Вийшла нова серія документального фільму «Reset», тобто «Перезавантаження», у ній мовиться про капітулянтство кабміну Дональда Туска стосовно путіна після 10 квітня 2010 року.
Чергова серія відомої слухачам Української служби Польського радіо документальної стрічки «Перезавантаження» — «Reset» — розповіла про політику капітулянтства кабміну Дональда Туска щодо путіна після замаху влаштованого ФСБ та ҐРУ на літак президента Лєха Качинського 10 квітня 2010 року.
Автори фільму «Перезавантаження» — «Reset», Міхал Рахонь та проф. Славомір Ценцкєвич, знайшли в архівах польського МЗС записку про переговори між виконуючим тоді обов’язки президента Броніславом Коморовським, Дональдом Туском і тодішнім президентом росії Дмітрієм Мєдвєдєвим. Оглядачів шокує факт, що очільники польської держави визнали негайно після трагедії, що факт вбивства людьми путіна президента Лєха Качинського та представників еліти суспільства мав стати зламом у «поліпшенні» польсько-російських відносин. Говорить співавтор фільму «Перезавантаження» — «Reset», Міхал Рахонь:
«Завершився похорон президенського подружжя — Лєха та Марії Качинських — й відбулися переговори між виконуючим тоді обов’язки президента Броніславом Коморовським, Дональдом Туском й тодішнім президентом росії Дмітрієм Мєдвєдєвим. Після цих переговорів, у відомстві закордонних справ лишилося декілька документів, серед них — записка, яка показує, про що на даний момент вели переговори очільники Польщі та росії. Висновок зі змісту записки однозначний: у той момент почався новий етап зближення між Польщею та російською федерацією, зближення, яке не було можливим так довго, доки президентом був Лєх Качинський. Оцей новий глибший етап перезавантаження — ресету — було узгоджено, майже дослівно, на домовині президента Лєха Качинського».
У документі з архіву польського відомства закордонних справ про зустріч Коморовський — Туск — Мєдвєдєв у Кракові, де похоронено президента Лєха Качинського, читаємо:
«Зустріч підтвердила, що обидві сторони сподіваються, що результатом останніх трагічних подій, пов’язаних із Катинню та Смоленськом, стане однозначне поліпшення польсько-російських відносин».
Проф. Славомір Ценцкєвич підкреслив, що російські служби негайно після замаху в Смоленську намагалися скористатися нагодою й вживали заяви Дональда Туска та інших польських політикі з метою відкинути тези, що за трагедією стояли спецслужби путіна.
— Характерною рисою політики совєтської та російської є догляд за використанням кожної нагоди задля розміщення її в контексті надактивних дій тодішнього президента та прем’єра російської федерації, явних та закулісних дій російської дипломатії, ну й, звісно, російських спецслужб. Причому, коли я кажу про надактивні дії після смоленської трагедії, маю на думці всесвітню активність, російську активність у масштабі всього світу, але перш за все спрямовану на вільний світ, на світ Заходу. Мета росії у тодішній час — насамперед показати всьому світу Заходу, що росія абсолютно не причетна до причин авіатрощі літака ТУ-154М у Смоленську. По-друге, росіяни хотіли показати, що це не був будь-який саботаж з їхнього боку. По-третє, це дуже важливе — вони намагалися так використати становище польської влади, політичних факторів, щоб показати, що самі поляки засвідчують про те, що росіяни абсолютно не причетні до цієї катастрофи.
Редактор Рахонь однозначно назвав, до чого проросійські заяви Туска, Коморовського та інших польських політиків були потрібні всесвітнім спецпроектам спецслужб путіна.
— Вкотре запустили механізм, відповідно з яким польська позиція необхідна до того, щоб росіяни могли втілити в життя свої брехні, щоб росіяни змогли переконати світ у своїй брехливій візії дійсності — вони мусять мати поляків, які їм це підтвердять.
Професор Ценцкєвич на конкретних прикладах пояснив механізм рашистів задіяний після замаху в Смоленську.
