Як відомо, конференція високого рівня щодо запуску мирного процесу в Україні (коротко – Саміт миру) має відбутися на горі Бюргеншток у кантоні Нідвальден у Швейцарії 15 і 16 червня 2024 року. Запрошено 160 державних делегацій.
Уряд Швейцарії підтвердив, що його мета – створити підґрунтя для встановлення міцного миру в Україні, а також створити «дорожню карту», пішовши якою Росія зможе в підсумку брати участь у мирному процесі.
Як зазначає швейцарське видання swissinfo.ch, очікування зазвичай прийнято занижувати, щоб потім не розчаруватися. Швейцарія також не зацікавлена в тому, щоб підживлювати нереалістичні очікування.
Саме тому саміт високого рівня називається не «мирною конференцією», а «конференцією з питання про мир».
аким чином, Швейцарія визначає мир в Україні як довгострокову мету. Провідні політичні лідери, найімовірніше, дотримуватимуться тієї ж точки зору: миру досягти нелегко – і вже точно неможливо зробити це швидко.
Нагадаємо, що серед багатьох західних спостерігачів побутує думка про те, що «українська формула миру» фактично описує умови капітуляції Росії, а її реалізація не дає Володимиру Путіну можливості закінчити конфлікт, «зберігши обличчя». А тому, продовжують вони, план Зеленського є свідомо нереалізованим.
Що передбачає «Формула миру Зеленського»
- Радіаційна та ядерна безпека.
- Продовольча безпека.
- Енергетична безпека.
- Звільнення всіх полонених і депортованих (зокрема українських дітей).
- Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності та світового порядку.
- Виведення російських військ і припинення бойових дій.
- Повернення справедливості.
- Протидія екоциду.
- Недопущення ескалації.
- Фіксація закінчення війни.
З іншого боку, ця формула цілком зрозуміла в логіці Києва (і українського суспільства), згідно з якою територіальна цілісність України не є предметом жодних перемовин, бо найменший клаптик території країни під контролем Росії є передумовою для нової агресії в майбутньому.
У логіці Києва Москва безумовно має компенсувати Україні та її громадянам збитки від війни, яку вона розв’язала, а відповідальні за воєнні злочини, зґвалтування й убивства мирних жителів, бомбардування цивільних об’єктів, звісно, мають понести покарання.
Як висловився український політик, доктор юридичних наук, академік Академії правових наук України, народний депутат України III, IV скликань Степан Гавриш у бесіді з журналістом Олександром Швецем в ефірі програми «Знати більше» Харківського пресклубу, сьогодні говорити про рамки нового світового порядку або малювати якісь графіки його побудови – нереалістично.
На його думку, все залежить від того, як прийме Сі Цзіньпін Володимира Путіна (правитель Росії відвідає Китай із державним візитом 16-17 травня, – ред.), як поведеться він після оцінки ситуації у взаєминах із Заходом. Чи залишиться Китай своєрідною опорою для Росії, чи Китай зменшуватиме свою підтримку російського диктатора.
Особливо на тлі того, що новим міністром оборони РФ став економіст-теоретик, який просуває у своїй країні державний капіталізм китайського зразка.
– Найімовірніше, вплив Саміту на перебіг подій в Україні буде нейтральним, – розмірковує Степан Гавриш, – бо домовитися про якусь рамкову заяву щодо закінчення війни та тиск на Путіна щодо проведення мирних перемовин не на путінських умовах, а на умовах компромісів, які, безумовно, будуть сформовані на Заході з урахуванням позиції Києва, – буде надзвичайно складно.
Доктор юридичних наук звернув увагу на пункт української Формули миру: виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності та світового порядку.
Цей пункт є і в китайському мирному плані. Причому він має першорядний характер для того, щоб мирні переговори відбулися.
– Чи готовий Китай представити свою позицію? – задається питанням Степан Гавриш. – Відомо, що тривають консультації за різними напрямами, включно з арабським світом. Однак ми знаємо, що на принца Садовської Аравії Мухаммеда ібн Салмана було скоєно замах. І, можливо, йому зараз не до міжнародної дипломатії, оскільки розгорілася внутрішня боротьба в середині королівства.
Однак, звертає увагу Степан Гавриш, вплив тих партнерів, які в арабському світі формують значну частину торговельно-економічних відносин із Китаєм, має принципово важливе значення.
І якщо Сі Цзіньпін ухвалить рішення відвідати Саміт у Швейцарії, це означатиме серйозну поразку Путіна. РФ залишиться практично одна. І це буде своєрідний сигнал Путіну, щоб той завершував війну, причому, не на своїх умовах.
Що ж до самого Саміту, Степан Гавриш оцінює його як необхідність обговорити світовий порядок на нових принципах, у фокусі яких – подолання можливої агресії з боку ядерних держав.
Не випадковою видається у зв’язку з цим погроза Путіна, до речі, оголошена якраз напередодні Саміту, провести навчання із застосуванням нестратегічної ядерної зброї на території Південного військового округу, включно з окупованими територіями України та Кримом.
Путін тим самим демонструє, що спроби вплинути на його наміри масштабувати військові дії в Україні можуть завершитися тактичними ядерними ударами.
Наскільки це може бути серйозно?
– Ми вже з вами говорили, – продовжує Степан Гавриш, – що Путін шукає привід, який виправдав би його ядерну доктрину, згідно з якою РФ має право застосувати ядерну зброю в разі загрози існуванню Росії.
А політична база для цього підведена. Учений-юрист нагадав, що окуповані регіони нібито на «конституційній основі» включені до складу РФ.
Розмірковуючи вже як юрист, Степан Богданович зауважив, що Путін веде «спеціальну військову операцію», і якщо він використає ядерну зброю, це дасть підставу й іншим країнам діяти так само. Наприклад, Ізраїль може застосувати ядерну зброю проти Ірану. Або Північна Корея зробить аналогічний наступ на Південну Корею.
Але загалом цей Саміт – це перша спроба ініціювати глобальну конференцію на кшталт Ялтинської чи Тегеранської, але ще не Потсдамської, де важливо чітко оголосити, хто агресор, а хто – жертва, чи зобов’язаний агресор нести відповідальність (виплатити репарації тощо).
Президент України обов’язково заявить про відновлення міжнародно визнаних кордонів і навколо цього сформується міжнародний альянс.
А інші країни будуть змушені або мовчати, або робити ухильні заяви, або вимагати мирних переговорів за участю Росії.
– Однак сам факт, що на позиціях України може виникнути міжнародний альянс, який просуватиме ідеї нового світового порядку, реформи ООН і Ради Безпеки, де Росія володіє правом вето, і що угоди на кшталт Будапештського меморандуму мають виконуватися, – все це мені видається досить вдалим дипломатичним кроком Києва і наших партнерів, – переконаний політик.
Водночас Степан Гавриш відзначає дві стратегічні лінії в міжнародній політиці.
Одну – під впливом «агентів Пукіна», начебто Україна слабка, не здатна вести війну, і миру вона може домогтися, тільки віддавши свої території і продовживши існувати фактично під управлінням РФ.
А іншу – нарощування ескалації воєнних дій, надзвичайно жорстокі бої 2024 року і спроби Кремля створити «санітарну зону», глибиною приблизно 100 км углиб України від окупованих РФ територій, із застосуванням «вогневого валу», коли знищується все підряд.
Олена Зеленіна. gromada.group