Коломойського, які тривають досі, щодо підриву демократичних процесів та інституцій в Україні, які становлять серйозну загрозу її майбутньому”, – заявив очільник Держдепу.
Окрім Ігоря Коломойського до списку включили його дружину Ірину та двох дорослих дітей – доньку Анжеліку та сина Ізраїля (також згадується у ЗМІ як Григорій – це та сама людина).
Наразі Коломойський – єдиний український експосадовець, хто перебуває під санкціями такого типу.
Чому ж щодо нього не задіяли звичну процедуру, як щодо Медведчука і Деркача?
Американці воліють пояснювати, що причина у кримінальному розслідуванні щодо “Бені”, яке зараз триває у США – мовляв, буде рішення суду, і це буде крутіше за санкції.
Але це не зовсім правда. У “звичних” санкційних списках щодо агресії проти України є низка російських олігархів чи інших посіпак Путіна, які одночасно є фігурантами “традиційних” розслідувань. Чи не найгучніший приклад – близький до Путіна олігарх Євген Пригожин, що вже 5 років перебуває під санкціями, і це не заважає ФБР оголошувати його у розшук.
Та є і об’єктивна причина.
Коломойський не підпадає під жодну з “санкційних рамок”. Він не брав участь у анексії Криму; під час агресії на Донбасі він діяв на користь української сторони; бракує доказів його особистої участі у втручанні у вибори в США, тощо.
До слова, загальна кількість іноземців, яких США покарали за процедурою 7031(с), складає близько 200 людей, переважно з держав Африки, Азії та Південної Америки. Та є там також кілька людей з нашого регіону, і треба зазначити, що у Коломойського в цьому списку дуже “цікава” компанія.
Під цими санкціями перебуває донедавна всесильний молдовський олігарх Влад Плахотнюк, якого вважали “господарем Молдови” до 2019 року, коли він під тиском США втік з країни.
Процедуру 7031(с) застосували також до болгарського судді Андона Міталова, який дозволив втекти від в’язниці російському шпигуну, колишньому болгарському парламентарю, Ніколаю Малінову. У списку є також щонайменше двоє громадян Росії, а саме чеченців – Рамзан Кадиров та його соратник Муслім Кучієв. А ще – кілька сербських та просербських посадовців з балканських держав.
Візи, але не тільки
В рішенні щодо Коломойського Держдеп наголосив, що наслідком санкцій за процедурою 7031(с) є візова заборона, а не фінансові обмеження. Тобто Коломойському та членам його родини заборонено в’їжджати до США та отримувати візи, а наявні у них візи анулюються.
Звісно, це обмеження саме по собі може бути неприємним (наприклад, син Коломойського – баскетболіст, він до 2019 року грав за баскетбольну команду Vikings у Клівленді), але воно точно не неймовірним. Олігарх і без того чудово розуміє, що йому не можна подорожувати ані у Штати, ані в іншу державу, яка може його затримати за американським запитом.
Однак не все так просто.
Не варто плутати санкції проти нього із простим рішенням про “анулювання візи”, які у США ухвалюють тисячами щороку.
“Це – не просто заборона в’їзду, це чорна мітка про те, що дана людина є корупціонером”, – влучно наголосив один зі співрозмовників ЄП.
Один з побічних ефектів – візові проблеми родини Коломойського у інших країнах.
“Таке рішення заважає в’їхати не тільки до США. Звичайно ж ми не впливаємо на процес видачі віз іншими державами, але візова система у світі працює таким чином, що навіть проста відмова у з боку США є “дзвіночком” для усіх інших держав, а таке рішення – і поготів”, – пояснив один зі співрозмовників.
І, нарешті, тепер над Коломойським висітиме небезпека блокування його доларових транзакцій банком кореспондентом.
Уряд США не звертається до банків навмисно із проханнями щодо таких осіб, але банки зі своєї ініціативи цілком можуть зважати на це, ухвалюючи рішення в межах своєї компетенції, пояснило джерело ЄП. І ці винятки – абсолютно непередбачувані.
Треба ще раз наголосити – автоматизму тут немає. Нові обмеження не є підставою, приміром, арешту нерухомості Коломойського у США. От тільки із цим в олігарха не бракує проблем і без того, через розслідування щодо нього у США.
І насамкінець про ще один виняток.
Санкційне законодавство за процедурою 7031(с) передбачає дві умови, за яких заборона на в’їзд підсанкційних осіб не діє: якщо ця людина їде до штаб-квартири ООН у Нью-Йорку виключно у рамках діяльності ООН; або “якщо такий в’їзд є важливим для здійснення завдань правоохоронної системи Сполучених Штатів”. Це широке формулювання, серед іншого, включає також… можливу екстрадицію Ігоря Коломойського у разі його затримання за межами території України (бо наша держава своїх громадян не видає).
А зважаючи на наполегливість США у переслідуванні українського олігарха, повністю виключати таку можливість не варто.