Дослідження презентували у 2021 році. Його винуватили у свідомій фальсифікації та завищенні числа жертв Голодомору. За словами працівників музею, дослідження проводили саме представники СБУ.
Служба безпеки України відмовляється надати Музею Голодомору доступ до робочих матеріалів, які лягли в основу оприлюдненого у 2021 році дослідження про кількість жертв Голодомору 1932-33 років. За словами працівників музею, це дослідження, яке звинуватили у фальсифікації та умисному завищенні числа жертв, проводила саме СБУ. Про це керівниця Музею Голодомору Леся Гасиджак розповіла в інтерв’ю «УП.Культура».
У вересні 2021 року тодішня директорка Національного музею Голодомору Олеся Стасюк і ексзаступник голови СБУ Микола Герасименко презентували дослідження, в якому фігурувало нове число жертв Голодомору 1932-1933 років — 10,5 мільйона українців. Тоді це дослідження видали окремою книжкою.
Проти озвученої цифри виступили низка наукових установ і десятки науковців. Вони звернулися до громадськості з відкритим листом, де вказали на помилки та фальсифікації в дослідженні музею і заявили, що інформація про більшу кількість жертв не має під собою ґрунтовних і фактологічних досліджень.
У червні 2022 року МКІП звільнив директорку Олесю Стасюк, її звинуватили у плагіаті та некомпетентності. Відтоді Музей Голодомору відмежовується від цього дослідження та спирається як на найбільш достовірну кількість жертв офіційно прийняту цифру 3,9 мільйона, підраховану Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України.
Леся Гасиджак розповіла, що коли її призначили виконувачкою обов’язків найперше вона намагалася дізнатися в музейних науковців, як проводили обрахунки для дослідження. «Усі кліпали очима й говорили, що це дослідження було проведено не музеєм, а Службою безпеки України, а вони виступали лише як експерти у вільний від роботи час», — сказала Гасиджак.
Тож вона вирішила звернутися до СБУ з проханням надати доступ до матеріалів. «До СБУ я написала вже десь шість листів з проханням мати можливість ознайомитися з робочими матеріалами. Кожного разу приходить відмова з тим, що це конфіденційна інформація, вона не може бути оприлюднена і тому подібне», — уточнила Гасиджак.
В останньому листі до СБУ вона вказала, «що матеріали з так званих експертиз оприлюднені у виданні, яке свого часу видав і поширював музей». «Поки що відповіді на останній лист в СБУ нема. І подивитися, ознайомитися з матеріалами я не можу», — зазначила керівниця музею.
Відзначимо, 3 квітня Коломийський міський суд Івано-Франківської області ухвалив поновити Олесю Стасюк на посаді. Однак Міністерство культури та інформаційної політики подало апеляцію на рішення суду про поновлення Олесі Стасюк на посаді директорки Національного музею Голодомору-геноциду.