Висилка з Європи у 2022 році понад 600 російських дипломатів, 400 з яких займалися шпигунством, стала найсерйознішим стратегічним ударом по розвідувальних службах РФ у новітній європейській історії. З кожним днем з’являються нові факти про співробітників ГРУ, які вели свою підривну діяльність під дипломатичним прикриттям або як “нелегали”.
Висилка з Європи у 2022 році понад 600 російських дипломатів, 400 з яких займалися шпигунством, стала найсерйознішим стратегічним ударом по розвідувальних службах РФ у новітній європейській історії. З кожним днем з’являються нові факти про співробітників ГРУ, які вели свою підривну діяльність під дипломатичним прикриттям або як “нелегали”.
Де в Росії готують воєнних розвідників і хто з них провалився в Європі останнім часом – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
“Фабрика” шпигунів
Абревіатура ГРУ – це Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил РФ. У 2010 році після “реформи” російської армії воєнна розвідка втратила з назви одне слово і стала іменуватися просто Головним управлінням ГШ ЗС РФ.
Офіцерів для ГРУ готують у Військовій академії Міноборони, більш відомої під неофіційною назвою “Консерваторія”. Вона розташована неподалік від штаб-квартири ГРУ (відомий багатьом за книгою Віктора Суворова “Акваріум”) на Хорошівському шосе в Москві.
В академії три факультети: на першому навчають розвідників-нелегалів та офіцерів для роботи за кордоном під дипломатичним прикриттям, на другому – військових аташе, а на третьому навчаються майбутні керівники спеціальних операцій на території інших країн.
Крім того, офіцерів ГРУ готують у Череповецькому вищому військовому училищі радіоелектроніки та Військово-космічній академії імені Можайського.
Росія довгі роки формувала свою мережу шпигунів у всьому світі і, зокрема, у Європі. Серйозна ставка також робилася на “нелегалів” – агентів, які живуть за кордоном під чужими іменами та протягом тривалого періоду виконують поставлені завдання.
Удар по ГРУ
Повномасштабне вторгнення армії РФ в Україну підштовхнуло розвідслужби країн Європи до більш активної діяльності з нейтралізації російських шпигунів. Уже в березні 2022 року за кількістю висланих розвідників, які діяли під дипломатичним прикриттям, став зрозумілим масштаб.
З кожним місяцем “полювання” на шпигунів стає дедалі ефективнішим, а агентурна мережа ГРУ в Європі валиться на очах. Як повідомив голова британської контррозвідки MI5 Кен Маккаллум, цього року по всьому світу вже видворено понад 600 співробітників російських посольств, з яких, за його словами, понад 400 були шпигунами.
“Це завдало найсильнішого в найближчій європейській історії стратегічного удару по російській розвідці”, – зазначив Маккаллум.
Проте не лише російські дипломати зараз “під ковпаком” європейських спецслужб, не менш важливо ліквідувати загрозу з боку глибоко законспірованих агентів ГРУ. І тут також є успіхи.
Шпигун, вийди геть
Один із останніх резонансних випадків – затримання у Швеції сімейної пари з Росії. Сергій Скворцов та Олена Кулькова в цій країні жили з 1999 року і, крім російського, мали також шведське громадянство.
Саме на балкон будинку, купленого росіянами у 2015 році, і висадився тиждень тому шведський спецназ.
Подружжя та дочка Кулькової Анна керували компанією InstrumentElectronics, яка займалася постачанням радіоелектронних компонентів. Серед клієнтів їхньої фірми – компанія “Радіоекспорт”, тісно пов’язана з російською оборонкою. З 2016 року компанія перебуває в “чорному списку”, а в 2019 році цю фірму (вже під назвою “Мережеві технології”) викрили в купівлі космічних технологій в обхід санкцій.
“Спалились” глибоко законспіровані шпигуни на елементарному: всі вони були зареєстровані в Москві в тому ж будинку, що й один із учасників отруєння Скрипалів – генерал-майор Денис Сергєєв, а також інші співробітники ГРУ.
За даними шведських правоохоронців, з 2013 року Скворцов та його дружина займалися розвідкою проти США, а з 2014 року – ще й проти Швеції. Також сімейна пара допомагала російській військовій промисловості обходити болючі санкції, постачаючи техніку.
Не менш цікава “епопея” із затриманням ще одного російського шпигуна – ГРУшника Михайла Мікушина. Він працював в Арктичному університеті Тромсе за документами бразильця Жосе Ассіса Джіаммаріа (José Assis Giammaria).
Розслідування The Insider та Bellingcat знову довело, що з конспірацією в ГРУ просто біда. Вивести на чисту воду “бразильця” виявилося легко: він зареєстрував свій університетський акаунт із використанням скриньок на mail.ru та rambler.ru. Причому адреса його пошти буквально перекладається з португальської як “Міка-загарбник”. Але найунікальніше те, що як пароль “Штірліц” використовував своє справжнє прізвище.
Як з’ясувалося під час розслідування, у 26 років Мікушин переїхав з Єкатеринбурга до Москви, де мешкав в офіцерському гуртожитку при Військово-дипломатичній академії ГРУ та навчався на розвідника.
У 2011 році його відправили до канадського університету під виглядом громадянина Бразилії. Там він займався “дослідницькою” роботою і навіть публікувався в наукових журналах. Так, у 2019 році вийшла його стаття щодо необхідності створення нових військових баз в Арктиці.
А 2021 року співробітник ГРУ прибув до Норвегії в Університет Тромсе, зокрема для вивчення “гібридних загроз”. А у Вільнюсі він брав участь у тренінгу, присвяченому “гібридній війні”. Крім того, там обговорювалася дуже актуальна тема про те, як реагувати у разі саботажу на газопроводі “Північний потік”.
Михайла Мікушина затримали в Норвегії 25 жовтня. Суд уже звинуватив у шпигунстві на користь Росії.
Цілком імовірно, що однокурсницею Мікушина з Військово-дипломатичної академії ГРУ була ще одна фігурантка резонансного розслідування – Ольга Колобова (Адела Кухвельд). Вони – ровесники.
Її “кар’єра” в Європі завершилась після публікації The Insider і Bellingcat розслідування про співробітників російської розвідки “Петрова” та “Боширова” зі згадкою ГРУшної серії паспортів. Документ Колобової лише на кілька цифр відрізнявся від номера “Сергія Федотова” (справжнє ім’я – Денис Сергєєв) – третього учасника отруєння батька та дочки Скрипалів.