ІПСО: “Вашингтон і Брюссель здійснюють геноцид українського народу. Сотні тисяч мешканців України мають загинути (для цього київському режиму постачається дедалі більша кількість озброєння), а решта — втратити свою національну ідентичність. Для вирішення цього завдання використовуються імперські амбіції Польщі”. Про Польщу – це вже новеньке! Новий наратив російської пропаганди коментує наш експерт – політичний психолог Тетяна ВІЛЛАРД.
– Вже звикла до цинізму та вивертання з ніг на голову всього наративу у російській пропаганді. Але на цій цитаті (яка поширюється як мінімум з моменту появи в Україні установок Himars) слід зупинитися окремо. Бо ряд людей, навіть публічних, ловляться на ці/подібні “наживки”.
Давайте розберемо цю “тезу” – що за нею стоїть, коли її системно вкладають у мозок людям за принципом “вода камінь точить”.
Для початку уточнимо значення поняття “геноцид”, щоб не було вільних інтерпретацій, що ведуть убік.
Отже, “ГЕНОЦИД – це форма масового насильства, яка визначається ООН як дії, що здійснюються з наміром знищити (повністю або частково) якусь національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку шляхом:
– вбивства членів цієї групи;
– заподіяння серйозних тілесних ушкоджень або
– розумового розладу членам такої групи;
– застосування заходів, розрахованих на запобігання дітонародження в такій групі;
– насильницька передача дітей з однієї групи до іншої;
– навмисне створення життєвих умов, розрахованих повне чи часткове фізичне знищення цієї групи.”
Розглянемо ці пункти (кожен із них), які визначаються як ГЕНОЦИД з погляду заявленої тези розпропаганди та поточної війни, розв’язаної Росією-терористом в Україні.
ЗА ФАКТАМИ:
1) “Вбивство членів цієї групи/заподіяння серйозних тілесних ушкоджень/розумового розладу членам такої групи”.
Що робить російська армія на території України півтора року?
– Масово вбиває громадян України, стираючи з лиця землі, перетворюючи на руїни та попіл українські міста разом із їхніми мирними жителями, вбиваючи їх масово, калічачи, ламаючи їхнє життя, приносячи жахливе горе та залишаючи незабутні, в т.ч. психологічні травми нашим людям на все життя.
2) “Застосування заходів, розрахованих на запобігання дітонародження у такій групі”.
Внаслідок розв’язаної російською стороною та особисто «щасливим бункерним дідусем» повномасштабної війни в Україні масово гинуть наші громадяни (чоловіки та жінки) репродуктивного віку, які могли б подарувати нашій нації/нашій країні своїх дітей – нове покоління України.
Ми втрачаємо величезну кількість наших прекрасних людей з їхнім майбутнім життям (включаючи майбутні покоління дітей/онуків/правнуків тощо) щодня вже півтора роки…
Це – велика втрата для нас та велике горе!
Непоправне ніким, нічим.
До речі, якщо включити центральні російські ТВ-канали (Соловйов, Скабеєва, їх аля “шановні експерти”, послухати представників влади країни-агресора), то вони самі кажуть відкрито, що «такої країни як Україна не повинно існувати».
Захоплені ними українські міста і села вони типу “приєднують” до своєї країни (відверто порушуючи всі норми міжнародного права), намагаючись зробити з громадян України, які живуть на окупованих ними українських територіях типу “росіян”.
Навіть свою російську недоконституцію вони цинічно змінюють для цього, у розріз усім юридичним нормам.
3) “Насильницька передача дітей із однієї людської групи на іншу”.
– Росіяни насильно та масово вивозять українських дітей з окупованих ними територій України до своєї країни, відриваючи цих дітей від батьків, розселяючи їх у себе в країні так, щоб їх навіть неможливо було знайти родичам/українській владі (змінюють імена українським дітям/документи,
розподіляючи по дитячих будинках чи у “нових” т.зв. “прийомних родинах”).
Щоб зробити з цих українських дітей а ля “росіян”, стерши їхню природну ідентичність за народженням.
Уявімо на хвилину шок та психологічний стан цих дітей, а також їхніх сімей.
Страшно уявити.
До речі, як відомо, саме за цей злочин виписано ордер на арешт Путіна Гаазьким судом.
Російські наративи про те, що вони нібито “рятують” українських дітей від небезпек війни в Україні та нібито “тому” перевозять їх до своєї країни – не витримують жодної критики.
Бо якби російська влада мала таку мету, то діяла б іншим чином.
Наприклад, евакуювала їх у безпечні місця разом із сім’ями; круглих сиріт можна передати українській владі або третій стороні за погодженням усієї “дорожньої карти” з ООН (як мінімум), надавши офіційно ООН та Червоному Хресту всю інформацію про цих українських дітей тощо.
