Такі питання в контексті підсумків гіпотетичного другого туру президентських виборів – сьогодні не рідкість.

Причому – навіть для топових ЗМІ (взяти хоча б інтерв’ю Соні Кошкіної з Ігорем Коломойським)

Аналіз феномена криворізького коміка не входить в завдання цієї статті – це доля диванних сотень і безстрашних воїнів фейсбучика. Днями довелося читати про «осінь патріарха» Кернеса – щиро пореготав щодо трійки «Фельдман-Терехов-Світлична» в прогнозі виборів мера Харкова-2020. У контексті того, що Фельдману заповітне крісло необхідно лише для повернення втрачених позицій (зауважте: про якісне покращення не йдеться – тут би своє повернути!) по ринку «Барабашово», а Терехов де-факто і так керує містом в статусі віце-мера (коли шеф відпочиває), виникають певні сумніви щодо глибини таких «аналізів».

І це, якщо не задаватися питанням: «А чи потрібне взагалі Світличній мерство?». Горе-аналітики, мабуть, вважають, що сидить собі такий в АП екс-губернатор Харківщини Ігор Райнін, спостерігає за тим, як посилюється «патріарх Кернес», жахливо переживає за це і набирає в своєму Телеграмі: «Юля, треба шото рєшать! Підеш мером? Я ресурси підтягну». А вона така, по-піонерськи: «Ну, якщо треба – значить, треба, Ігоре Львовичу!» Бу-га-га.

Те, що команда Райніна, у випадку перемоги Тимошенко на виборах в березні, повинна або шукати собі нові перспективи в столиці, або грати проактивну роль в місцевих виборах – це таємниця Полішинеля. Зрозуміло, що незайвим буде зберегти свій вплирв на процеси як в області, так і в самому Харкові. Проте, якщо хтось вважає, що глава ХОДА ще не виросла з “пісочниці” однієї області, м’яко кажучи, помиляється.

І справа не тільки в тому, що “нашу Юлю” можно нерідко побачити на Конгресах регіональних влад Ради Європи або, скажімо, форумі партнерства в Римі. На Харківщину останнім часом зачастили євроміністри та делегації Парламентської Асамблєї ОБСЄ на чолі з головою Георгієм Церетелі, які в черговий раз підтвердили «незмінну підтримку територіальної цілісності України».

А місяць тому євродепутати вже вдруге обрали Юлію Світличну віце-президентом Палати регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи (вперше вона отримала цей статус ще в 2016 році). Голова ХОДА також увійшла до складу Бюро Конгресу, де представлені як члени Палати місцевих влад, так і Палати регіонів. Бюро відповідає за організацію пленарних сесій та координацію роботи палат і комітетів Конгресу, а також – за організацію моніторингових місій зі спостереження за виборами, бюджетом та іншими питаннями, які виникають в проміжках між пленарними засіданнями.

Нова «стара» посада залишиться за Світличною до 2021 року. З огляду на те, що в Харкові за цей час може змінитися не один губернатор, Юлія Олександрівна зможе спокійно пересидіти всі ці баталії в Страсбурзі, ставши замість «адвоката Харкова», адвокатом всієї України.

Але повернемося ж нарешті до Фельдмана.

Спалахнувший було на початку 2017 року конфлікт між Кернесом і Фельдманом (який на силу вдалося погасити голові ХОДА) мав для останнього вельми сумні наслідки. Перевівши його з публічного поля в юридичне (а Кернес – кандидат юридичних наук, між іншим), міський голова не залишив засновнику АВЕКа жодного шансу зберегти імперію Барабашово в колишніх межах. Крім впливу в судах, бізнесмену суттєво бракує якісних юристів рівня Марини Стаматіної, а також вміння грати в «доброго і злого слідчого». Тут Геннадію Адольфовичу також немає рівних.

Під час зустрічі з підприємцями ринку Барабашово наприкінці листопаду Кернес нагадав, що землі, на яких розташований ринок, належать територіальній громаді і були здані концерну «АВЕК» в оренду для створення на цій території робочих місць, в зв’язку з чим укладати і продовжувати договори з підприємцями може тільки концерн і «ніяка інша фірма». Це з приводу невідомих компаній, що «від імені адміністрації ринку вимагають від підприємців сплатити  $2000 за продовження договорів оренди» (саме на це орендарі торгових точок прийшли поскаржитися очільнику міста).

Міський голова також повідомив, що частина земель ринку (зокрема, майданчики, де торгують тканиною і фурнітурою) найближчим часом повернуться в комунальну власність, а ті, хто на них працює, будуть сплачувати лише оренду за землю до міського бюджету.

«Я буду розмовляти з керівництвом «Барабашово», щоб всі побори, які зараз здійснюються, були завершені», – підкреслив «добрий слідчий» Кернес.

Якщо так піде і далі, Барабашово може стати комунальним підприємством ще до місцевих виборів. Тож, мотивації керувати цим процесом у кріслі міського голови у Фельдмана достатньо. Але справа у тому, що і Кернес поки що нікуди йти з посади не збирається.

Ростислав Касьяненко. varta.kharkov.ua

Поширити

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *