Російські ЗМІ, посилаючись на наближені до Кремля джерела, повідомляють про підготовку Росією так званого «референдуму» на території окремих районів Донецької та Луганської областей і нещодавно захоплених територіях. На нього буде винесене питання про приєднання земель до Росії. А на захопленій Херсонщині готують «референдум» про створення чергової «народної республіки». Радіо Донбас.Реалії пояснює, які це може мати наслідки і навіщо це Кремлю.
Ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, Кремль визнав угруповання «ЛДНР» за незалежні держави. Ще коли у Москві йшло оформлення цього процесу через Держдуму та Раду Федерації, ми припускали, що наступним кроком Путіна може стати анексія ОРДЛО. Тоді ці події ще обговорювались в контексті Мінського процесу та Нормандського формату врегулювання конфлікту на Донбасі.
Але за кілька днів після «визнання» ситуація кардинально змінилася: почалася повномасштабна війна Росії проти України. Вже в ході війни російська влада змінила свої цілі у ній, назвавши однією з них саме повне захоплення Донецької та Луганської областей. З огляду на хід бойових дій та основні військові зусилля Росії, саме цих цілей вона і намагається досягти в цей момент.
Окрім того,очевидним є намагання утримати під контролем Херсонську область та утворений сухопутний коридор до Криму. Ще російські військові прямо кажуть про плани захоплення всього чорноморського узбережжя України зі встановленням зв’язку з невизнаною «Придністровською молдавською республікою», регіоном Молдови.
Війна заради «плебісциту»
За інформацією російських ЗМІ, проведення так званого референдуму про приєднання до Росії в ОРДЛО планується на 14-15 травня 2022 року. Ті ж джерела повідомляють, що провести його планували раніше, але перенесли через повільне просування російських військ на Донбасі.
У Луганській області російські війська так і не змогли захопити адміністративний центр Сєвєродонецьк, а також кілька важливих міст, у тому числі, Попасну, яка починаючи з 2014 року стоїть фактично на лінії фронту.
Також вільною залишається значна частина Донецької області. Міста Краматорськ, Слов’янськ, Бахмут, Лиман, Покровськ, Авдіївка та українські війська там не потрапили у прогнозований Росією величезний котел та не були вибиті за адміністративні межі областей. Більше того, на ділянці лінії розмежування біля самого Донецька – у Мар’їнці, Красногорівці, Авдіївці, біля Горлівки – українські військові продовжують утримувати позиції та відбивають атака російських військ та підконтрольних їм угруповань.
Російським військам так і не вдалося повністю взяти під контроль Маріуполь, на території заводу Азовсталь досі тримають оборону українські частини. Тож у час, який залишився до дати проведення «референдуму», Росія всіма силами має намагатися все-таки встановлювати контроль над Донецькою та Луганською областями.
Можливо, саме про це йдеться у заявах українських високопосадовців та західних лідерів, які попереджають про важкі вирішальні тижні, які чекають на Україну.
Залишається під питанням, чи піде Росія на проведення «референдуму» лише на захопленій, а не всій, території областей. Хоча досвідуґ 2014 року, коли проводилися псевдореферендуми на Донбасі, показує, що це не стане на заваді. До так званого волевиявлення можуть залучити жителів Донбасу, що були вимушено переселені на територію Росії. Кремль наголошує, що таких вже мільйон.
Такий референдуми навряд визнає хоча б хтось у світі, окрім маріонеток Кремля. З цього може випливати кілька додаткових небезпек, які може нести проведення «референдуму» та формальне приєднання до Росії захопленої частини Донбасу.
Війна у «новій Росії»
У разі ухвалення Кремлем рішення про приєднання окупованої частини Донбасу до Росії, з точки зору Путіна, війна автоматично переноситься територію Росії. Адже яку б частину Донецької та Луганської областей на цей момент українські війська не утримували, за яку б із частин не тривали бої, з точки зору Кремля, це вже війна на його території.
Відтак дії Росії будуть непередбачуваними: від виправдання та початку загальної мобілізації на території Росії до застосування зброї масового ураження.
Окрім того, це може бути використано Кремлем як засіб тиску на Україну та її партнерів. Перераховані кроки Росії можуть означати ескалацію і так масштабного та гарячого конфлікту та призвести до ще більших втрат серед військових та цивільних, ще більших руйнувань та, можливо, прямого залучення у конфлікт інших держав. Військові експерти постійно наголошують, що для ефективної протидії Україні потрібна важка зброя від партнерів, найперше, артилерія, і в найкоротші терміни.