— Всі польські висловлювання, починаючи з 10 квітня 2010 року, маю тут на увазі всі заяви, висловлювання, інтерв’ю, які подають представники польської влади — у широкому розумінні, де кажуть про те, що це була провина пілотів, що це була провина поганих погодних обставин, що літак не повинен тоді в цьому місці приземлятися, що взагалі не повинен вилітати з Варшави та весь спектр інших висловлювань, які прямують за єдиною думкою — подякуймо росіянам за те, що так чудово повелися після нещасної авіакатастрофи в Смоленську. Всі ці висловлювання росіяни прискіпливо аналізували, все збирали, й у цих надактивних діях у ґлобальному масштабі використовували російські служби та дипломати насамперед з метою переконати західних партнерів, що росія виходить зі смоленської авіакатастрофи чистенькою й про це засвідчують самі поляки, польська влада, політичні фактори. Тодішній польський уряд повністю відкинув навіть думку про те, що причини катастрофи могли бути іншими. Таким способом, тодішня польська влада вирішила апріорі, що вина за трагедію на польському боці, а не на російському. Тим моментом росіяни, можна сказати, холоднокровно скористалися. Я прочитав ряд зашифрованих документів, звітів, різного роду записок, також звітів розвідок на тему надактивності росіян по всьому світі — у США, у Західній Європі, записок про дипломатів, акредитованих в Москві, про держави Балтії. Все це показує, що росіяни доклали великих зусиль, щоб показати, що росія не має нічого спільного зі смоленською катастрофою, й у всіх названих випадках вони скористалися думками польської влади та частини польських ЗМІ, які казали точно те, що росіяни бажали почути. Це дуже важливе задля розуміння того, що в ході польсько-російського перезавантаження починає відбуватися з 10 квітня 2010 року. Щойно у цьому контексті зрозуміємо, можна сказати, закулісні переговори у Кракові між виконувачем обов’язків президента — Броніславом Коморовським, прем’єром Дональдом Туском та президентом росії Мєдвєдєвом.
Автори фільму «Перезавантаження» навели цитати польських політиків та чиновників, які показують ефективність дій російської аґентури в тодішній Польщі — найбільшій державі східного флангу НАТО. Один із колишніх лідерів польських комуністів у час воєнного стану 80-их років Лєшек Міллєр, на початку дев’яностих років після падіння Радянського Союзу отримав від Москви мільйон американських доларів на заснування партії та видавництв, які мали продовжити довгу традицію підкорення Польщі Москві. Нині він євродепутат від списку політсили Дональда Туска — Громадянська коаліція. Впродовж своєї довгої кар’єри, також як прем’єр Польщі, любив лякати поляків українським інтегральним націоналізмом. Після замаху в Смоленську негайно заявив, що вина на боці поляків.
— Вказує на те, що саме пілоти допустилися помилки, тому, що прийняли рішення приземлитися за погодних обставин, за яких не повинні цього робити.
Тодішній прем’єр Польщі Дональд Туск також діяв за схемою служб путіна.
— Ми можемо з великим ступенем ймовірності ствердити, що причиною катастрофи не була аварія літака або вибух на борту літака.
Проф. Ценцкєвич у фільмі «Перезавантаження» розкрив, як тоді працювали по всьому світу служби путіна.
— Польське Агентство розвідки звернуло увагу, що російські дипломати були надактивними. Вони зв’язувалися зі своїми різними партнерами, наприклад у Вашингтоні, щоб пояснювати їм російське здивування смоленською катастрофою та російську невинність у трагедії з 10 квітня 2010 року. Російські дипломати посилалися тоді на позицію польських відповідних факторів — насамперед прем’єра Дональд Туска. Я хочу сказати — якби оці відповідні польські фактори, а насамперед прем’єр Дональд Туск хотіли про це знати, то до них на цю тему відправляли записки.
На думку ред. Міхала Рахоня, результати переговорів Туск — Коморовський — Мєдвєдєв у день похорону президента Лєха Качинського шокують.
— Зустріч Туск — Коморовський — Мєдвєдєв вражає шокуючим змістом. В ході похорону польського президента, який загинув за таємних та не з’ясованих обставин у росії, польський прем’єр Дональд Туск та виконувач обов’язків президента й водночас спікер парламенту Броніслав Коморовський пропонують чергове, вже друге впродовж останніх двох років, нове перезавантаження з росією.
Автори фільму «Перезавантаження» на конкретних документах, виготовлених чиновниками адміністрації прем’єра Дональда Туска, доказали, що тодішня влада бажала будь-якою ціною увійти в тісні відносини з путіним. 15 жовтня, на парламентських виборах, громадяни Польщі — також українці — будуть вирішувати, чи вкотре привернути соратників путіна до влади на східному фланзі НАТО.
Андрій Рибалт. polskieradio.pl