69 новин із маніпуляціями і 3 фейки виявили експертки проєкту “Infocrime Дніпро” у період з 31 травня по 4 червня 2021. Найпопулярнішою темою для маніпуляцій і фейків цього тижня стала економіка — 25% матеріалів з маніпуляціями присвячені цій темі.
Усього протягом моніторингового періоду було досліджено 1194 матеріали на десяти онлайн-медіа та Facebook-сторінках 10 місцевих політиків і чиновників, а також 44 сюжети шести популярних телеканалів Дніпра та Кривого Рогу*. Згідно із методологією ІМІ протягом моніторингу виокремлюються фейки та маніпуляції, детальніше про методологію — на сайті.
Нюрнберзький процес і російська пропаганда
Усього протягом минулого тижня було виявлено 3 фейки. Один із них розповсюджувався із фейсбук-сторінки народного депутата від партії “Слуга народу” Максима Бужанського. Пост стосувався запропонованого ним до розгляду у Раді законопроекту щодо “заборони героїзації есесівців та осіб, що брали участь у Голокості”.
Зокрема під час свого виступу нардеп заявив, що “Нюрнберзький трибунал визнав СС злочинною організацією в цілому”. Згідно ж коментаря співробітника Українського інституту національної пам’яті та юриста Сергія Рябенко:
“Трибунал не визнав злочинним у цілому жоден партійний або державний орган чи формування Третього Рейху. В усіх випадках йшлося про окремі злочинні групи всередині цих організацій”.
Такі заяви, згідно методології ІМІ, є російською пропагандою, яка просуває погляди, бачення, позицію російської влади, використовується як елемент інформаційної війни з іншими країнами та Україною зокрема.
У другому за цей же день пості Максим Бужанський просував маніпулятивний меседж російської пропаганди щодо“безчинств нацистів” в Україні, зокрема в цьому пості:
“В этом году, у нас жуткий юбилей, 80 лет трагедии Бабьего Яра. И можете не сомневаться, огромное количество народных депутатов будет скорбеть, давать грустные интервью, повторять никогда снова и тд. Вот тогда и наступит момент вспомнить, как они проголосовали за то, чтобы те, кто убивал в Бабьем Яре не имели право на название улицы, памятную табличку, свое имя, в качестве почётного названия для школы и тд.”
Тут особисте судження нардепа подається як факт.
Інші фейки
“Обійміть дерево — це корисно: що таке сільвотерапія” — з таким заголовком вийшла новина на ресурсі 056.ua. У публікації зазначено:
“На Востоке считается, что обниматься с деревьями полезно. В Японии таким образом снимают стресс, и эта практика распространена по всей стране”.
Посилань на конкретні джерела у тексті не вказано. Натомість, у матеріалі йдеться, що обійми з деревами можуть попередити захворювання системи дихання, допомогти позбутися тривожних думок та побороти безсоння. За словами сімейного лікаря Володимира Шльонського, сільвотерапія настільки ж корисна як і самонавіювання або ефект плацебо.
“Ця стаття містить хибні твердження і немає ніякого наукового підґрунтя. З тим самим успіхом можна обіймати каміння, тварин, людей тощо. Хочу підкреслити, що не виступаю проти людей які це практикують, можливо, їм це допомагає відпочити психологічно, зняти стрес. Але публікувати це назагал, як універсальний метод лікування і пропагувати я б не став. Якщо людина має лікаря якому довіряє, то звісно краще і безпечніше звертатись за допомогою до офіційної медицини”, — прокоментував “Інфокрайм Дніпро” Володимир Шльонський.
Матеріал “В Днепре массовый наплыв фальшивых денег: как не дать себя обмануть”, що вийшов на “Днепровской панораме”, згідно методології ІМІ є інформацією, що базується на сумнівних або анонімних джерелах, які неможливо перевірити. У матеріалі зазначено: “В Днепре снова наплыв фальшивых денег, пользователи в сети то и дело жалуются на обман и попытки рассчитаться или дать сдачу поддельными купюрами”. Утім в тексті не зазначено жодного джерела для такої тенденції.
