Заяви праворадикальних угорських політиків щодо надання Закарпатській області статусу автономії, розраховані на внутрішній електорат і не загрожують територіальній цілісності України. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів заступник директора Українського інституту досліджень екстремізму Богдан Петренко.
На думку експерта, у Закарпатській області існує проблема не реального сепаратизму, а підігрівання сепаратистських настроїв серед представників угорської нацменшини і використання цього фактору для впливу на Україну.
Прагнення радикальних політиків захищати співвітчизників на Закарпатті аналітик пов’язав із актуальною внутрішньополітичною ситуацією в Угорщині.
«Подібні меседжі орієнтуються не на приниження України, а розраховані на угорський електорат. Справа в тому, що останніми роками у європейських країнах поширилася традиція звертатися до національних коренів та плекати внутрішній патріотизм. І такими заявами, представники партії «Йоббік» та інших подібних рухів не стільки намагаються поширити свій вплив на Україну, скільки прагнуть здобути прихильність виборців у самій Угорщині»
Богдан Петренко також переконаний, що вирішувати подібні провокаційні ситуації слід виключно політико-дипломатичним шляхом, не вдаючись до радикальних заходів.
«Слід усвідомлювати, що з одного боку на нас тисне той факт, що Україна має налагоджувати зв’язки з усіма європейськими країнами, які вважаються її союзниками в боротьбі з агресором, а з іншого боку, ми маємо величезну проблему з Росією. Тож Києву слід знаходити усі можливі компроміси серед європейських партнерів. Конфлікти і непорозуміння траплятимуться, адже сьогодні Україна переходить з об’єкта в суб’єкт міжнародної політики і до неї виникає дуже багато претензій з боку інших країн. До цього слід звикнути. Водночас важливо, аби поміж цих компромісів, Україна не втратила свою ідентичність»
— Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму
Одним зі способів вирішення проблеми закарпатських угорців, експерт вважає створення умов для їхнього проживання і роботи в Україні після здобуття освіти в українських вишах.
«Проблема Закарпаття виникла тому, що ми переконані, наче усі мешканці і громадяни України Закарпаття, є мешканцями України. Однак нажаль частина угорського політикуму грає в хитру гру: їм вигідно, щоб закарпатські угорці отримували вищу освіту в Україні, а опісля працевлаштовувалися на території Угорщини в статусі робочої сили. І ось такі провокаційні заяви є частиною кампанії з самоідентифікації, аби угорці Закарпаття заздалегідь ментально готувалися до майбутнього життя на своїй етнічній Батьківщині. Тому Києву слід так розвивати економіку так, аби всі українці, незалежно від того, де вони проживають – на Закарпатті чи в Луганську, – орієнтувалися на роботу і побудову кар’єри в Україні, а не в сусідніх країнах. Це сьогодні одне з найголовніших завдань чинної влади»
— Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму
Нагадаємо, 9 травня лідер праворадикальної партії «Йоббік» Томаш Шнайдер під час приватного візиту до Берегівського району Закарпатської області, висловився за надання регіону територіальної й економічної автономії у складі України. На його думку, це б «допомогло вирішувати усі питання на місці без узгодження з Києвом, а також залишати кошти на місцях».
У серпні 2018 року в угорському уряді з’явилася посада міністра у справах Закарпатської області. У Міністерстві закордонних справ України висловили занепокоєння цим фактом і зажадали офіційних роз’яснень від Будапешта, оскільки сфера компетенції такого міністра стосується суверенної території України. За кілька місяців внаслідок тиску Києва посаду міністра було перейменовано.
Однак вже у вересні 2018 року в консульстві Угорщини у Берегово, українцям таємно почали видавати угорські паспорти. За даним фактом обласна прокуратура порушила кримінальну справу.
Це призвело до дипломатичного скандалу між країнами. 4 жовтня МЗС України вислав консула Угорщини в Берегово, а МЗС Угорщини у відповідь вислав з країни консула України.