Анатолій Гриценко офіційно подався в президенти.
Після новорічних свят він та його команда переходять до активної фази виборчої кампанії.
Штаб Гриценка змінює тактику: соратники претендента на головне крісло в країні акцентуватимуть увагу на тому, що Анатолій Степанович – “єдиний кандидат в президенти від демократичної опозиції”.
Щоправда, “єдиний” без підтримки іншого кандидата Андрія Садового та музиканта Святослава Вакарчука.
“Українська правда” з’ясовувала, як Гриценко вже офіційно йде в президенти, та що відбувається у його виборчому штабі.
У п’ятницю, 11 січня Анатолій Гриценко ходив колами по холу “Акко Інтернешнл”.
Там проходив форум Демократичних сил, зібрання одразу кількох партій та рухів, які підтримали висунення Гриценка в президенти.
Анатолій Степанович вітався зі своїми прибічниками, тиснув руки гостям та на камери мило спілкувався зі своїм маленьким онуком.
Люди, до яких наближався кандидат у президенти, були змушені швидко розходитися, тому що Гриценка супроводжувала ціла група операторів звуко- та світлорежисерів, які фіксували урочистість моменту.
За лічені хвилини Анатолій Степанович вже сидів у сусідньому залі, де розпочиналася офіційна частина висунення його кандидатом у президенти.
Ідея Гриценка полягає в тому, щоб на виборах 2019 його підтримали якомога більше прогресивних демократичних політиків.
Тому було б некоректно, аби в президенти його висувала лише його партія “Громадянська позиція”. Саме тому було вирішено провести форум Демократичних сил, куди були запрошені лідери інших партій та громадських рухів.
Склад учасників форуму досить строкатий: нардепи Віктор Чумак та Наталія Новак, які в грудні приєдналися до Гриценка, екс-нардепи Єгор Фірсов, Микола Катеринчук, Микола Томенко, Тарас Стецьків, які так само стали в один стрій разом з лідером “Громадянської позиції”.
Були там і молоді депутати з позафракційної групи “Єврооптимісти” Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, Сергій Лещенко, Наталія Кацер-Бучковська. Серед гостей були помічені також екс-міністр фінансів Олександр Данилюк та громадський активіст Віталій Шабунін, який у 2014 році балотувався до Ради за списками партії Гриценка.
Всі вони прийшли на особисте запрошення кандидата в президенти, хоч поки що не оголошували про перехід до його команди.
Висунення Гриценка в президенти чимось нагадувало найкращі часи Віктора Ющенка, адже тут зібралися його колишні соратники: Томенко, Катеринчук і Стецьків.
Але з іншого боку ця подія перегукувалася з антикорупційними форумами Міхеїла Саакашвілі, адже і Чумак, і Фірсов, і “єврооптимісти” регулярно виступали на його публічних заходах.
Якщо на форумах Саакашвілі говорили про методи боротьби та масштаби корупції в Україні, цього разу кожен по черзі озвучував теплі слова про Анатолія Степановича та пояснював, чому його партія чи громадська організація підтримує Гриценка.
Мотивація вийшла однотипна: він справедливий, вольовий, чесний і порядний.
Від молоді, яка не приєдналася до кампанії Гриценка, слово надали Мустафі Найєму.
Замість компліментів нардеп відразу перейшов до важливого – закликав Гриценка, Садового і Вакарчука об’єднатися.
“Для мене є три кандидати, які мають об’єднати свої зусилля: пан Гриценко має найбільший рейтинг. Є Андрій Садовий, який точно дивиться наш форум, спостерігає. Так само, як спостерігає кандидат, якого ми очікуємо, але не знаємо піде він чи не піде – пан Вакарчук… Я закликаю всіх трьох кандидатів сісти за стіл переговорів і об’єднатися – дайте нам шанс вибрати одного”, – просив політичних лідерів Найєм.
У цей час Гриценко уважно слухав виступ депутата і схвально кивав головою.
У словах Найєма є логіка. Навіть математично: якщо Садовий зніметься на користь Гриценка, а Вакарчук публічно підтримає таке об’єднання, у нього з’являється непоганий шанс для виходу у другий тур президентських виборів.
Але математика не завжди спрацьовує у виборчих процесах. Особливо, коли на заваді стоять амбіції та різне бачення ситуації.
“Єдиний чесний кандидат”
З висуненням в президенти Гриценка його команда намагається швидко перекривати прогалини кампанії.
По-перше, хоч офіційним керівником свого штабу Гриценко призначив Чумака, поки всю організаційну роботу по регіонах довірили екс-нардепу Олегу Канівцю. За даними УП, він вибудовує сітку спостерігачів та агітаторів по регіонах, координує місцеві штаби.
