Україна та світ зіштовхнулися з новою глобальною загрозою – епідемією коронавірусу. У багатьох країнах здійснюються міри, спрямовані на боротьбу з інфекцією. Для цього запроваджуються обмеження, скасовуються масові заходи та переносяться спортивні події, працівники переводяться на віддалену роботу. У багатьох країнах, зокрема Україні, запроваджено карантин, ще в інших – введено надзвичайний стан. У цих умовах уряди та парламенти відіграють ключову роль у протидії поширенню коронавірусу. Оскільки власне вони ініціюють та розробляють законодавчі ініціативи, які спрямовані зупинити коронавірус. ОПОРА дослідила, як працюють парламенти низки європейських країн в умовах карантину і які форми роботи для цього обирають.
Італія
Наприкінці лютого Палата депутатів (нижня палата італійського парламенту) запровадила низку заходів, які будуть вживатися у зв’язку надзвичайною ситуацією, пов’язаною з поширенням коронавірусу. Зокрема, серед них: призупинення всіх публічних заходів (конференції, семінари, тощо); скасування групових візитів до парламенту; обмежено кількість відвідувачів, яких може прийняти один парламентар (максимум до трьох щодня); встановлення приладів вимірювання температури тіла на входах до будівлі парламенту; розміщення засобів гігієни рук та інформаційних матеріалів на входах до кабінетів депутатів та загальних приміщеннях парламенту. У конференц-залі можуть проводитися лише пресконференції, які були ініційовані або членами парламенту, або депутатськими фракціями.
Після загострення епідеміологічної ситуації в Італії, на початку березня цей перелік заходів був розширений. Зокрема, призупинено доступ громадськості до залів парламентського бібліотечного центру; призупинено можливість відвідувати засідання парламенту; введено подальші обмеження щодо кількості гостей, яких може прийняти один депутат; запроваджені нові заходи щодо більш ретельного та частого очищення системи вентиляції.
Засідання парламенту відбувається у звичному режимі.
Іспанія
12 березня Конгрес депутатів (нижня палата парламенту) прийняв рішення відкласти роботу сесії на два тижні. Наступне пленарне засідання заплановано на 24 березня. У Конгресі залежно від того, як буде розвиватися ситуація з поширенням коронавірусу, думають над можливими варіантами роботи парламенту у віддаленому режимі. Вивчається можливість проведення засідань у режимі відеоконференцій.
У Конгресі ухвалений План дій по боротьбі з коронавірусом. Головним завданням якого є зменшення ризику зараження інфекцією на робочому місці. Крім відповідних оголошень щодо профілактичних заходів, забезпечення парламенту антисептиками та більш інтенсивного прибирання місць загального користування, було прийняте ще одне цікаве рішення. Так, пластикові картки акредитації були тимчасово замінені одноразовими клейкими етикетками. Відтепер людям, що хочуть потрапити до відповідних будівель, треба буде просто показати посвідчення особи без необхідності контакту.
Також до Конгресу призупинені всі візити та скасовані непарламентські заходи. Тим працівникам, які знаходяться у групі ризику, рекомендовано працювати з дому.
Велика Британія
У березні парламент Великої Британії ухвалив низку рішень, спрямованих на протидію поширенню коронавірусу та на те, щоб парламент міг продовжувати виконувати свої конституційні повноваження. З 17 березня дві палати парламенту повністю закриті для сторонніх відвідувачів (безкоштовні та комерційні тури, шкільні екскурсії тощо). Крім цього, з 20 березня прийнято рішення не проводити дебати у Вестмінстерському залі. Що стосується роботи депутатів та працівників парламенту, то їм рекомендовано працювати вдома. Проте вони також можуть продовжувати працювати в приміщенні парламенту.
Парламентарям та парламентським делегаціям рекомендовано утриматись від поїздок в країни, де зафіксовані випадки коронавірусу. Проте, у випадках участі парламентських делегацій, депутатам рекомендовано окремо оцінювати ризики кожної поїздки.
Засідання палат парламенту відбуваються у звичному режимі.
Польща
У Сеймі (нижня палата парламенту Польщі) рішенням його спікерки Ельжбети Вітек можливість входу до будівлі парламенту обмежена. Доступ до неї мають лише ті особи, присутність яких у Сеймі виправдана забезпеченням безперервної роботи парламенту та належного функціонування канцелярії Сейму. Температуру на вході до будівлі вимірюватимуть для всіх осіб, які заходитимуть до Сейму та Сенату, включаючи депутатів та сенаторів. Згідно з цим рішенням, значна частина працівників канцелярії Сейму буде виконувати свої обов’язки віддалено, поза межами парламенту. Також усі входи та місця з підвищеним рухом у канцелярії Сейму були обладнані дезінфікуючими гелями та відповідними інструкціями, які розроблені Міністерством охорони здоров’я та Державною санітарною інспекцією.
