Для відновлення судноплавства через Керченську протоку, Україна має не влаштовувати показові рейди, а денонсувати договір з Росією про спільне використання Азовського моря та чітко провести лінію державного кордону в його акваторії. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів співголова Громадської ініціативи «Права Справа» Дмитро Снєгірьов.
На думку експерта, наміри Києва організувати прохід через Керченську протоку суден ВМС України під захистом міжнародних спостерігачів, є несвоєчасним, оскільки починати вирішення цієї проблеми слід з денонсації Договору про спільне використання Україною та Росією акваторії Азовського моря.
«Українській владі слід починати не з показового рейду, а з денонсації Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 24 грудня 2003 року. В ньому зазначається, що Азовське море є внутрішнім морем виключно двох держав – України та Росії. Відповідно будь-які заяви про те, що кораблі ВМС України будуть супроводжувати кораблі НАТО, суперечать цьому документу. Крім того, в цьому договорі також є стаття, за якою кораблі ВМС третіх країн, не можуть пройти Керченською протокою і зайти в Азовське море без згоди однієї зі сторін – України чи Росії. Тож проходження кораблів НАТО у Керченську протоку, вкрай малоймовірне. Що стосується супроводження українських кораблів ОБСЄ, то спецпредставник США з питань України Курт Волкер заявив, що ця організація не має для цього технічних можливостей»
Аналітик висловив подив, чому офіційний Київ зволікає із розірванням Договору 2003 року. Заяву заступника Міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олени Зеркаль про те, що денонсація цього договору дозволить Росії висувати подальші територіальні претензії щодо України, Дмитро Снєгірьов вважає незрозумілою, оскільки «Крим вже анексований, а ОРДЛО перебувають під контролем Російської Федерації».
Крім того, експерт нагадав, що досі Україна не денонсувала договір про квотування вилову риби в акваторії Азовського моря 1993 року, що дозволяє російським кораблям заходити до будь-якого району цієї морської акваторії. За його словами, насторожує і той факт, що в той день, коли ОБСЄ приймаврішення про мілітаризацію акваторії Азовського моря, у Києві проводилося засідання україно-російської комісії, яка вирішує питання квотування вилову риби у цій акваторії.
На думку аналітика, перш ніж організовувати показові рейди кораблів, офіційний Київ має встановити в Азовському морі дванадцятимильну лінію державного кордону та зону виключних економічних інтересів України. Окремого вирішення, на думку експерта, потребує і проблема перевірок російськими силовиками комерційних суден на вході до Азовського моря.
«Зараз біля Керченської протоки російські спецслужби проводять т.зв. «перевірки» торговельних суден, хоча фактично вони стоять на рейдах Маріуполя і Бердянська. Вони тривають 6-7 діб. Офіційний Київ висловлює занепокоєність, але не робить жодних рішучих кроків. Незрозуміла політика МЗС України призвела до того, що досі немає жодного позову з боку іноземних судновласників стосовно затримки і перевірки російською стороною їхніх суден. Усе відбувається на рівні розмов» — Дмитро Снєгірьов, політичний експерт
Дмитро Снєгірьов переконаний, що блокуючи Керченську протоку та порти Маріуполя і Бердянська, Росія відпрацьовує сценарій блокування чорноморських портів України. На думку експерта, Кремлю це потрібно навіть не для вирішення проблеми водопостачання Криму, а з метою економічної блокади усього причорноморського регіону – створити штучну економічну кризу і спровокувати соціальні протести у південних областях України. Зважаючи на це, Києву слід посилити воєнну присутність в акваторіях обох морів.
«В України лишилися лише чотири броньованих артилерійських катера – два в акваторії Азовського і два в акваторії Чорного моря. Тож слід перекинути суходолом два катера, які дислокуються в Одесі в акваторію Азовського моря і посилити цей фланг. Не маючи військової присутності, Україна не зможе захистити ані власні економічні інтереси, ані свій суверенітет. Також Київ має розглянути пропозиції США і Данії стосовно передачі фрегатів, а не розповідати про будівництво «москітного флоту». Передача фрегатів реально посилила б нашу військово-морську присутність в акваторії не лише Азовського, а в першу чергу, і Чорного моря. Тим більше, що використання суден великої тоннажності можливе у Чорному морі, а в Азовському морі це значно складніше – через його замалу глибину там діють обмеження. Тож наразі головним завданням Києва має стати захист національних інтересів у Чорному морі» — Дмитро Снєгірьов, політичний експерт
Наразі ж, за словами аналітика, західні партнери здивовані млявою поведінкою України щодо захисту власних інтересів. Дмитро Снєгірьов зазначив, що США готові надати Україні допомогу, але за словами американських політиків, позиція України має бути більш чіткою та зрозумілою, оскільки «якщо Київ не буде захищати власні інтереси, ані НАТО, ані США за нас це не робитимуть».
Нагадаємо, 25 листопада два артилерійських катери «Бердянськ» і «Нікополь», а також рейдовий буксир «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до Маріуполя. Про перехід російська сторона була заздалегідь проінформована відповідно до міжнародних норм для забезпечення безпеки судноплавства.
Однак поблизу Азовського моря прикордонні катери РФ спочатку протаранили «Яни Капу» і заблокували танкером рух Керченською протокою, а пізніше спецназ ФСБ атакував і захопив кораблі разом з їхніми екіпажами.
За результатами засідання Воєнного кабінету, Верховна Рада прийняла законопроект президента Петра Порошенка про запровадження воєнного стану в 10 областях України та внутрішніх водах у акваторії Азовського моря на 30 діб – до 26 грудня 2018 року.
4 грудня Росія частково розблокувала прохід суден в українські порти «Бердянськ» і «Маріуполь» через Керченську протоку.
19 грудня секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що Україна готує новий прохід кораблів ВМС через Керченську протоку. На судах мають бути присутні представники ОБСЄ та інших міжнародних організацій.
Тим часом у Чорне море увійшов перший корабель-розвідник НАТО, який направила Велика Британія.