20 січня 2023 року на авіабазі “Рамштайн” в Німеччині відбулася восьма зустріч міністрів оборони західних держав з метою обговорення військової допомоги Україні. В своєму виступі по відеозв’язку президент України Володимир Зеленський закликав учасників “Рамштайна” прискоритися заради спільної перемоги і припинення російського терору. Та попри суттєві поставки техніки від партнерів, питання надання Україні німецьких танків Leopard-2 не вдалося вирішити під час зустрічі. Лише згодом, після мітингів під Бундестагом і дипломатичних переговорів, 25 січня Німеччина таки надала дозвіл на постачання “леопардів” ЗСУ. Напередодні міністр оборони Польщі Маріуш Блащак, який з самого початку виступав за передачу Україні танків, наголошував: “варто зробити все для підтримки українців, щоб війна не перекинулася на територію Північноатлантичного альянсу”.
Те, що перебіг військових дій і глобальний світоустрій напряму залежать від кількості ресурсів та швидкості ухвалення рішень щодо поставок Україні важкої зброї, очевидно, добре розуміють і в Росії. Недарма пропагандистська машина Кремля посилила роботу, спрямовану на дискредитацію української влади та військових. В своїх спробах посіяти на західну аудиторію сумніви щодо правильності підтримки українців, РФ робить ставку на створення дезінформації та фейків, а також – проросійські сайти та багатомовні проросійські боти в Twitter. Разом з тим, пропагандисти країни-агресора систематично застосовують проти українців геноцидну риторику, аби стимулювати ненависть росіян до противника.
Детальніше про все це – в матеріалі Інституту масової інформації.
Трагедія в Броварах під прицілом проросійських ботів
18 січня 2023 року сталася трагедія: в місті Бровари Київської області розбився гвинтокрил ДСНС, на борту перебували десять людей – екіпаж та пасажири, включно з вищим керівництвом МВС України, загинули. Відомо, що держслужбовці здійснювали робочу поїздку в одну з “гарячих” точок країни. В момент падіння гелікоптер зачепив дитсадок, внаслідок чого там спалахнула пожежа. За останніми даними ДСНС, через авіакатастрофу на Київщині загинули 14 людей (ред. – включно з тими, хто перебував на борту гвинтокрила), з них – одна дитина. Ще 25 людей отримали поранення, з них – 11 дітей. СБУ розпочала розслідування за фактом падіння гелікоптера. Серед ймовірних версій трагедії слідство розглядає: порушення правил польоту, технічну несправність гелікоптера та умисні дії щодо знищення транспортного засобу.
Тим часом, кремлівська пропаганда вигадала, як використати трагедію в Броварах у гібридній війні РФ проти України. Більшість фейків про авіакатастрофу на Київщині, які поширили працівники російських державних інфоресурсів, об’єднує те, що вони спрямовані на дискредитацію української влади, а також – створення Україні негативного іміджу держави, де нібито квітне корупція та бандитизм. Припускаємо, що запущена дезінформація скерована на зовнішню та внутрішню аудиторії водночас: розхитати українське суспільство, зіпсувати репутацію українській державі в очах міжнародних партнерів та вкоренити в свідомості росіян наратив про “злочинну” київську владу, яка нібито не дбає про свій народ. Так, кремлівські пропагандисти почали розганяти версію про те, що катастрофа начебто сталася через зношений, неякісний гвинтокрил. Зокрема, про це писала співзасновниця й оглядачка підконтрольного Кремлю сайта News Front Юлія Вітязєва в своєму телеграм-каналі. Пропагандистка заявила начебто гвинтокрил, що розбився, був одним з партії аварійних літальних апаратів, від яких свого часу відмовилися норвежці, а Україна закупила у Франції в 2018 році. “Украина опять обманула своих налогоплательщиков”, – підсумувала Вітязєва. Насправді ж немає жодних доказів, що гвинтокрил, який впав у Броварах був закуплений у Франції. Версія про технічну несправність дійсно розглядається слідством, утім, Центр з протидії дезінформації при РНБО України акцентує – якби будь-які неполадки виявили перед вильотом гвинтокрила, його би замінили на інший. Власне, для цього всі літальні засоби й проходять технічний огляд перед використанням.