26 березня депутати внесли зміни до регламенту Сейм та цим рішення запровадити можливість дистанційного голосування в парламенті. В пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що головною метою цих змін є необхідність надати Сейму можливість активно діяти і приймати закони для боротьби з коронавірусом. Для дистанційного голосування створили спеціальну електронну систему з персональним доступом для кожного депутата у свій кабінет. У сесійній залі встановлять монітори, на яких буде видно самих парламентарів і буде чути їхні дискусії. Зміни також передбачають можливість проводити засідання комітетів та підкомітетів за подібною процедурою.
Грузія
У парламенті Грузії також було прийнято низку рішень, які спрямовані на протидію поширенню коронавірусу. Зокрема, були розроблені положення для безперебійної діяльності ЗМІ у грузинському парламенті та з метою запобігання розповсюдженню коронавірусу. Так, у парламенті визначені конкретні місця, де депутати можуть дати інтерв’ю журналістам. При цьому працівники ЗМІ мають дотримуватись визначеної органами охорони здоров’я дистанції.
Крім цього, для працівників медіа тимчасово буде скасований доступ до зали, де відбуваються пленарні засідання парламенту. Трансляція засідання буде доступна на його офіційному вебсайті.
Правила рекомендують для парламентарів приймати в день не більше 2 знімальних груп.
21 березня грузинський парламент проголосував за введення надзвичайного стану в країні, який триватиме один місяць, до 21 квітня. 19 березня в першому читанні був розглянутий проєкт Закону, який передбачає дистанційну реалізацію депутатських повноважень. Відповідно до норм законопроєкту в разі об’єктивних обставин, за винятком надзвичайного стану, спікер має право на свій розсуд приймати рішення про віддалену діяльність парламенту електронними засобами.
Європарламент
У зв’язку з ситуацією, яка склалася, Європейський парламент тимчасово запроваджує можливість голосування депутатів через електронну пошту. Такий порядок голосування буде діяти на період з 26 березня по 31 липня. Раніше, у березні, було прийнято рішення перевести всіх співробітників парламенту, чия фізична присутність не є абсолютно необхідною, на віддалену роботу. Згідно з цим рішенням, співробітники парламенту 70% свого часу працюватимуть віддалено, ще півтора дні на тиждень – в офісі. Свої обов’язки дистанційно виконують і депутати Європарламенту.
США
У Конгресі США ведуться дискусії щодо того, як забезпечити роботу парламенту в період боротьби з епідемією коронавірусу. Дискусія стосується як роботи Сенату, так і Палати представників Конгресу. Низка впливових політиків наполягає, що проводити голосування необхідно лише в парламенті, інші – вважають, що депутати можуть голосувати віддалено. Проте лідери Сенату та Палати представників поки схиляються до того, щоб голосування в обох палатах Конгресу відбувалося традиційним способом. Хоча 19 березня спікер Палати представників Ненсі Пелосі доручила вивчити варіанти дистанційного голосування.
Україна
17 березня український парламент ухвалив Постанову про деякі питання організації роботи Верховної Ради України на період дії карантину в Україні. Цим документом було внесено зміни до Календарного плану роботи парламенту і замість роботи у сесійному залі до 3 квітня 2020 року депутати працюватимуть в комітетах, комісіях, депутатських фракціях / групах.
Цим рішенням на наступну 4-ту сесію було перенесено низку парламентських слухань, на час дії карантину запроваджено додаткову акредитацію для представників ЗМІ та наголошено на переліку осіб, які можуть перебувати без запрошення в сесійній залі під час пленарних засідань (Президент, Прем’єр-міністр, особи, присутність яких необхідна під час розгляду питань порядку денного, а також працівники Апарату Верховної Ради України, які виконують функцію з обслуговування пленарних засідань).
20 березня у Верховній Раді України був зареєстрований законопроєкт про можливість проведення пленарних засідань парламенту та засідань комітетів у форматі відеоконференцій (№ 3250), який підготував перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
Ключові положення законопроєкту:
- Формат відеоконференцій може застосовуватися парламентом лише протягом 60 днів з дня набуття чинності спеціальним Законом.
- Відеоконференції використовуються лише для розгляду законопроєктів, пов’язаних із запобіганням коронавірусної хвороби (COVID-19), забезпеченням національної безпеки та оборони, економічного добробуту та прав людини. Обмеження ніби і встановлені, але вони дозволяють розглядати проєкти щодо широкого переліку питань.
- Голова Верховної Ради ініціює пленарне засідання у форматі відеоконференції за пропозицією Президента України або за вимогою однієї третини від конституційного складу парламенту.
- Пленарне засідання у форматі відеоконференції технічно відбувається у приміщенні Верховної Ради України, у якому мають право бути присутніми голова парламенту, його заступники, доповідач законопроєкту, по одному представнику депутатських фракцій та груп. Інші народні депутати України присутні на засіданні у форматі відеоконференції.
- Голосують депутати шляхом підняття руки, при цьому кожен народний обранець називає себе і номер підтриманого ним проєкту.
- Член Лічильної комісії парламенту повідомляє про фіксацію голосування кожного народного депутата України.
- Засідання комітетів також можуть бути проведені за допомогою відеоконференції.