Досить м’яка реакція країн Європейського союзу на агресію Росії проти України в Чорному морі, свідчить про небажання європейців остаточно втратити ринки збуту для російських товарів через посилення економічних санкцій. Водночас остаточний тон реакції на захоплення українських кораблів, задаватимуть США і НАТО. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог Володимир Цибулько.
На думку експерта, досить м’яка початкова реакція європейських країн на захоплення Росією українських кораблів у Чорному морі, свідчить про незацікавленість Європи втратити торговельні зв’язки з агресором. Політолог нагадав, що європейці в минулому неодноразово стикалися з такими падіннями ринків і зараз намагаються «диверсфікувати» свої ризики.
«На перший погляд, реакція Європи була занадто ліберальною, занадто м’якою, навіть такою, яка межує з безкарністю для Росії. Хоча насправді європейці, як стара демократія, прагнуть максимально відтягнути паузу, аби Москва і Київ наробили якихось помилок і тоді скористатися ними з власною метою. Однак скільки б влади країн ЄС не «умивали руки», але агресія у Чорному морі відбулася не лише проти України, а в перспективі загрожує і посиленням тиску на саму Європу – Путін намагається не поглинути і не окупувати Європу силовим воєнним шляхом, а «переформатувати» її з демократії у набір авторитарних режимів. Саме тому хазяїн Кремля так «чіпляється» за Угорщину і Чехію, саме тому він активно підтримував популістів у Греції, доки ті не усвідомили, що путінська «каса» порожня і порятунку для їхніх довколавладних маневрів там більше не існує»
Зважаючи на ситуацію, Володимир Цибулько вважає більш важливою реакцію на морську агресію РФ з боку НАТО і США. Експерт переконаний, що принциповість Вашингтона змусить більш жорстко діяти і Європейський союз. Якщо ж Брюссель надалі буде займати пасивну позицію, це може призвести до формування другого центру сили на європейському континенті. І цей центр, на думку аналітика, формуватиметься не в масштабах усього Євросоюзу, а «передбачатиме окрему роль Туреччини, окремі ролі Польщі, України, Швеції та Великої Британії і в такому сценарії розвитку подій зацікавлені навіть США».
Політолог назвав гарною ідеєю закриття портів для російських кораблів, але переконаний, що більш дієвим покаранням для Кремля, було б обмеження імпорту російської продукції на ринки країн ЄС.
«Російська продукція не є лідером у структурі поставок найбільших європейських портів. Лідерами є постачальники по лінії Китай – США. Що стосується поставок нафти і газу, то вони здійснюються до Європи переважно з країн Близького Сходу. Тож по суті ідея закриття портів для росіян правильна, адже Росія за морську агресію проти України має потрапити у «сіру зону». Водночас слід не просто обмежувати перевезення товарів з російських портів, адже компанії агресора можуть зафрахтувати судна інших країн під іншим прапором чи перевести частину свого флоту під інші прапори. Правильнішими санкціями має стати відмова від імпорту російської продукції на європейські ринки» — Володимир Цибулько, політолог
Володимир Цибулько також позитивно оцінив заяву фракції Ангели Меркель ХДС/ХСС у Бундестазі про те, що газопровід «Північний потік-2» становить небезпеку для України. Експерт нагадав, що ЄС тривалий час намагався змусити Росію грати за цивілізованими правилами через торгівлю, але сьогодні цей «експеримент провалився».
«У найближчі десятиліття Росія не цивілізується до формату повноцінних торговельних відносин, тому Євросоюз змушений шукати нових партнерів для постачання енергоносіїв. Ангела Меркель нещодавно заявила про необхідність збудувати термінал для отримання скрапленого газу зі США. І скоріш за все, зараз Європа спробує максимально дистанціюватися як від російської нафти, так і відросійського газу» — Володимир Цибулько, політолог.
Водночас найбільшим ударом по інтересах Росії за її агресію проти України в Чорному морі, експерт вважає вихід США з Договору про ліквідацію ракет малої та середньої дальності.
«Зараз головний тип ядерних озброєнь у світі – ракети малої та середньої дальності. І вони націлені не стільки на США, скільки на Росію, і в Кремлі це чудово розуміють. Саме тому радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон заявив у Москві про воєнну загрозу збоку Китаю, як третьої сторони, – він сказав, що китайські ракети потенційно становлять загрозу для Росії. Таким чином американський дипломат натякнув, що США дуже добре розуміють, на якій «розтяжці» стоїть Кремль. Так от, не отримавши від США жодного позитивного сигналу щодо скорочення цього ракетного арсеналу, Росія потрапила в наступний етап політичного тиску. Якщо з цього приводу висловляться НАТО і країни ЄС, це ознаменує початок гонки озброєнь для Росії, яку вона не витримає. Путін розраховував «продати» США відмову від ракет малої та середньої дальності, але здійснивши агресію проти України в Чорному морі, тепер у нього це навряд чи вийде» — Володимир Цибулько, політолог
Нагадаємо, 25 листопада два артилерійських катери «Бердянськ» і «Нікополь», а також рейдовий буксир «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до Маріуполя. Про перехід російська сторона була заздалегідь проінформована відповідно до міжнародних норм для забезпечення безпеки судноплавства.
Однак поблизу Азовського моря прикордонні катери РФ протаранили «Яни Капу» і заблокували танкеромрух Керченською протокою. Пізніше спецназ ФСБ атакував і захопив кораблі разом з екіпажами.
Європейські країни спочатку м’яко відреагували на агресію. Німеччина запросила у Києва докази неправомірних дій Росії і разом із Францією закликала сторони не нагнітати протистояння. Однак за кілька днів риторика і дії європейських країн стали більш рішучими. Зокрема, генсек партії ХДС/ХСС Аннегрет Крамп-Карренбауер зазначила, що США та ЄС повинні розглянути питання закриття портів для російських кораблів через інцидент у Чорному морі. Фракція ХДС/ХСС у Бундестазі викрила справжню мету морської провокації РФ та визнала газопровід «Північний потік-2» небезпечним для України та Європи.
На саміті Великої двадцятки (G20) президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч з Володимиром Путіним і навіть не привітався із ним традиційним потисканням руки.
20 жовтня президент США ухвалив рішення про вихід країни з Договору про ліквідацію ракет малої та середньої дальності, що був підписаний між СРСР і США у 1987 році. Документ забороняв використання ядерних ракет наземного базування з діапазонами поразки від 500 до 5500 км.
Президент Росії Володимир Путін пригрозив «симетричною відповіддю» у разі виходу США з ракетного договору, а в МЗС РФ пообіцяли вжити у відповідь військово-технічні заходи, якщо Вашингтон реалізує свої наміри на практиці.