Президентська виборча кампанія 2019 року побила чимало рекордів, серед яких – кількість бажаючих зареєструватися кандидатом у президенти, кількість зареєстрованих кандидатів, число громадських організацій, які матимуть офіційних спостерігачів тощо.
Про це на прес-конференції у п’ятницю, 8 лютого, заявила голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук.
За її словами, нині до ЦВК зверталося 93 особи щодо реєстрації кандидатом у президенти, тоді як у 2014 році такі заяви подавали 53 людини.
Станом на 8 лютого було винесено 50 постанов, якими ЦВК відмовила у реєстрації. Зокрема, у 47 випадках причиною відмови було невнесення грошової застави.
Були випадки, коли кандидати замість 2,5 млн. грн. вносили символічну заставу в розмірі 2 гривні 50 копійок (самовисуванці Борис Сахно та Ігор Сухіх), 5 гривень (Володимир Кононенко) або 25 гривень (Олександр Тіщенко, Наталія Пилипенко та Дмитро Касьяненко).
Микола Таранець подав до ЦВК заяву, аби його звільнили від внесення грошової застави, та надав копію посвідчення про право на пільги для ветеранів війни й учасників бойових дій.
Заставу не внесла також арештована депутатка Надія Савченко, яка перебуває в СІЗО у справі про підготовку терактів і повалення державної влади.
За словами голови ЦВК, серед кандидатів, які отримали відмову, є шість таких, у чиїх передвиборчих програмах містилися положення про ліквідацію незалежності України чи насильницьку зміну конституційного ладу, або порушення суверенітету, територіальної цілісності, або ж пропаганда війни, насильство і посягання на права і свободи людини.
Наприклад, як свідчить постанова на сайті ЦВК, громадянин Юрій Іваницький пропонував побудову “Руського (від слова – “Русь”) стратегічно-самодостатнього регіону, який має об’єднати Україну, Росію і Білорусію” з валютою – радянським карбованцем.
Висуванець забороненї Комуністичної партії України Петро Симоненко отримав відмову у зв’язку з тим, що статут, найменування та символіка КПУ не відповідають закону про декомунізацію.
Як свідчать постанови на сайті ЦВК, відмову в реєстрації кандидатом отримали також самовисуванці: висуванець “Партії захисників України” Тарас Костанчук, Віталій Велідченко Сергій Фаренюк , Володимир Ратуш, Володимир Василенко, Юрій Боярський, Костянтин Черкасов, Віктор Лебединець, Олександр Приданов, Олександр Ковальчук, Володимир Блащук, Денис Потапов, Олександр Гоков, Петро Рекало, Євгеній Андрухів, Ярослава Качановська, Наталія Земська, Микола Кобилинський, Анатолій Губенко, Борис Касьяненко, Василь Марущинець, Артур Гончаров, Любов Українчук, Іван Качайло, Олександр Жамойдо, Наталія Миролюб, Максим Голосний, Юрій Юрченко, Євгеній Збираник, Андрій Рачок, Олеся Спіріна, Сергій Опря, Михайло Булах, Василь Чопей та Андрій Сутковий.
Також ЦВК відмовила екс-депутату від Партії регіонів, втікачу до Москви Володимиру Олійнику і Дмитру Павліченку, який у 2012 році разом із сином був засуджений за нібито вбивство судді, а у 2014-му – звільнений за амністією із політв’язнями.
Як повідомила голова ЦВК, всього зареєстровано 44 кандидати у президенти, 20 з яких є самовисуванцями і 24 – висуванці від партій.
Сліпачук наголосила, що через таку рекордну кількість кандидатів є “певні виклики” для суспільства і Центрвиборчкому. Адже, відповідно до закону, кожен із кандидатів може мати свого представника в окружних комісіях та безпосередньо в дільничних виборчих комісіях.
“І якщо арифметично уявимо, що кожен кандидат реалізує це своє право і призначить представника в комісію, то отримаємо загальну кількість членів комісій близько 1311068. Це значна армія комісіонерів, які мають здійснювати виборчий процес. Як воно буде на практиці, подивимося, бо ще не всі кандидати подали інформацію до ЦВК”, – зазначила Сліпачук.
Також вона розповіла, що кількість чоловіків серед кандидатів у президенти зросла вдвічі (з 20 до 40), а кількість жінок зросла лише на одну особу (з 3 до 4).
За словами очільниці Центрвиборчкому, 43 із 44 кандидатів у президенти за результатами перевірки в Національному агентстві з питань протидії корупції отримали певні зауваження щодо недоліків у деклараціях.
Щодо інших цьогорічних рекордів, то ЦВК вже зареєструвала 138 громадських організацій, які мають право мати своїх офіційних спостерігачів на президентських виборах. У 2014 році таких організацій було лише 10.
Тетяна Сліпачук зазначила, що наразі ще триває процес іноземних організацій, які зможуть мати офіційних представників на виборах президента України.