Джинса до Дня захисту дітей
Найрозповсюдженішою маніпуляцією тижня стала джинса — таких було виявлено 30 матеріалів, із них 5 — комерційна джинса і решта — політична.
Детальніше із методологією ІМІ у визначенні матеріалів із ознаками замовності, та відмінностями “джинси” від “неналежно маркованої реклами” можна ознайомитись на сайті ІМІ.
Низка таких матеріалів була присвячена дню захисту дітей і різноманітним ініціативам від політиків.
Геннадій Гуфман розміщувався із матеріалами про конкурс дитячого малюнку на gorod.dp.ua та “Днепре вечернем”. Обидва розміщені тексти — ідентичні та містять два текстових і один відео-коментар коментар Геннадія Гуфмана, а також лого партії “ОПЗЖ” на афіші конкурсу.
Фонд Олександра Вілкула “Українська перспектива” розміщував джинсу до Дня захисту дітей на Першому міському телеканалі Кривого Рогу. Депутат обласної ради та представник фонду Вадим Щокін розповів, що подарунки обирали “всією командою”. У цьому ж сюжеті міський голова Кривого Рогу Костянтин Павлов вітав “особливих маленьких криворіжців” Центру соціальної реабілітації дітей, “звісно, не з порожніми руками, а з фітболами та надувними стрибунами”.
Народний депутат від партії “Слуга народу” Дмитро Киселевський розміщував джинсу на ресурсах “Днепр вечерний” та “Днепровская панорама”.
“Создание возможностей для отдыха и досуга — один из пунктов избирательной программы Дмитрия Кисилевского”, — зазначено в обох текстах.
Фонд Олександра Петровського “разом із знімальною групою Д1 завітали” до Дніпровського дитячого будинку інтернату. У матеріалі йдеться про те що фонд 15 років підтримує цей будинок “і приїжджає сюди не тільки на свята”. Про фонд йдеться у 2 коментарях з 4.
Джинса від Бориса Філатова та інших
Партія “Пропозиція” розміщувала на “Днепровской панораме” низку матеріалів про з’їзд у Житомирській області — у матеріалах “Лидеры громад обсудили дальнейшие шаги «Пропозиції» і “”Пропозиція” совершенствует партийную структуру и внедряет цифровизацию”; а також про політичні заяви своїх депутатів у Богуславі та Дніпрі.
Борис Філатов минулого тижня просував меседж про власну пропозицію “окончательно передать ПТУ большим городам” під час засідання однієї з палат Конгреса місцевих і регіональних представників влади, що проходило у Хмельницькому за участі президента України. Про це в ідентичних текстах повідомляли три дніпровських ресурси” 056,
Днепр инфо та Днепровская панорама. Усі три ресурси написали:
“Со своей стороны президент Зеленский согласился с мэром Днепра”.
Також Борис Філатов просував матеріал із заголовком “Борис Филатов может дать мастер-класс Виталию Кличку”. Під час моніторингового тижня такий матеріал вийшов на “Днепр инфо”, а попередніми вихідними ще, як мінімум, на двох місцевих ресурсах.
“Журналисты поддержали такое мнение и предложили провести под эгидой Офиса президента специальный форум для Кличко”, — йдеться у тексті.
Нагадаємо, позаминулого тижня у медіа Дніпра просувався меседж про те, що діяльність або бездіяльність місцевого осередку “Слуги народу” дескридетує діяльність президента на Дніпропетровщині.
Також з 31 травня по 4 червня розміщували матеріали із ознаками замовності компанія “Інтерпайп”, компанія “Метінвест”, соціальний проєкт Михайла Кошляка, міський голова Кривого Рогу Костянтин Павлов, магазин DMart, Українська універсальна біржа, Укрексімбанк, АТБ, магазини “М’ясо. Їжа свіжа”, магазин tkani-atlas.com.ua.
