Опитування проведене на замовлення Національної платформи стійкості та згуртованості.
Оцінка ситуації
• За результатами дослідження 67% опитаних вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку, 18% – протилежної думки, ще 15% – не змогли оцінити. Хоча у всіх регіонах та серед усіх вікових і майнових груп продовжує домінувати оцінка напрямку як правильного, є певні відмінності. Дещо нижчі оцінки відносно середніх є серед мешканців південних та східних регіонів, жителів сіл, представників середньої вікової групи та найбідніших.
• Віра в Збройні Сили України (86%) та сім’я і близькі (61%) – основні фактори, що допомагають опитаним зберігати стійкість під час війни з росією. Третина зазначили, що таким фактором є щоденна праця (31%), до чверті – віра у державу, релігія, чи віра у Бога. По 12% зазначили, що сприяють їхній стійкості, участь у волонтерстві та зборах коштів, а також міжнародна допомога.
Оцінки країни та її майбутнього
• Абсолютна більшість опитаних (82%) вважають Україну успішною державою. Лише 16% – протилежної думки. 56% опитаних вважають основною ознакою успішної держави сильну армію. Третина – вважають такими ознаками розвинуту економіку, верховенство права та єдність суспільства, по 19% – соціальний захист громадян та міжнародний авторитет країни. По 14-16% – сучасну науку та технології, політичну стабільність, рівноправне суспільство та міцні демократичні інституції. 11% – вважають фактором успішності національну ідею.
• Оцінки найбільш пріоритетних напрямків розвитку країни після війни показали, що безпековий фактор та соціальний захист є домінуючими. 77% визначили, що пріоритетом розвитку після війни в Україні має бути розвиток військової промисловості, укріплення кордонів та реформування армії. 70% вважають пріоритетом зростання зарплат і пенсій, доступність медицини, матеріальну допомогу малозабезпеченим. Інновації в державі (нові технології, енергозбереження, науку та освіту) пріоритетом вважають 44% опитаних.
• Більшість опитаних (58%) зазначили, що задля перемоги готові терпіти труднощі через війну кілька років. 11% зазначили, що готові потерпіти близько року, 12% – кілька місяців. Не готові терпіти труднощі – 11% опитаних, найбільше таких – серед бідних прошарків населення (23%).
• Медицина (50%), військова промисловість (46%), будівництво (43%), сільське господарство (38%) та освіта і наука (34%) – сфери економіки, які на думку респондентів, повинні розвиватися в першу чергу після війни в Україні. 23% вважають, що пріоритетом розвитку має бути важка промисловість і металургія, 15% – IT сфера.
• Молодь (50%) та військові і ветерани (46%) – категорії населення, які на думку більшості респондентів найбільше сприятимуть ефективному розвитку українського суспільства у майбутньому. 30% опитаних вважають, що це повинні бути вчені, інноватори, 26% – волонтери, 25% – підприємці малого та середнього бізнесу, 16% – громадські діячі, по 13% – політики або керівники великого бізнесу, підприємств. По 8% вважають такими представників місцевої влади, або священнослужителів, 6% – журналістів, блогерів.
Соціальні дистанції
• Україномовні українці, мешканці Євросоюзу, переселенці з інших областей, співгромадяни, які опинилися під окупацією після 24 лютого 2022 року, – групи осіб, з котрими респонденти найбільше готові співпрацювати, взаємодіяти. Українці, котрі виїхали за кордон, російськомовні українці та мешканці окупованого Криму – групи, з котрими готові співпрацювати більшість населення. З росіянами, котрі живуть в Україні готові взаємодіяти дещо менше половини, не готові – 49%. З мешканцями т.зв ДНР/ЛНР готові взаємодіяти 30%, не готові – 63%, з мешканцями Білорусі готові співпрацювати 22%, не готові – 73%. З мешканцями росії не готові взаємодіяти 90%, готові – лише 7%.
• Більшість опитаних (більше 75%) не зазнавали особисто критики або несхвалення через свої політичні вподобання, мову спілкування, приналежність до певного регіону, чи релігійну приналежність, через національність. Попри це 21% зазначили, що стикалися з критикою протягом останнього року за свої політичні вподобання, 13% – через мову спілкування, 11% – через регіональну приналежність. Лише 8% зазнавали критики через релігійну приналежність, 6% – через національність.
Оцінка діяльності інституцій
• В цілому опитані відносно добре оцінюють ефективність роботи центральної влади (68% вважають її ефективною) та місцевої влади (56% оцінюють як ефективну) .
• Збройні Сили України (82%) – інституція, котру українці вважають сьогодні найбільш ефективною. Президента України вважають найбільш ефективним 68%, волонтерів – 59%. Інші інституції оцінюють як найбільш ефективні значно менше опитаних. Службу безпеки України так оцінюють 38%, громадські організації – 27%, національну поліцію – 19%, міських/сільських голів – 16%, церкву, обласні військові адміністрації, уряд, загальнонаціональні ЗМІ – по 13-15%, місцеві ЗМІ – 7%. На останніх позиціях в такій оцінці органи прокуратури (5%) та суди (4%).
Взаємодія з місцевою владою
• Загалом відносна більшість опитаних вважають достатніми зусилля, які докладають для вирішення важливих питань своєї громади, міста/села місцеві громадяни (71%), влада (55%), бізнес (50%). Також відносно добрими є оцінки і у часовому вимірі: половина опитаних вважають достатньою взаємодію між мешканцями свого міста/села та місцевою владою для вирішення важливих питань вашої громади на даний час та до повномасштабного вторгнення росії (протилежної думки – близько 40%). У майбутньому ефективною таку взаємодію бачать 65%. Не вірять в ефективність – лише 13%.
• Боротьба з корупцією (51%) – основний пріоритет, на думку опитаних, куди повинна спрямовувати свої зусилля місцева влада. Вирішення господарських, комунальних проблем та допомогу армії бачать як пріоритети місцевої влади 32-34%. Відбудова пошкодженої інфраструктури як пріоритет для місцевої влади розцінюється 25% опитаних, облаштування бомбосховищ, укриттів – 21%, допомога біженцям, внутрішньо-переміщеним особам (ВПО) – 18%, сприяння малому та середньому бізнесу – 17%, покращення умов для дошкільної та середньої освіти – 14%, соціальний захист населення – 12%, прозорість роботи влади – 11%.
• У цей же час респонденти високо оцінили ефективність роботи місцевої влади у наступних напрямках: допомога біженцям, ВПО (43%), вирішення господарських, комунальних проблем (29%),допомога армії (29%), відбудова пошкодженої інфраструктури (21%).
Участь у житті громади
• 69% не брали протягом останнього року, участі у заходах громадських організацій та рухів, спрямованих на вирішення важливих питань для вашої громади, міста/села. 31% – брали участь. 43% займаються волонтерством час від часу, 6% – на постійній основі. 6% – планують зайнятися. 44% натомість не долучалися до волонтерської діяльності за останній час.
• 82% опитаних висловлюють готовність особисто у майбутньому долучатись до вирішення важливих питань для вашої громади, міста чи села, 16% – не готові.
• 85% опитаних зазначають, що люди в їхній громаді міста/села допомагають одне одному (лише 15% протилежної думки). 68% зазначають, що їхня громада готова до надзвичайних ситуацій. 27% – протилежної думки про це. Останніх відносно більше серед мешканців сіл, респондентів середньої вікової групи, жінок.
Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2.8%. Терміни проведення: 6-11 червня 2023 р.