По-друге, Гриценко сам активно включається в агітаційні процеси і збирається у передвиборчий тур.
“Ми робимо акцент на центральній частині країни, тому що на Заході у нас все більш-менш добре. Також багато ходимо на ефіри – Степанович має з’являтися, де тільки можна”, – розкриває плани кампанії один з соратників кандидата.
І третє – змінюється змістове наповнення реклами лідера “Громадянської позиції”.
Якщо раніше акцент робився на чесності кандидата, то тепер штаб хоче змістити увагу виборця на меседжі “єдиний кандидат від демократичних сил”.
Але соратники Гриценка вже на старті стикнулися з проблемою: слова про “єдиного кандидата від опозиції” використовує Юрій Бойко.
Тому на білбордах Гриценка цього меседжа не буде. У рекламній кампанії планують використовувати його цитати з виборчої програми.
Наприклад, “Чесний президент – безпечна країна”, “Чесний президент – країна без олігархів і корупції”.
Натомість повідомленнями про “єдиного кандидата” Гриценко і його команда обмежаться лише словесно на ефірах та у спілкуванні з виборцями.
У штабі відчувають, що такі заяви не до кінця будуть чесними, адже у перегонах бере участь Андрій Садовий, який точно підпадає під поняття “демократичної опозиції”.
Без Садового і Вакарчука
Гриценко вже майже рік просить Садового підтримати його у намірах стати президентом. За даними УП, вони продовжують спілкуватися між собою, але всі спроби Анатолія Степановича залишилися безуспішними.
Мотивація Садового досить прагматична. Сьогодні у Гриценка немає нічого крім рейтингу.
А рейтинг – надто абстрактна річ: сьогодні він є, а завтра може й не бути.
Друге – навіть якщо Садовий знімається з виборів, де гарантія, що Вакарчук підключиться у гру і публічно підтримає об’єднання? Прямих відповідей від музиканта так ніхто й не отримав. Більше того – Гриценко далеко не єдиний, хто шукає підтримки Вакарчука на цих виборах.
За кілька днів до висунення Гриценка депутат Лещенко у своєму Telegram-каналі повідомив про намір Петра Порошенка схилити лідера “Океану Ельзи” допомогти йому вийти у другий тур. Наприклад, взамін на ухвалення закону про вибори за відкритими списками.
Джерела УП у “Самопомочі” зізнаютьс: чимало депутатів їхньої фракції були б раді, якби Садовий об’єднався з Гриценком. Зокрема, перед Новим роком цю ідею найактивніше підтримував Єгор Соболєв.
Але у мера Львова інша логіка: на президентські варто піти окремо, щоб зберегти свою суб’єктність і мобілізувати “Самопоміч” до наступної більш важливої цілі – парламентської кампанії. Хоч Садовий розгорнув серйозну медійну кампанію, його реальна мета – не крісло президента, а збереження фракції у Верховній Раді.
“Для мене дуже важливо об’єднати і Вакарчука, і Гриценка, Демальянс, Силу людей, всі тверезо мислячі політичні структури, щоб ми на парламентські вибори ішли однією потужною командою і мали більшість в парламенті. Тоді реально почнуться зміни”, – заявив минулого тижня Садовий.
***
Те, що Гриценко активно включається у виборчу кампанію й обіцяє подолати корупцію на найвищому рівні – позитивний сигнал для його електорату.
Але ахіллесова п’ята Анатолія Степановича – сумніви виборців у його спроможності перемогти на виборах президента.
Згідно з соціологічними дослідженнями, проведеними наприкінці грудня, якщо раптом Гриценко вийде у другий тур з Порошенком чи Тимошенко, він зможе перемогти їх обох.
Причому, у другому турі за Гриценка готові голосувати трохи більше 22% виборців, у той час, як за Порошенка – майже 15%.
Попри такі багатообіцяючі цифри, лише трохи більше 2% українців вірять у перемогу лідера “Громадянської позиції”.
Малоймовірно, що за три місяці ситуацію вдасться кардинально переламати.
У політтехнології є неписане правило: голосують за переможців. Це аж ніяк не означає, що якщо в тебе раніше були поразки, то на твоїй кар’єрі поставлено хрест. Навпаки – українці готові голосувати за тих, хто не здається.
Це означає, що кандидат як мінімум має переконати виборця у своєму бажанні перемогти.
У кампанії має бути драматургія, постійний рух, Гриценко повинен заряджати енергією. Ніхто не хоче голосувати за сумбур.
Тож Анатолію Степановичу треба перестати чекати, що його мають підтримувати інші ситуативні партнери.
Зараз він має зосередитися на тих, хто кидатиме бюлетені в урну.