Розлучення “Опозиційного блоку” мало нагадує політичний конфлікт. Це більше подібно до мильної опери про війну двох впливових сімей.
Там є все необхідне для сюжету багатосерійного латиноамериканського серіалу: велика політика, брудні гроші, інтриги, футбол, брехня, цинізм, союзи, зради і – як вишенька на торті – жорстока сварка через бажання ще більшої влади.
Щоб далеко не ходити, можна відразу переглянути новини на партійному сайті“Опозиційний блок”, де одна група депутатів урочисто звітує про свій з’їзд, а вже в іншій новині друга група жорстко критикує той самий з’їзд.
А почалося все кілька тижнів тому, коли депутати, що орієнтуються на Ріната Ахметова, зі скандалом вигнали з фракції “ОБ” співкерівника цієї політсили Юрія Бойка та колишнього голову АП часів Януковича Сергія Льовочкіна. Це був не постріл у повітря, а прицільний вистріл, адже з фракції виключили найближчих політичних соратників олігарха Дмитра Фірташа.
Реакція крила Ахметова була такою жорсткою через підписання угоди між Бойком та Вадимом Рабіновичем про створення платформи “Опозиційна платформа – За життя”.
За цією угодою стоять тривалі переговори між Льовочкіним та кумом російського президента Путіна Віктором Медведчуком.
Публічним договором вони намагалися дотиснути Ахметова, а точніше його представників Бориса Колеснікова та Вадима Новинського, до широкого об’єднання перед виборами.
Фактично Ахметову і його оточенню пропонували стати всього лише рівним партнером у новій політичній силі й підтримати на виборах людину Фірташа, а не свого кандидата.
“Хочу нагадати, що за Бойка в 2014 році проголосували 35 тисяч осіб. Ось це і є його рівень. Як ми можемо підтримувати цю людину?”- емоційно коментує УП пропозиції своїх колишніх колег лідер партії “ОБ” Борис Колесніков.
“Опозиційний блок” вже без Льовочкіна і Бойка почав вести свою окрему гру: вони провели закритий з’їзд, змінили керівництво партії та висунули в президенти депутата Олександра Вілкула.
Та люди Фірташа не опускають руки і намагаються довести, що з’їзд частини партії був незаконним.
“Українська правда” спробувала розібратися у цій заплутаній війні опозиціонерів.
Двоє єдиних
Минулого тижня у Києві з’явилися нові білборди з написом “Юрій Бойко – єдиний кандидат від опозиції”.
От і з єдиним кандидатом від опозиції визначилися. Київ. Грудень, 2018.
Опубліковано Igor Feshchenko Субота, 15 грудня 2018 р.
Їх розвісили після виключення Бойка з фракції, тому такий меседж був важливим для закріплення у пам’яті виборців.
Але вже під кінець тижня такий агітаційний слоган став надто неактуальним.
15 грудня частина “Опозиційного блоку”, що орієнтується на Ахметова, провела в Києві з’їзд партії. Захід пройшов майже конспіративно – у концертному залі “Freedom Hall”. За день до з’їзду співрозмовники у партії не хотіли називати ані місця, ані часу його проведення.
За даними УП, на ньому планували виключити зі своїх лав Бойка та Льовочкіна, змінити керівництво партії на користь найбагатшого українця та запропонувати свого кандидата у президенти.
До цього в “Опоблоці” було двоє співголів: Бойко від крила Фірташа, та віце-прем’єр часів Януковича Борис Колесніков від крила Ахметова.
“Він без жодного рішення “Опозиційного блоку” став кандидатом від іншої партії. Ми маємо цьому дати оцінку, правильно? Ми плануємо виключити Бойка з керівних органів і виключити з партії. Те саме обговоримо щодо Льовочкіна”, – анонсував напередодні один з високопоставлених членів Опоблоку в розмові з УП.
Але врешті 15 грудня виключати з партії нікого не взялися.
“Почекай, на все свій час”, – хитро посміхаючись, запевняв УП вже інший соратник Ахметова.
“Опоблок” вирішив обмежитися зміною статуту, призначенням лише одного голови партії Колеснікова та висунув в президенти Олександра Вілкула, якого регулярно й активно піарить телеканал “Україна”.
“Ми реально єдина опозиційна сила в Україні… Моя ціль, наша ціль – щоб наша партія була першою в країні”, – урочисто виголошував з трибуни з’їзду Вілкул після його висунення.
