Путін зробив ще один відволікаючий маневр, щоб дати Заходу привід не карати Росію за її непокірність: запропонував перемовини в Стамбулі. Потім передумав.
Отже, Путін таки не приїде в Стамбул на мирні переговори.
Спочатку, під тиском Європи, яка вимагала 30-денне перемир’я і погрожувала Росії санкціями, якщо та не погодиться, Путін запропонував прямі переговори з Зеленським у Стамбулі. Цим Москва, здавалося, прагнула зняти напругу.
Але потім Трамп підставив Європу, змусивши Зеленського поїхати до Стамбула навіть без попереднього припинення вогню. Стало ясно, що Трамп не хоче вводити додаткові санкції проти Росії. Зеленський поступився тиску Трампа і погодився взяти участь у переговорах з Путіним у Стамбулі. Тепер от Путін відмовився від цих переговорів, знизивши їх до рівня міністрів закордонних справ.
То що ми можемо винести з усього цього?
По-перше, Путін не має жодного наміру брати участь у серйозних мирних переговорах. Він грає на час – ймовірно, тому що вважає, що час грає на нього.
По-друге, Трамп, як видається, не бажає вводити будь-які санкції проти Росії. Дійсно, Путін обводить Трампа навколо пальця, виставляючи його дурнем, російським агентом або і тим, і іншим. Із слабкості Трампа Путін зробить висновок, що його погана поведінка і зволікання не мають жодних негативних наслідків. Тому він продовжуватиме свої злісні дії.
По-третє, я думаю, що єдиним плюсом у відміні зустрічі Зеленського і Путіна в Стамбулі є те, що принаймні не буде гучної публічної сварки – такої, як сталася в Овальному кабінеті. Принаймні Зеленський уникнув звинувачень у неявці в Стамбул – відповідальність за це, безсумнівно, лягає на Путіна.
Зустріч Путіна і Зеленського неминуче закінчилася б великою сваркою, оскільки позиції обох сторін все ще дуже далекі, а Трамп і його радники майже не підготувалися до цієї зустрічі. Можливо, вдалося уникнути катастрофи, і дехто може сказати, що міністри закордонних справ тепер мають більше можливостей для серйозної підготовки до мирного процесу.
Але я так не вважаю – позиції сторін все ще дуже далекі, і рішення Путіна скасувати поїздку до Стамбула лише підтверджує, що на даному етапі він не зацікавлений у мирі. А Трамп, здається, не готовий зробити все необхідне, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів – ані посилити санкції проти Росії, ані збільшити військові поставки Україні. Трамп не готовий робити нічого, що могло би послабити позиції Росії. Чому? Ну, ми можемо вдатися до дискусії в дусі Ніксона, або ж Трамп просто боїться Путіна чи російських агентів, як припускають багато хто.
На цьому етапі мир здається таким же далеким, як і раніше. Путін, здається, рішуче налаштований вести тривалу війну, вважаючи, що може домогтися кращих умов, граючи зі слабким, погано поінформованим і хаотичним президентом США, який легко піддається впливу/маніпуляціям. А Зеленський змирився з таким результатом, інакше був би змушений прийняти поганий мир.