Дев’ять осіб, серед яких громадяни України, за підозрою в діяльності на замовлення російських служб були заарештовані й звинувачені в участі в актах саботажу на території Польщі.
Цією і не лише інформацією поділився днями прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у контексті протидії російській підривній діяльності.
Він також видав розпорядження про створення комісії з розслідування впливу Росії та Білорусі на Польщу у 2004-2024 роках. Зазначена ініціатива є особливо цікавою, з огляду на її політичний підтекст.
По суті, звинувачення у державній зраді отримали важливі представники попередньої влади.
То що ж все це означає? Лише протидію російським гібридним діям? Чи також і замасковану боротьбу з опозицією? Варто обміркувати…
Від диверсій до “роззброєння війська”
“Що стосується диверсій і саботажу, то справа дуже серйозна. Застосовується до кількох європейських країн. На даний момент, звичайно, Литви, Латвії та Польщі”, — заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск в інтерв’ю TVN24, додавши, що зі Швеції також надходять сигнали про те, що вони побоюються, що деякі з дивних подій також можуть бути результатом диверсії.
Туск, серед іншого, розповів про затримання дев’ятьох осіб, підозрюваних у диверсійних актах.
“На даний момент у нас є дев’ять підозрюваних, заарештованих і звинувачених в участі в актах саботажу в Польщі безпосередньо на замовлення російських служб.
Йдеться про побиття, підпали та замахи на підпал”, — повідомив глава польського уряду.
За його словами, затримані — громадяни України, Білорусі та Польщі з кримінального світу. Як приклад діяльності ворожої агентури Туск вказав на спробу підпалу лакофарбового заводу у Вроцлаві, якій вдалося запобігти, та диверсійні акти в Литві — наприклад, підпал складу Ikea.
Він додав, що є підозра, що “до гучної пожежі на вулиці Маривільській” у Варшаві “причетні російські служби” та “розгляд у цій справі триває”. Йдеться про пожежу в торговому центрі “Marywilska 44” у Варшаві, який згорів 12 травня.
У залі було понад 1400 магазинів і точок обслуговування. Як повідомили пожежники, вогонь, швидше за все, виник у кількох місцях.
Туск також торкнувся ситуації на польсько-білоруському кордоні.
За його словами, було отримано підтвердження, що тиск на східний кордон Польщі не є спонтанною міграцією людей, які втікають з різних країн.
Він зазначив, що “понад 90% тих, хто нелегально перетинає польський кордон, — це люди з російськими візами”, додавши, що в основному це вихідці із Сомалі, Еритреї, Ємену та Ефіопії, які прилітають літаком до Москви через “одну з арабських країн”, а звідти “організовано, автотранспортом або залізницею їдуть до Білорусі”.
За словами польського прем’єра, важливо повністю убезпечити кордон з Білоруссю. А в перспективі — кордон із Калінінградською областю РФ.
Втім, найцікавішим є те, що Туск згадав випадки впливу іноземних служб на польську політику.
Так, на запитання про його знання щодо масштабів проникнення до польських політичних партій, зокрема “Право і справедливість” (ПіС), Дональд Туск відповів, що “є принаймні кілька людей, дії яких явно мали характер такого політичного саботажу, і саме для цього ці служби покликані усунути їх із суспільного життя”.
Як пояснив глава Ради міністрів, він мав на увазі людей із польської політики, покровителями яких були колишні члени уряду – міністр оборони Антоній Мацеревич та міністр Ради міністрів Міхал Дворчик, “які абсолютно безкарно блукали по Польщі”.
Зокрема, Туск вказав на людей, які під наглядом Мацеревича перевіряли польські військові служби і які “роззброїли в певному сенсі польське військо”.
“Коли йдеться про пана Антонія Мацеревича, то візьмемо, наприклад, осіб, які під його керівництвом та ініціативою перевіряли польські військові служби. Пан Сикульський, відомий пропагандист путінської політики в Польщі, який цього не приховує, це автор публічних виступів проти України і за Росію. Пан полковник Гай, якого просуває Антоній Мацеревич”, — зазначив Туск.
Очільник уряду також розповів про колишнього суддю Томаша Шмідта, який попросив притулку в Білорусі.
“Це був чоловік, найнятий паном (Збігневом) Зьобро, найнятий “ПіС” для демонтажу польської судової системи. Такі люди б’ють по найкритичніших точках”, — сказав він.