Насправді все було не так гладко, як може здатися на перший погляд.
Крило Фірташа всіма силами намагалося зірвати з’їзд “ОБ”.
Напередодні Бойко та Льовочкін провели з членами “Опоблоку”, які орієнтуються на них, зустріч, де дали вказівку за жодних умов не брати участь у “рейдерських заходах Колеснікова-Вілкула-Новинського”.
За день до з’їзду близький до Льовочкіна депутат Сергій Ларін ще й подав на своїх колег позов до Окружного суду Києва. На прохання Ларіна суд заборонив тимчасово вносити зміни до установчих документів “Опоблоку”.
Ба більше: Бойко власноруч написав заяву до поліції на Колеснікова та співголову політвиконкому партії Олександра Касянюка. Кандидат в президенти звинуватив їх у підробці документів, які дозволяють провести з’їзд.
11 грудня Колеснікова навіть викликали з цього приводу на допит.
“Мій правовий статус в цій справі – свідок. Я додам: свідок ганьби недовисунутого кандидата Юрія Бойка”, – тролив на своїй сторінці у Facebook колишній віце-прем’єр.
“Немає значення те, що вони говорять. Все законно, рішення політради у нас є, партійні осередки просили цього з’їзду. Ситуація взагалі комічна: Бойко спочатку йшов, не прощаючись, а тепер прощається, не йдучи”, – емоційно іронізує іще один лідер ОБ.
У групі Ахметова додають, що, що б там не сталося, у січні Вілкул подасть документи до ЦВК як єдиний кандидат від партії “Опозиційний блок”.
Виборців навпіл не розріжеш
Бажання Льовочкіна і Бойка маргіналізувати дії нинішнього “Опозиційного блоку” має три вагомі підстави.
По-перше, похід на вибори ще одного опозиційного кандидата в президенти, а тим паче під брендом “ОБ”, суттєво знижує можливість Бойка потрапити до другого туру і претендувати на прем’єрське крісло в наступному парламенті.
Цілком очікувано, що частина виборців перейде до претендента, якого підтримує Ахметов.
Станом на початок грудня Бойка підтримували близько 11% українців серед тих, хто визначився з голосом. Рейтинг Вілкула коливався в межах 1-2%. Але Бойка все ще спримають як представника “Опоблоку”, а Вілкул до 15 грудня не вважався кандидатом у президенти.
“Ми контролюємо парторганізації в Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Донецьку. Що у них залишається? Хіба що Одеса для анекдотів Рабіновича. Але три місяці до виборів, а анекдоти вже закінчуються”, – насміхаючись, розповідає високопоставлений співрозмовник з оточення найбагатшого українця.
Друге – образа. Колишній глава АП не сподівався, що його насміляться виключити з фракції. Адже, за великим рахунком, вигнали не Льовочкіна, а особисто Фірташа. За логікою членів цієї групи, соратники Ахметова перегнули палку, тому що Бойко нібито вступив в союз з Рабіновичем як фізична особа, а не член “Опоблоку”.
Третє – крило Фірташа вважає: якщо вже стався розкол, то група Ахметова не має права використовувати бренд “Опозиційного блоку” на президентських і парламентських виборах.
Але так не вважають нинішні члени “Опоблоку”.
“Вони пішли своїм шляхом. Бойко збирається йти в президенти від іншої партії, яку вони перейменували в “Опозиційну платформу – За життя”. Удачі їм. Але своє ядро віддавати їм ми не збираємося”, – парирує на звинувачення своїх колишніх колег один з найближчих соратників Ахметова у партії “ОБ”.
***
У двох групах дуже категорично і жорстко налаштовані одне проти одного. Люди Фірташа-Льовочкіна називають людей Ахметова “рейдерами”, натомість прихильники любителя “Роттердам+” називають перших “донощиками”.
Але все одно вони не добивають одне одного до кінця. Так, вони звертаються в суди, тролять у соціальних мережах, але це не схоже на повноцінну війну. Це більше нагадує підвищення ставок.
Складається враження, що вони залишають простір для можливого порозуміння, хоч публічно цього і не визнають.
Тож не варто дивуватися, якщо раптом представники Фірташа й Ахметова попливуть в одному човні, коли їх патронам це стане вигідно. Зрештою, яка різниця – можна рятувати спільний політичний чи грошовий капітал та ненавидіти одне одного. Раніше їм це вже вдавалося.
Роман Кравець. pravda.com.ua