Заголовки, емоційні оцінки та напівправда
Серед інших найпопулярніших маніпуляцій минулого тижня виявлено 15 випадків застосування емоційних оцінок в заголовках і текстах новин.
Наприклад, у заголовку новини “В Кривом Роге отморозок зверски расправился с продавщицей”.
Іншою популярною маніпуляцією стала невідповідність заголовка змісту новини — 13 випадків.
Розповсюдженою маніпуляцією такого роду є новини про законопроекти, які депутати ще розглядають, але деякі ресурси повідомляють про це як про вже доконаний факт. Наприклад, як у новині “Прожиточный минимум увеличат: законопроект поддержали 253 нардепа”. В самому тексті зазначено “Верховная Рада приняла за основу законопроект №3515”, але ще не ухвалила його остаточно.
Подання лише частини інформації (напівправди) виявлено у 8 новинах. Наприклад, у новині “В Кривом Роге тепловики за счет бюджета скупились для выезда на шашлыки: что купили” йдеться про закупівлі підприємства “Криворізька Теплоцентраль”, але не наводиться коментаря представника підприємства, або, принаймні, згадки про спробу його отримання.
Перебільшення
Перебільшення реальних даних були виявлені лише у 2 матеріалах, утім варто звернути на них увагу через порушення інших етичних стандартів.
Так, наприклад, у матеріалі телеканалу “Рудана” “Є борг — спишуть гроші” про спрощену систему доступу до банківських рахунків боржників, попри велику кількість коментарів різних експертів, у підводці до самого тексту та на початку матеріалу нагнітається загальна ситуація. Так, у сюжеті першими йдуть коментарі пересічних містян, які не є експертами у цих питаннях, і скоріше слугують розповсюдженню панічних настроїв, зокрема, серед людей пенсійного віку, бо у 2 з 4 коментарів містян йдеться про те, що “першими постраждають пенсіонери”.
Також автор використовує емоційні оцінки, на кшталт “загрожують неприємні миттєвості при перетині кордону”. Вже у другій частині матеріалу, з коментарів численних експертів, стає зрозуміло, що таке списання боргу можливе лише за рішенням суду, що його можна оскаржити, що з пенсійних або зарплатних карток списуватимуть не більше 20% боргу, і що загалом процедура не змінилась.
Ще один матеріал із перебільшенням та емоційними оцінками вийшов на Першому міському телеканалі Кривого Рогу “Троє чоловіків повісились в один день”.
“Що стало причиною численних випадків самогубств з’ясовували не тільки правоохоронці, але й наші зйомочні групи”, — повідомила у студії ведуча, але це перебільшення — три випадки самогубств не є численними.
Також, варто додати, що авторка порушила кілька рекомендацій ВООЗ для працівників медіа у висвітленні таких інцидентів, зокрема: не робити із новин про самогубства сенсаційних новин, не повідомляти конкретні деталі скоєння самогубства, не публікувати відео чи фотографії, не спрощувати причини скоєння самогубств та не повідомляти про окремі групи людей, як найбільш схильні до таких вчинків. Також представники ВООЗ радять наприкінці таких матеріалів повідомляти телефонні номери служб безкоштовної психологічної підтримки.
Детальніше про те, як не варто і як варто повідомляти про суїциди, читайте на сайті ІМІ.
Валерія Мальченко, Дар’я Твердохліб, Ольга Ткаченко
Проєкт Infocrime здійснюється ГО “Інститутом масової інформації” за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністе́рства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії”
*Досліджувались 1194 новин на ресурсах dnpr.com.ua, informator.dp.ua, gorod.dp.ua, 056.ua, Dnepr.info, https://1kr.ua/, http://krlife.com.ua/, 0564.ua, opentv.media, https://dv-gazeta.info, а також на 10 facebook-сторінках місцевих лідерів думок; 44 сюжети на телеканалах Дніпро ТВ, D1, 34 канал, 11 канал, ТРК Рудана, Перший міський канал Кривого Рогу з 31 травня по 4 червня 2021