Політична криза у Вірменії загострилася після того, як група протестувальників, що вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна, 1 березня увірвалася в будівлю уряду в столиці країни, Єревані.
Десятки протестувальників, вигукуючи гасла з вимогою відставки прем’єра, зайшли в будівлю уряду і заявили, що в країні немає будинків, де б міг заховатися Пашинян.
Повідомлень про постраждалих чи затримання наразі не надходило.
Ситуація у Вірменії загострилася 25 лютого, після колективної заяви Генерального штабу Збройних сил і чільних військових командувачів із вимогою відставки Пашиняна, якої вимагає й опозиція. Прем’єр назвав це «спробою військового перевороту». І його прихильники, і супротивники провели багатотисячні демонстрації в різних частинах центру Єревану. Але врешті далі від заяв від військових до інших дій наразі не дійшло.
Пашинян заявив тоді, що після заяви військових усуне з посади начальника Генштабу Оніка Ґаспаряна, і подав президентові прохання підписати указ про це. Армен Сарґсян відмовив йому в цьому проханні.
Рада безпеки Вірменії 1 березня закликала Сарґсяна дати дозвіл Пашинянові звільнити навальника Генштабу, який не прийшов на її засідання, попри те, що є членом ради.
Рада безпеки також засудила втручання військових у політичний процес, додавши, що, конституція чітко визначає, що «Збройні сили перебувають під цивільним контролем».
На 1 березня заплановані нові акції протесту, як прихильників опозиції, так і прихильників прем’єра Вірменії.
Протести проти Пашиняна і його уряду, які останніми днями знову наростають, масово спалахнули після поразки Вірменії в останній війні з Азербайджаном за Нагірний Карабах.
Тоді 44 дні боїв завершилися в листопаді 2020 року угодою про припинення вогню, укладеною за посередництва Росії. Супротивники Пашиняна звинувачують його в цій поразці, він відповідає, що не мав іншого вибору, даючи зрозуміти, що інакше поразка була б іще тяжчою.