Аналітики при Європарламенті представили низку доповідей з баченням головних проблем 2023 року та можливих рішень. Одна з десяти доповідей присвячена майбутньому Російської Федерації. Після війни в Україні Росія ослабне у воєнному, економічному та геополітичному відношенні, проте це не означає, що вона стане менш небезпечною для своїх громадян та для Європи, вважає авторка доповіді, політичний аналітик дослідницької служби Європарламенту Анна Капріле. З нею поспілкувалась кореспондентка DW.
Капріле переконана, що перспектива демократичних перетворень у Росії надто далека, і країну спіткає доля ще однієї держави, що не відбулася, – “гігантської Північної Кореї” на карті світу, процитувала експертка видання The New York Times. “У будь-якому разі – імперії, що не відбулася”, – каже політолог.
Капріле представила три сценарії розвитку подій у Росії. Перший сценарій реалізується вже зараз, упевнена експертка. Згідно з ним, режим президента РФ Володимира Путіна еволюціонує в гіперболізовану версію самого себе в бік надавторитарного, надцентралізованого, напівтоталітарного або тоталітарного режиму.
Дедалі жорсткіші репресії і, можливо, запровадження воєнного стану, дозволять федеральній та регіональній владі реагувати на вимоги війни, серед яких і нова хвиля мобілізації. Паралельно стрімко впроваджуватимуться і розширюватимуться програми ідеологічної обробки, розраховані насамперед на молодь.
“Російські аналітичні центри вже підготували проект з різними моделями розвитку цього сценарію під промовистими назвами. Найперспективніший, на думку їх авторів, – “СРСР 2.0”, а найбільш спірний – “Нація Z”. Посилення і без того надцентралізованого та надавторитарного режиму може призвести до паралічу процесу ухвалення рішень Кремлем із фатальними наслідками, особливо на полі бою”, – прогнозує Капріле.
Це може активувати другий сценарій: колапс. “Військові невдачі та кризи, зростаюче почуття занедбаності у безправних груп населення та регіонів підірве не лише підтримку з боку регіональних та економічних еліт, а й довіру населення до чинного режиму, що призведе до краху”, – припускає аналітик. Вихід, на її думку, залежатиме і від ситуації на війні.
Уникнути краху цей режим може лише замінивши Путіна новою фігурою з більшим простором для маневру. З благословення спецслужб цей призначенець зміг би вивести Росію з глухого кута, здійснивши своєчасний політичний маневр – з ініціативи Путіна, за його згодою або на підставі уявних чи реальних проблем зі здоров’ям президента РФ, розмірковує Капріле.
Якщо президентські вибори 2024 року в умовах воєнного стану не перенесуть, щоб уникнути білоруського сценарію, то вони можуть стати моментом зміни “даху” під виглядом законності, зберігаючи при владі ті самі еліти, вважає аналітик. Втім, може вийти так, що замінити Путіна не вдасться: або сторони, що борються за владу, блокуватимуть одна одну, або до того моменту стане неможливим продовження війни. У такому разі, вважає Анна Капріле, за колапсом може бути період некерованого хаосу, за якого лідерами стануть голови воєнізованих формувань на кшталт Євгена Пригожина й Рамзана Кадирова.
Третій сценарій: розпад
Далі ситуація, згідно з доповіддю, може розвиватися у протилежних напрямках і призвести або до справжньої зміни влади під керівництвом відомих лідерів опозиції, таких як Олексій Навальний, або до піднесення вкрай правих рухів, які набирають сили як наслідок військової риторики.
І це, у свою чергу, може призвести до малоймовірного, але вельми небезпечного третього сценарію – розколу Російської Федерації. “У держави з 85 суб’єктами та більш ніж 150 етнічними групами є великий потенціал для часткової фрагментації, хоча я не думаю, що вона відбудеться на основі впорядкованих переговорів між суб’єктами РФ, скоріше це буде просто розпад в умовах вакууму влади”, – вважає Анна Капріле.
Сценарій для України зрозуміліший, каже експертка. Незважаючи на війну та невизначеність, для України відкрився шлях: Європейський Союз надав їй статус кандидата на вступ. “Невідомо, коли вона зможе стати членом ЄС і наскільки це буде складно, але на відміну від Росії це конкретний сценарій”, – резюмує політолог.