Також кремлівські пропагандисти активно розганяли конспірологічну теорію “замовного вбивства” – нібито керівництво МВС десь перейшло дорогу діючій владі. Голослівні звинувачення поширили ведучий пропагандистського ток-шоу “Время покажет” на федеральному Першому каналі Артем Шейнін та працівник прокремлівського інформресурса “Комсомольская правда” Олександр Коц. Така конспірологія – частина дезінформаційної кампанії РФ із демонізації української влади, яка може бути ефективною за умови застосування на підготовленому ґрунті. Відтак, Шейнін невипадково, після потужної хвилі російських фейків про дніпровську багатоповерхівку і ППО, підсумував свій пост: “Бровары полностью перекроют случившееся в Днепропетровске. Еще один слой ‘камуфляжа’ по следам Арестовича”. До слова, збиття гвинтокрила ДСНС українською протиповітряною обороною – ще один фейк, який запустила Росія. На брехню вказує, зокрема, той факт, що на момент падіння гелікоптера у Броварах та загалом у Київській області не була оголошена повітряна тривога. Тим не менше, це не заважає кремлівським пропагандистам, як от Сергію Мардану, поширювати топорний фейк. До того ж, ймовірно для більш вражаючого ефекту, Мардан вигадав, що на борту гвинтокрила під час трагедії нібито знаходилися діти. Телеграм-пост про трагедію в Броварах Мардан завершив традиційними для себе екстремістськими закликами:
Інститут масової інформації встановив, що для розгону фейків про причини та обставини трагедії в Броварах на західну аудиторію Кремль залучив багатомовних проросійських ботів у Twitter. Так, 18 січня, кремлівська пропагандистка Вітязєва опублікувала пост зловтіхи, де заскрінила однотипні коментарі на підтримку Росії під дописом української волонтерки Меланії Подоляк щодо трагедії в Броварах. Утім, при детальній перевірці стає зрозуміло, що ледь не всі ці проросійські акаунти, з високою долею ймовірності, є ботами.
За визначенням громадської організації “Інтерньюз-Україна”, бот – це спеціальна програма, що виконує автоматично і за заданим розкладом які-небудь дії через ті ж інтерфейси, що й звичайний користувач. Часто застосовується комбінований підхід, під час якого залучають водночас бота та людину. Групи людей, що фізично працюють з великою кількістю ботів, називаються “ботофермами”. В Інтернеті достатньо матеріалів про те, як Росія використовує “ботоферми” для впливу на суспільну думку користувачів соцмереж. Але за якими ж ознаками можна вирахувати бота? На це, зокрема, можуть вказувати:
- відсутність аватару та справжніх фотографій на сторінці, або ж використання абстракції чи неякісних, розмитих фото;
- відсутність інформації про профіль;
- наявність у друзях/фоловерах значної кількості акаунтів, які також схожі на ботів;
- кількість репостів (часто однієї тематики) в рази перевищує кількість власних публікацій;
- практично цілодобова висока активність профіля.
Для наочності розглянемо кілька проросійських твіттер-акаунтів, на які послалася пропагандистка Вітязєва. Візьмемо, наприклад, акаунт із юзернеймом @Schwanstein1. Ось так профіль прокоментував пост волонтерки Подоляк про трагедію в Броварах:
Юзер @Schwanstein1 зареєструвався в твіттері в серпні 2020 року, але активність завантаження картинок в цьому профілі (ред. – дивимося стовпчик Media) розпочалася 24 лютого 2022 року, в день повномасштабного вторгнення Росії до України. Замість реальної фотографії на аватарці профіля стоїть картинка замку, інформація про профіль є недостовірною. Якщо проаналізувати акаунти, які стежать за ботом, можна дійти висновку, що вони так само є ботами. За допомогою спеціалізованого робота Botometer можемо бачити, що акаунт, зазвичай, активний ледь не цілодобово і “спить” лише з 4 до 7 ранку:
Профіль спеціалізується на публікації картинок образливого змісту, які, по суті, є візуальним відображенням низки кремлівських наративів – зокрема, про те, що Росія начебто виконує в Україні “місіонерську” ціль по “денацифікації”:
Це лише кілька прикладів діяльності проросійських ботів. В інтересах Кремля діють десятки, якщо не сотні твіттер-акаунтів і кожна група, ймовірно, “відпрацьовує” своє завдання. Деякі поширюють дезінформацію і маніпуляції про Україну, США та країни Євросоюзу, інші боти, яких ще називають “одноденками” відпрацьовують окремі кейси і після цього “підчищають” свій профіль. Є й такі акаунти, що розповсюджують російську геноцидну риторику проти українців, або публікують заклики до знищення української влади:
Підсумовуючи, Росія роками працювала над тим, щоб в іноземців склалося хибне, викривлене уявлення про Україну: суверенну державу зображували несамостійною, нездатною без Москви приймати рішення та визначати свій вектор, або ж намагалися ліпити з країни, що розвивається, таку собі “бананову республіку”. Нині, розуміючи, що від поставок зброї Україні залежить подальший перебіг військових дій, а українці своїм спротивом російській окупації заслужили повагу цивілізованого світу, – країна-агресор посилила роботу по дискредитації українських військових та влади. Для досягнення своїх цілей РФ розгорнула кампанію з дезінформація далеко за межами російського інфопростору, а також – підключила “ботоферми”. Цей інструмент впливу на маси не варто недооцінювати, адже він вже продемонстрував свою ефективність – зокрема, йдеться про втручання в президентські вибори в США 2016 року. Інститут масової інформації вважає, що Росія продовжить працювати на створення негативного іміджу України, відтак, в цьому питанні важливо не втрачати пильності, відслідковувати фейки й детально спростовувати їх, аби зрозуміла навіть ті іноземці, які погано орієнтуються в українському суспільно-політичному контексті.