Україна посіла шосте місце з-поміж 14 колишніх радянських республік за рівнем інтеграції у західний політичний, економічний та культурний простір. Такі результати дослідження «Westernization Index 2018», підготовленого вашингтонським аналітичним центром StrategEast у співпраці з експертами Центру «Нова Європа».
Індекс оцінює прийняття та імплементацію колишніми республіками СРСР (окрім Росії) західної моделі у п’яти ключових сферах: політична вестернізація, економічна, правова, мовна та культурна, а також стиль життя. Аналіз кожної з країн базується на оцінках місцевого експерта.
Свої найвищі бали Україна отримала за політичним та економічним критеріями – відповідно 16 та 14 балів з 25 можливих. Українська влада, як визначають експерти, не перешкоджає створенню нових партій, свободі слова та зібрань, а для більшості українських парламентарів характерна прозахідна риторика.
Найнижче експерти оцінили вестернізацію України у категоріях «право» (незалежність судів, захист прав людини, дотримання стандартів Венеціанської комісії, кількість виправдувальних вироків) – 11 балівз 25 та «стиль життя» (відсоток населення, який бував у західних країнах, поширення західних торгових мереж, брендів, мобільний інтернет, використання смартфонів) – 5 балів з 10 можливих.
Україну випередили країни Балтії (Естонія, Литва, Латвія), Грузія та Молдова. На 7 місці рейтингу – Вірменія, 8 сходинку посів Казахстан, 9 – Азербайджан, 10 – Киргизстан, 11 – Білорусь, 12 – Узбекистан, 13 – Таджикистан і останнє 14 місце – найбільш закрита країна регіону – Туркменістан.
Як зазначають автори дослідження, колишні радянські республіки по різному пережили перехідний період економічної та політичної трансформації. Лідери рейтингу, країни Балтії, вже утвердилися як стабільні ліберальні демократії та стали частиною політичних інститутів ЄС та НАТО. Водночас, Грузія, Молдова та Україна (розрив між двома останніми незначний) потребують подальших реформ, щоб досягти високих результатів.
– Вестернізація у правовому полі носить у багатьох досліджуваних країнах фасадний характер. Країни схвалили важливі закони, конвенції, які передбачають захист прав людини, проголошують верховенство права. На практиці ж мало хто дотримується цих норм. Близькість до Європи – не завжди гарантія правового захисту, оскільки Білорусь у цьому сенсі негативно вирізняється. Киргизстан, між тим, показує досить високий результат, який вибивається на тлі інших країн Центральної Азії. До слова, показник України і Киргизстану за показником правової вестернізації фактично однаковий, – зазначив один із авторів Сергій Солодкий, перший заступник директора ЦНЄ.
– Росія зберігає значний культурний вплив у більшості країн пострадянського простору. Основним інструментами російського впливу залишається російське телебачення та соціальні мережі. Хоча сьогодні російському продукту доводиться конкурувати не тільки із західним, але, наприклад, з турецьким. При цьому, прагнення окремих країн зменшити обсяг російськомовного контенту не обов’язково веде до відповідного збільшення західного. Найчастіше країни збільшують трансляцію фільмів, серіалів та програм вітчизняного виробництва, – пояснила Дарія Гайдай, аналітик ЦНЄ.
Анатолій Моткін, засновник та президент StrategEast, так пояснив завдання Індексу: «Наша мета, по-перше, допомогти державам пострадянського простору подолати спільні виклики, які постали після розпаду СРСР. По-друге, ми хотіли б привернути увагу міжнародної спільноти до цього важливого, проте геополітично нестабільного регіону, що допоможе краще сприяти його розвитку».
Олександр Кваснєвський (президент Республіки Польща, 1995-2005) зазначив, що це дослідження проливає нове світло на майбутнє країн пострадянського простору: «Розглядаючи країни пострадянського простору (за винятком Росії) через одну лінзу, Індекс заповнює важливий пробіл, допомагає зрозуміти, як спільне минуле може перерости у стільки різних варіантів сучасності».
Повний текст дослідження доступний за посиланням: http://strategeast.org/wp- content/uploads/2018/03/index_ web.pdf