У соцмережах розгорнулась масштабна кампанія, спрямована на розкрутку Росії та дискредитацію України у франкомовних країнах Африки.
Кампанія під назвою Russosphère (“сфера Росії”) звинувачує Францію та Захід у колоніалізмі та русофобії, а українських солдатів називає “нацистами” та “сатаністами”. Вона прославляє ПВК “Вагнер” і навіть публікує контакти для запису до найманців.
Експерти кажуть, що проросійська дезінформація сприяє погіршенню відносин між країнами Африки та Заходом та відсутності підтримки України на континенті.
Відділ BBC з боротьби з дезінформацією зв’язався з 65-річним бельгійським сталіністом, який керує новою кампанією – і дізнався, навіщо йому це потрібно та хто за це платить.
На захист Росії та ПВК “Вагнер”
В описі Russosphère йдеться про те, що це “мережа на захист Росії”.
Вона створена 2021 року як мережа з груп у різних соцмережах, але запустилася лише у лютому 2022 року, за кілька днів до повномасштабного російського вторгнення в Україну, та швидко зібрала понад 80 тис. фоловерів.
На відміну від державних російських ЗМІ, які повністю або частково обмежені в основних соцмережах, Russosphère діє у фейсбуці, твіттері та ютубі, у телеграмі та російській соцмережі ВК.
Цій онлайн-кампанії присвячене дослідження британської фірми Logically, яка використовує штучний інтелект (ШІ) для вивчення дезінформації. Поєднавши інформацію, отриману через внутрішню ШІ-платформу, та відкриті дані, розслідувачі Logically вивчили масштаб кампанії та встановили її керівника – бельгійця на ім’я Люк Мішель.
Вони також пов’язали Мішеля з групою “Merci [дякую] Wagner”, яка героїзує російських найманців для франкомовної аудиторії в Африці.
Коли BBC зв’язалася з Мішелем, він підтвердив, що стоїть за Russosphère.
Бельгієць заявив, що кампанія спонсорується із приватних коштів і не отримує фінансової підтримки з Росії. Мішель також наполягав, що ніяк не пов’язаний із ПВК “Вагнер” та її керівником Євгеном Пригожиним.
“Я керую кібервійною, медіавійною… а Пригожин веде військові дії”, – сказав він.
Кайл Волтер, співавтор розслідування Logically, сказав в інтерв’ю BBC, що Russosphère – перший успішний проєкт Мішеля у сфері інформаційних воєн.
Він додав, що спочатку розкрутити групи, можливо, за допомогою ботів, але тепер їхню основну аудиторію складають реальні люди з різних країн Африки.
Шанувальник Каддафі та Путіна
У Мішеля незвичайна біографія для людини, яка називає себе другом Африки.
Він розпочинав політичну активність у неофашистських угрупованнях рідної Бельгії.
У 1980-х він став послідовником Жана Тіріара, колишнього колабораціоніста, який співпрацював із нацистами у Другу світову війну. Тіріар проповідував націонал-більшовизм і мріяв про єдину Європу від Владивостока до Дубліна, яка протистоїть Америці.
Саме через нього Мішель познайомився з російським провладним ідеологом Олександром Дугіним, на якого Тіріар дуже вплинув. Втім, близької дружби не склалося: бельгієць сказав BBC, що не схвалює “езотеричний фашизм” Дугіна.
Не досягши успіху на батьківщині, Мішель зайнявся геополітикою – і став прихильником правителя Лівії Муаммара Каддафі. Пізніше його було призначено радником президента Бурунді П’єра Нкурунзіза, який правив майже 15 років, померши незадовго до закінчення третього терміну.
Весь цей час Мішель залишався на зв’язку з Москвою. У 2000-х роках він співпрацював із кремлівським молодіжним рухом “Наші” та приїжджав до його табору на озеро Селігер.
Найближчий соратник Мішеля, француз Фабріс Беор, одружився з учасницею руху “Наші” та оселився у Краснодарському краї. Зараз він допомагає Мішелю з Russosphère.
Разом вони заснували організацію зі спостереження за виборами, яка проголосила чесними та справедливими “референдуми” в анексованому Росією Криму та окупованих проросійськими сепаратистами Донецьку та Луганську. У Крим “спостерігачем” у 2014 році Мішель їздив особисто.
“Я – сталініст, – сказав Мішель у розмові з BBC. – Я захищаю Росію з 1980-х. Я вважаю, що Росія – єдина антиамериканська сила в Європі. Я відчуваю ностальгію за Радянським Союзом і мрію про вільний світ без Америки”.
Із соцмереж – на вулиці
Вплив окремих інформаційних кампаній оцінити важко. Однак проросійська пропаганда знайшла в Африці благодатний ґрунт, і його підтримують місцеві інфлюенсери, які співпрацюють із Москвою.
“Успіх людей на зразок Люка Мішеля пов’язаний з їхньою боротьбою проти Франції”, – вважає Кевін Лімоньє, професор Університету Париж-8, який вивчає російський вплив в Африці. За його словами, антифранцузька позиція знаходить відгук у колишніх колоніях Франції.
“Російська дезінформація була одним із факторів, які сприяли виведенню французьких військ з країн Сахеля, особливо з Буркіна-Фасо”, – вважає Ульф Лессінг, керівник регіональної програми Фонду Конрада Аденауера.
З 2013 року французький контингент у 5 тис. солдатів розгорнули для боротьби з джихадистськими угрупованнями в Малі та ще чотирьох країнах регіону – Буркіна-Фасо, Нігері, Мавританії та Чаді.
Однак минулого року більшу частину французьких сил було виведено з Малі, а зараз вони готуються до виведення з Буркіна-Фасо. Причиною цього став тиск військових, які захопили владу в обох країнах.
Проте Беверлі Очієнг, експертка Служби моніторингу BBC, вважає, що розриву з Францією сприяли і суспільні настрої.
“Протестувальники розмахували російськими прапорами на акціях у Малі, Буркіна-Фасо, Нігері та Чаді, і це частково пояснюється проросійськими інформаційними операціями”, – вважає вона.
У Буркіна-Фасо натовп напав на французьке посольство і вимагав зближення з Москвою.
Цю ж мету має Люк Мішель.
“Я вважаю, що Росія має замінити Францію у всій Африці”, – заявив він.
Кевін Лимоньє, експерт із російських кампаній у регіоні, каже, що вплив проросійської пропаганди на політику виміряти вкрай важко, але очевидно одне: вона непокоїть Захід.
За його словами, “дипломати та військові в Парижі читають це, дивляться це і кажуть, “о, Господи!”
Григор Атанесян. BBC