Але російська сторона цього не робить. Свідомо, цинічно та демонстративно.
Росіяни насильно і на власний розсуд злочинно відвозять наших українських дітей з окупованих ними територій України на свою територію, приховуючи дані про них.
Вже не кажучи про те, що нікого не треба було б евакуювати та рятувати, що діти жили б благополучно у своїй рідній країні, якби країна-терорист не влаштувала геноциду в Україні.
4) “Умисне створення життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове фізичне знищення цієї групи”.
– що роблять росіяни в Україні протягом півтора року війни?
* усю минулу зиму вони цілеспрямовано та активно руйнували інфраструктуру України, щоб залишити наших громадян без світла та тепла (чим самі дуже пишалися публічно);
* Зруйнувавши Каховську ГЕС, росіяни створили екологічну катастрофу на півдні України та в Чорноморському басейні, що дуже ускладнило і в багатьох місцях унеможливило життя наших людей, наслідки цієї катастрофи ще довго будуть величезними у значно більших межах. І сьогодні навіть неможливо повністю цю шкоду та її наслідки оцінити;
* мінування росіянами Запорізької АЕС створює серйозну загрозу громадянам України щодо ризиків її вибуху та радіаційного зараження українських територій/наших людей з величезними наслідками для життя та здоров’я;
* сюди ж слід віднести і загрози росіян щодо можливого застосування тактичної ядерної зброї в Україні з усіма потенційними ризиками, що випливають і жахливими, для громадян України та й Європи в цілому.
А тепер ключове питання:
– хто саме здійснює геноцид народу України? Можливо, це Брюссель чи Польща? Чи, мабуть, НАТО?
Відповідь лежить на поверхні – РОСІЙСЬКА СТОРОНА.
А що ж Брюссель та Польща?
Довідка «Громади»
Польща у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії надала Україні у 2022 році допомогу на суму до $8 млрд, що становить близько 1,5% ВВП країни. Про це президент Польщі Анджей Дуда сказав у розмові з Алмаром Латуром, генеральним директором Dow Jones, видавцем The Wall Street Journal.
Міністри фінансів країн Європейського Союзу нещодавно підтримали створення фонду допомоги Україні на 50 млрд. євро, назвавши його пріоритетним питанням.
Більшу частину коштів – 39 млрд євро у грантах та кредитах – планується виділити на підтримку держбюджету України. 8 млрд євро призначено для забезпечення гарантій та створення передумов для інвестицій в Україну, а ще 3 млрд у вигляді грантів передбачено для надання країні технічної допомоги.
Основні цілі пакету: підтримка реконструкції та модернізації України, реформ на шляху до вступу до ЄС, покриття потреб у держфінансуванні для безперебійного надання держпослуг, соціальних допомог, роботи шкіл та лікарень, а також мобілізація інвестицій у приватний сектор для відновлення економіки та допомога українському суспільству у подоланні соціальних наслідків війни.
– Як бачимо, ці цифри не стосуються військової допомоги. Ці кошти призначені на підтримку людей, які живуть в Україні, на підтримку фінансової, економічної, енергетичної, соціальної стабільності в Україні та покращення життя її громадян в умовах війни.
Фактично це означає порятунок від геноциду з боку РФ. Одна країна – РФ влаштувала жахливий геноцид у Європі, а країни ЄС та найближча сусідка – Польща допомагають Україні вистояти під натиском варварів.
– І найважливіша деталь: як ми знаємо, спочатку вся пропагандистська машина Кремля пропонувала Польщі взяти участь у «розділі» України,- продовжує Тетяна Віллард, – а коли у відповідь, образно кажучи, покрутили пальцем біля скроні, росіяни у своєму класичному дусі власні загарбницькі амбіції приписали… країні НАТО.
А що означає саме військова допомога?
Що трапилося б, якби колективний Захід перестав передавати Україні зброю та техніку для захисту від агресора, який напав на нас у цій війні?
Відповідь також на поверхні:
– Україна не змогла б надати достатньо потужного збройного опору Росії-агресору, що призвело б до втрати територій (разом із громадянами), втрати суверенітету.
А чого хочуть Путін та його камарилья?
Звісно, саме цього!
Отже, всі ці російські пропагандистські хитрощі мають на меті досягнення ними конкретних загарбницьких та агресивних амбіцій щодо України. Просто вони намагаються вдягнути брудні цілі як би в “красиву” та «шляхетну» упаковку. Це не має нічого спільного з “гуманізмом” від слова – зовсім.
І якщо вас упіймали на цей пропагандистський гачок, то включайте своє критичне мислення.
Якщо воно є.
Олена Зеленіна. gromada.group