Між новообраним президентом Володимиром Зеленським і Верховною Радою назріває жорстке протистояння. Розпуск президентом парламенту може призвести до затяжного судового процесу, через що парламентські вибори відбудуться у жовтні, за черговим розкладом. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
Експерт вважає, що вихід фракції «Народний фронт» з коаліції та фактичне припинення її існування, не дозволить новообраному президенту Володимиру Зеленському призначити дострокові парламентські вибори.
Водночас політолог констатував існування правових колізій у сьогоднішньому рішенні парламенту. Однією з них він вважає рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, який ще у березні зобов’язав главу Верховної Ради надати список депутатів чинної коаліції.
«Андрій Парубій досі не оприлюднив список чинної коаліції, Зеленський після інаугурації матиме підстави розпустити парламент навіть без формального виходу з коаліції «Народного фронту». Водночас ця загроза розпуску змушує депутатів перестрахуватися і грати на продовження терміну повноважень. Ми стаємо свідками гри з відтягування часу, в якій використовуються правові механізми та вводиться в оману суспільство»
Водночас аналітик переконаний, що переважна більшість фракцій і депутатів, не готові до дострокових парламентських виборів.
«Очевидно, чому про вихід з коаліції заявив саме «Народний фронт» – сьогодні ця політсила має практично нульовий рейтинг. Вони досі не знають, як і в якій конфігурації їм іти на вибори. Імовірно хтось з депутатів перейде до «БПП» чи інших партій, а хтось піде на вибори через мажоритарні округи. З політсил чинного парламенту, шанси потрапити до наступного скликання, мають хіба що «БПП», а гарантовані шанси – лише «Опозиційна платформа – За життя» і «Батьківщина». Решта політсил під дуже великим питанням. Ці партії зараз абсолютно не готові до виборів, для них це несприятливий сценарій і вони робитимуть усе, аби відтягнути вибори до жовтня» — Олександр Мусієнко, політолог
Олександр Мусієнко також констатував наростання конфронтації нового президента з парламентом, яка з часом буде посилюватися.
«Спостерігається надзвичайно гостре протистояння між Володимиром Зеленським і Верховною Радою. Новообраний президент досі не налагодив комунікацію з парламентом, і депутати починають грати у свою гру, демонструвати, що Рада теж має повноваження і теж має право впливати на ситуацію в країні. З іншого боку, це сигнал новообраному президенту, який свідчить про те, що йому буде надзвичайно складно працювати з чинним складом парламенту, що він не матиме в парламенті власної коаліції, а матиме лише ситуативну більшість, з якою йому доведеться домовлятися щодо кожному голосуванню. Як би далі не розвивалися події, більшість фракцій парламенту все одно перебуватимуть в опозиції до нового глави держави. Для Зеленського складається дуже непроста ситуація і надалі усе буде залежати від того, хто перемагатиме в цій грі – парламент чи президент, – і як вони будуть знаходити порозуміння» — Олександр Мусієнко, політолог
Навіть у разі підписання Володимиром Зеленським указу про розпуск Верховної Ради, політолог вважає імовірність дострокових виборів вкрай малоймовірною і прогнозує масові судові позови проти рішення глави держави.
«Уявімо сценарій – Зеленський підписує указ про розпуск, призначаються дострокові вибори до Верховної Ради, ЦВК починає процес підготовки. Однак потім починаються довготривалі процедури оскарження та судові процеси. І допоки вони триватимуть, у жовтні відбудуться чергові вибори і країна отримає новий парламент і нову переформатовану владу. Тобто, питання права і закону важливе, але зараз на перший план виходять юридичні моменти. Маючи такий рейтинг, Зеленський може зробити багато. Однак мені здається, що самі депутати зроблять усе можливе, аби заблокувати дострокові вибори» — Олександр Мусієнко, політолог
Нагадаємо, що згідно зі статтею 90 Конституції України, дострокове припинення повноважень Верховної Ради можливе у наступних випадках: в разі нездатності депутатського корпусу впродовж місяця сформувати парламентську коаліцію; у разі неможливості впродовж 30 днів протягом однієї сесії розпочати пленарні засідання; в разі, якщо після відставки Кабінету міністрів упродовж 60 днів не сформовано новий уряд.
Раніше стало відомо, що Володимир Зеленський матиме формальну підставу для розпуску Верховної Ради, оскільки в парламенті відсутня коаліція. Припинити повноваження парламенту він зможе відразу після прийняття присяги.
Сам новообраний президент раніше уникнув прямої відповіді на питання про розпуск парламенту. Він пообіцяв озвучити позицію після інавгурації, коли здобуде відповідні повноваження. У ЗМІ опублікували проект указу про достроковий розпуск Верховної Ради. Однак, частина оточення обраного президента наполягає на відстрочці такого рішення.
17 травня фракція «Народний фронт» заявила про вихід з парламентської коаліції. Спікер парламенту Андрій Парубій офіційно повідомив, що коаліція «Європейська Україна» припинила своє існування. Віднині депутати мають 30 днів для створення нової коаліції, а Володимир Зеленський після вступу на пост президента, не зможе розпустити Верховну Раду, оскільки до чергових виборів залишається менше півроку.
Лідер парламентської фракції «Народний фронт» Максим Бурбак зазначив, що згідно з Конституцією, в парламенті формується нова коаліція. Через це депутати працюватимуть до чергових виборів 27 жовтня 2019 року, а уряд і прем’єр-міністр працюватимуть до обрання нового скликання Верховної Ради.