Соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення громадської організації «Центр Трансатлантичного діалогу» («Transatlantic Dialogue Center») 20-21 листопада 2022 року було проведене дослідження «Відбудова України та міжнародна допомога».
За результатами дослідження бачення українців щодо того, коли розпочинати відбудову на деокупованих територіях дещо розділились: 44% говорять, що потрібно робити це якомога швидше, а 52% – вважають, що варто дочекатись закінчення війни. Відмінності спостерігаються у регіональному розподілі: мешканці східних регіонів частіше виступають за відбудову якомога швидше, тоді як респонденти з західних і центральних областей більше підтримують ідею відкласти це до завершення війни.
• Повернення роботи й джерела доходу для українців важливіше ніж пряма фінансова допомога. Так, серед програм, які є найбільш необхідними для постраждалих від війни громад, найчастіше обирали відновлення підприємств, робочих місць (60%) та відбудову пошкоджень (55%). Фінансову підтримку визначили важливою програмою – 44%. Ще 37% важливою визначили медичну й гуманітарну допомогу. Для чверті значимими є програми розвитку дітей та психосоціальна допомога. Натомість програми з розбудови демократичних інституцій чи культурної єдності обирали рідше – від 3 до 6%.
• Спостерігаються певні відмінності у актуальності програм відбудови у регіональному та віковому розподілах. Так, для мешканців сходу критичніше стоїть питання з поверненням до роботи, відбудовою пошкоджень. Для молоді порівняно зі старшими важливіша гуманітарна підтримка, підтримка розвитку дітей. Також третина молодшого населення заявили про необхідність програми з психосоціальної допомоги. Крім того дещо частіше ніж у інших потреби відновлення фіксують переселенці: ті хто переїхав, частіше інших говорять про потребу у відновлені робочих місць, відбудові пошкоджень та про потребу у медичній та гуманітарній допомозі.
• Комунікація та енергетична інфраструктура (64%) – головний пріоритет для відбудови у постраждалих громадах на думку усіх опитаних . Як другий пріоритет найчастіше обирали відбудову соціальних закладів (школи, лікарні) – 29%, дещо рідше – відновлення приватного житла й комунікацій (по 24%), транспортної інфраструктури (17%).
• Думки щодо стратегії відновлення пошкодженої інфраструктури розділились: 48% вважають, що відновлення має відбутись якомога швидше, а 49% – за те щоб відновлення тривало довше натомість з впровадженням зеленої енергетики, модернізацією. Серед вихідців зі східних областей дещо більше тих, хто хоче швидкого відновлення, однак і серед них близько 40%, котрі не проти зачекати задля модернізації інфраструктури. Серед мешканців центру та заходу дещо більше тих, хто за повільнішу відбудову, але з модернізацією. Також спостерігаються відмінності у поколіннях: коли старші хочуть якомога швидше відновити інфраструктуру, то більшість молоді прагне модернізації й виступає за впровадження зеленої енергетики.
• Загалом респонденти у своїй більшості позитивно сприймають участь країн, які не чинять агресію проти України у відбудові. Так, потенційна допомога від Великої Британії, США, Німеччини, Франції сприймається дуже позитивно: 81-90% опитаних підтримують участь цих держав у реконструкції. Щодо Туреччини такої думки 67% (22% – ставляться до цього нейтрально, 10% – негативно). Щодо Китаю – підтримують таку ініціативу 45% (чверть ставляться нейтрально і стільки ж – негативно).
• Оцінюючи різні моделі участі іноземних держав у відбудові України більшість (55%) виступають за те, щоб іноземні країни надавали фінанси та контролювали роботу українських компаній. Модель, за якої іноземні компанії напряму займаються відбудовою, підтримали 29%. Участь іноземних держав на рівні лише фінансування, а відбудовою займаються повністю українські компанії, підтримали 13%. Участь іноземних країн лише на рівні консультацій підтримали лише 2%. Серед тих, хто позитивно ставиться до участі іноземних держав у відбудові України частіше спостерігається підтримка ідей прямої участі іноземців, або ж контролю з їхнього боку.
• З початку повномасштабного вторгнення росії переконаність у тому, що перемогою України у війні є звільнення усіх її територій включно з Кримом та окупованим Донбасом, зросла (з 74% у березні до 85% у листопаді 2022). Лише 9% обрали варіант повернення лише територій, які Україна контролювала до 24.02.22. Водночас за продовження бойових дій на території росії виступають не більше 5%. Підтримка деокупації усіх території України без виключення абсолютна (більше 80%) серед представників усіх регіонів країни.
• Зросла кількість тих, хто підтримує відновлення Україною статусу ядерної держави (з 47% – у 2019 році, до 53% – у 2022).
• Вступ України в НАТО (61%) та ядерне роззброєння росії (50%) – заходи стримування майбутніх нападів на Україну, котрі найчастіше підтримуються респондентами. Вступ України в ЄС та гарантії від західних партнерів щодо надання озброєння Україні як методи стримування підтримують по 34% опитаних. Ядерне озброєння України та фінансову допомогу нашій державі обрали по 17%. За підписання мирних угод з росією як метод стримування агресії – лише 8%. Дещо більше в ефективність підписання мирних угод з росією вірять мешканці сходу й півдня, а також ті, хто підтримує відвоювання військовим шляхом лише території, контрольованої на 24.02.2022. Водночас в усіх регіональних та вікових групах переконлива більшість обирали найкращою гарантією безпеки вступ України в НАТО та ядерне роззброєння росії.
• Більшість населення України нічого не чули про ініціативу Президента Франції Макрона «Європейське політичне співтовариство». Знають щось про це лише 3%, 29% – щось чули. В цілому в користь такої платформи вірять 54% серед усіх, та 63% – серед тих хто чув щось про це. Чверть українців вважають, що така ініціатива не буде ефективною у протидії російській агресії.
• Переважна більшість опитаних (60%) вважають Німеччину дружньою до України країною, близько третини – вважають її скоріше нейтральною. Лише 1% вважають Німеччину ворожою до нашої держави. Ставлення до залучення Німеччини до відбудови є дещо кращим ніж сприйняття її як союзника, адже у питанні відбудови позитивне ставлення до неї на рівні 85%.
• Основними факторами, які впливають на сприйняття Німеччини як дружньої країни опитані, які вважають її дружньою, назвали постачання Україні озброєння та допомогу українським біженцям (понад 50%). Ще 38% зазначили, що фактором, що позитивно вплинув на їхню думку щодо Німеччини, є її фінансова допомога Україні. 14% оцінюють так Німеччину, оскільки вважають, що населення цієї країни підтримує Україну. Серед інших факторів, які вплинули на позитивну оцінку, лише 7% опитаних визначили те, запровадження Німеччиною санкцій проти росії, 5% – через проукраїнську позицію німецьких політиків. Ще 5% зазначили, що їм просто подобається ця країна.
• Натомість основним фактором, який зумовлює сприйняття українцями Німеччини як недружньої або нейтральної країни, є те, що німецькі політики мають проросійську позицію (44% серед тих, хто вважає Німеччиною нейтральною чи ворожою). Також вагоме значення у такій оцінці відіграє те, що Німеччина продовжує співпрацювати з росією (28%), та що вона постачає недостатньо озброєння (27%). Про недостатність фінансової допомоги, чи прихильність населення Німеччини до росії говорили значно рідше – по 9-10%. Про відсутність симпатії до Німеччини, чи недостатню допомогу біженцям – по 2-5% таких опитаних.
Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів . Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%. Терміни проведення: 20-21 листопада 2022 р.