Окрім того, Туск підкреслив, що сьогодні метою Владіміра Путіна є дестабілізація європейських країн як шляхом диверсій, так і через політичну війну навколо Європарламенту.
“Якщо виграють ті, для кого Брюссель, Париж, Берлін — це проблема, це може стати політичною катастрофою”, — заявив прем’єр Польщі.
“Полювання” на опозицію?
Політичні звинувачення на адресу “попередників” дещо кидають тінь на щирість слів прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска відносно протидії самому лише російському втручанню.
Адже риторика щодо політичних опонентів є надто схожою з тією, яка лунала від тих-таки представників “ПіС”, коли ця політсила перебувала при владі.
Зокрема, мали місце обвинувачення Туска у зв’язках із Росією — головним чином у контексті Смоленської авіакатастрофи, в якій загинув президент Польщі Лех Качинський.
Так, деякі політики з “ПіС”, серед яких і вищезгаданий Антоній Мацеревич, стверджували, що у нього, який на час трагедії, як і зараз, обіймав посаду очільника уряду, “кров на руках”.
Туска звинувачували не тільки у співпраці з Путіним, а й в отриманні “насолоди” від смерті чинного президента.
Ще однією певного роду паралеллю є те, що Дональд Туск видав розпорядження про створення комісії з розслідування впливу Росії та Білорусі на Польщу у 2004-2024 роках.
Варто нагадати, що незадовго до торішніх парламентських виборів у Польщі було створено комісію з вивчення російського впливу у 2007-2022 роках.
В тодішньої опозиції, головним чином партії “Громадянська платформа”, лідером якої є Туск, було переконання: комісія, кандидатів до складу якої висунула політсила Ярослава Качинського, мала стати інструментом проти небажаних політиків.
Наразі стверджується, що нова комісія, на відміну від тієї, що функціонувала за правління “Права і справедливості”, має урядовий характер, до якої увійдуть експерти, а її робота відбуватиметься поза камерами.
Також прем’єр Польщі заявив, що звіт про роботу комісії має бути підготовлений протягом двох місяців від моменту її створення, але точно не раніше 9 червня — щоб це питання не “заважало” кампанії в Європарламенті.
Попри запевнення, що метою комісії не буде “полювання” на “ПіС” чи опозицію, Туск повідомив, що вже є список імен, які новостворений орган має розглянути. Серед них найчастіше згадується саме колишній очільник оборонного відомства Польщі Мацеревич.
“Петля інформації, яку ми збираємо, затягується навколо Антонія Мацеревича. І я кажу це без задоволення”, — сказав Туск в етері TVN24. У тому ж інтерв’ю він також заявив, що є “принаймні кілька людей, чиї дії явно мали характер такої політичної диверсії”, а служби хочуть, щоб вони були “виключені із суспільного життя”.
Президент Польщі Анджей Дуда висловив здивування тим, що глава уряду виступає за створення нової комісії, тоді як він “так дуже протестував” проти створеної з ініціативи “ПіС”. Однак вважає, що така комісія потрібна — за умови, що вона зможе поставити об’єктивні, складні питання.
В опозиції взагалі не бачать шансів на об’єктивність нового органу.
“Йдеться про комісію Туска, людини, чиї досягнення у співпраці з Росією та розриві співпраці зі Сполученими Штатами (…) не мають собі рівних у нашій країні”, — стверджує лідер “ПіС” Ярослав Качинський.
На його переконання, комісія спрямована на те, щоб “відсунути від них те, що є очевидним”. А саме те, що “вони співпрацювали з Росією проти Польщі й були готові підписати угоди, які також були спрямовані проти НАТО”.
Немає єдиного бачення й серед чинної урядової коаліції.
Так, представники руху “Польща-2050” скептично поставилися до оголошення про створення комісії. Спікер Сейму та голова партії Шимон Головня наголосив, що “є служби, які відповідають за вилов російських агентів”.
“Комісія непотрібна. Це політичний проєкт”, — сказав своєю чергою в інтерв’ю PAP заступник міністра цифровізації та депутат від “Польща-2050” Міхал Граматика.
* * * * *
Отже, навколо пропозицій Дональда Туска наразі більше питань, аніж відповідей.
З одного боку, частина ініціатив є правильними, з огляду на гібридні загрози з боку Росії, не кажучи вже про ескалацію бойових дій під час російсько-української війни.
Проте одночасно є підстави очікувати, що цю ініціативу буде використано для політичної помсти, а це нездорові сигнали, особливо за лічені дні до європейських виборів.