Хочете написати колонку, але не знаєте із чого почати? Хочеться майстерно донести інформацію, але порожній документ на екрані лякає? Не біда. Ми підготували покрокову інструкцію, як написати колонку від ідеї до дизайну.
Що таке колонка? Це невеличке висловлювання-роздум, яке доносить авторське бачення чи підіймає важливу проблему.
Яка довжина ідеальної колонки? Спеціалісти з NewsWhip (міжнародної медіамоніторингової платформи) проаналізували публікації п’ятнадцяти найбільших англомовних медіа, як-от NPR, New York Times, Washington Post і BBC. Вони визначили, що середня довжина популярної статті — 1248 слів. Це приблизно 4-5 сторінок тексту чи 8-10 тисяч знаків.
Хто може бути автором колонки? Колонку зазвичай просять написати людину, яка розбирається в темі. Експертність тут дуже важлива. Погодьтеся, мало хто захоче читати статтю про квантову фізику від школяра — якщо тільки він не вундеркінд. Тому автор, його досвід і бачення відіграють ключову роль у цьому тексті.
10 КРОКІВ, ЩОБ НАПИСАТИ ДОБРУ КОЛОНКУ
Крок 1. Тема. Вона може бути «гарячою», як щойно спечений пиріжечок (депутати прийняли новий бюджет, Президент США приїхав в Україну), або актуальною постійно (який менеджер паролів найефективніший?). Ідеально, якщо ви можете пояснити суть вашої колонки в одному реченні.
Крок 2. Аудиторія. Важливо знати свою цільову аудиторію. Цей підхід прийшов до нас із маркетингу, адже маркетологи звикли «закривати болі» людей продуктом чи контентом. Експерти теж мають розуміти, хто читатиме їхній матеріал, і говорити з читачем його мовою, щоб якнайкраще донести інформацію.
Якщо це колонка про податковий звіт у профільному журналі — вам не потрібно пояснювати кожен термін, бо ви мовите на вузьке професійне коло. З колонками для загальноукраїнських медіа ситуація складніша, бо читати вас може будь-хто.
Ви можете донести важливу інформацію до різних соціальних груп, але постає питання — як написати так, щоб вас усі зрозуміли?
Колись журналіст Павло Шеремет сказав: «Говоріть із читачем так, наче ви пояснюєте тему своїй мамі. З любов’ю та повагою, але достатньо просто, щоб вас зрозуміли».
Тому будь-який незрозумілий термін, поняття чи подію пояснюйте. Що це означає? Як працює? Як так сталося?
Крок 3. Теза. На початку колонки зазвичай пишуть висловлювання, припущення, тезу. Далі важливо підкріпити її аргументом або сперечатися з нею. Без тези чи ідеї нема колонки, нема аналізу та сенсу висловлювання. Яка може бути теза? Наприклад:
- Морські свинки мають інопланетне походження.
- Зміна в податковому кодексі призведе до стрімкого зростання інфляції.
- Їсти варену моркву небезпечно.
Крок 4. План. Ви можете написати схему, накидати драфт, основні думки чи підрозділи. Відразу писати все ідеально, тримаючи тези й аргументи в голові, — складно й зовсім не обов’язково.
Експерти радять зробити великий документ-чернетку, де будуть усі потрібні дані, цитати, думки, ідеї, посилання та уривку тексту. Це така собі бібліотека, до якої ви будете звертатися, коли писатимете основний текст. На першому етапі ваше завдання — зібрати якомога більше інформації та провести добре дослідження.
Коли будете готові й упевнені — починайте писати.
Крок 5. Структура. Будь-яку колонку можна написати за шаблоном:
- Вступ
- Думка + аргумент
- Думка + аргумент
- Висновок
Крок 6. Аргументи. В експертному матеріалі краще не грати емоціями читача, а використовувати сильні аргументи. До них належать:
- Дослідження та статистика. Цифри говорять промовисто. Головне тут — перевіряти джерела та використовувати дані, які безпосередньо стосуються теми.
«24 вельш-коргі гуляли сьогодні проспектом Незалежності, тому Уельс активно допомагає Україні у війні з рф», — це невдалий приклад використання даних.
- Історії та кейси. Ви можете брати для ілюстрації вашої думки історичні факти та ситуації, які згадані в медіа чи на ресурсах організацій. Тобто ситуації, які точно відбулися.
Крок 7. Перевірка на логіку. Коли ви викладаєте свої думку, важливо перевіряти структуру й текст на логіку. Дотримуйтеся причино-наслідкових зв’язків та слідкуйте, щоб думки не суперечили одна одній (я проти закону, тому я за закон). Більше про логіку можна почитати в роботах Арістотеля або з розвитком критичного мислення допоможе посібник із медіаграмотності від «Інтерньюз-Україна».
Крок 8. Балансування. Розкриваючи будь-яке питання, намагайтеся подивитися на ситуацію під різними кутами. Для цього є метод «Шести капелюхів», який запропонував психолог і спеціаліст із творчого мислення Едвард де Боно. Його суть у тому, щоб на логічному й емоційному рівнях оцінити переваги й недоліки ситуації та розвинути паралельне мислення. І це дуже корисно для роботи над аналітичними жанрами, адже якщо ви в колонці сфокусуєтеся тільки на негативі чи позитиві, читач може засумніватись у вашій об’єктивності. У журналістиці це правило має назву «Баланс думок і точок зору». Збалансованість суджень дозволить вам донести інформацію якісніше.
Крок 9. Стиль. Часто автори-початківці намагаються додати ваги своїм словам через складну мову — вірять, що так вони матимуть експертніший вигляд. Насправді ж читачам буде важко сприймати матеріал.
Тому перед надсиланням тексту в редакцію, перевірте, чи немає в ньому:
1. Пасивних конструкцій: було проведено, оцінено та виявлено розбіжності в трактуванні закону.
2. Мовних штампів або заїжджених фраз без смислового навантаження: бурхливі оплески, вельми поширена, мали місце окремі недоліки, певні правопорушення.
3. Абревіатур і термінів без пояснення: реципієнт сплатив ЄСВ для ФОП на рахунок ОСББ ЦВК.
Крок 10. Дизайн та оформлення. Учені переконані, що 90% інформації наш мозок сприймає візуально. Ба більше, зображення обробляє довготривала пам’ять, де вони назавжди закарбовуються.
Додати до статті зображення, фото, меми, схему чи інфографіку — це найпростіший і найефективніший спосіб переконатися, що читач запам’ятає інформацію надовго.
Також важливо підібрати влучний заголовок. Він має в міру інтригувати й відображати суть колонки.
Вигадуйте заголовок після того, як допишете текст — так значно легше. Заголовок має бути лаконічний (до 8-10 слів). Можна використовувати тире, двокрапку, кому чи крапку, щоб поділити думку на дві частини.
Абстрактні заголовки в стилі «Золота осінь» — навряд чи добра ідея. Зазвичай читач швидко скролить стрічку новин і не цікавиться роздумами незнайомого автора про золоте листя.
ВИ НАПИСАЛИ КОЛОНКУ. ЩО ДАЛІ?
Ось ви дописали текст. Ви відчуваєте гордість, страх, роздратування чи все разом? Це нічого. Головне завдання — поставити крапку, зробити самоперевірку й відпустити статтю далі.
Ідеальної колонки немає.
Просто зробіть свою роботу якнайкраще й передайте редактору.