Протягом семи тижнів Індія обиратиме новий парламент. Лідирує чинний прем’єр, але опозиція й досі розраховує на широку коаліцію.
Це будуть наймасштабніші вибори в історії. В найбільш густонаселеній країні світу 19 квітня почнуться вибори до 18-ї Лок Сабхи, нижньої палати індійського парламенту. Майже мільярд людей у сім етапів протягом семи тижнів обиратимуть 543 депутатів. Це навіть більше, ніж на парламентських виборах в Індії 2019 року, коли було зареєстровано близько 150 млн нових виборців. Чинний прем’єр Нарендра Моді від правлячої «Бхаратія джаната парті» (БДП) балотується на третій термін і явно лідирує. Незважаючи на це, перегони доволі напружені.
В довгому списку індійських прем’єр-міністрів троє варті особливої уваги: Джавахарлал Неру, перший прем’єр Індії (1947-1964), його дочка Індіра Ганді (1966-1977 і 1980-1984) і Нарендра Моді, мабуть, найпопулярніший нині політик у світі. Спільна риса цих трьох – те, що вони змогли об’єднати навколо себе широкі верстви населення країни, яка характеризується майже невимовним розмаїттям, подолавши релігійні, кастові, класові й гендерні бар’єри.
За аналогією до особистого злету Моді від сина продавця чаю до прем’єр-міністра Моді і його правляча партія презентують себе перед виборами як творців країни, що розвивається – Індії, яка підкреслює свою прихильність до індуїзму. Індії, яка обігнала колишніх колонізаторів, Велику Британію, ставши п’ятою за величиною економікою світу. Четвертої країни, яка будь-коли висаджувалася на Місяць. Індії, яка вразила всіх, показавши під час свого головування в «Великій двадцятці», що відіграє дедалі більш важливу роль у світі. «Тож ця Індія не зупиняється, ця Індія невтомна, ця Індія не задихається і ця Індія не здається», – так Моді описав Індію в День незалежності, 15 серпня 2023 року.
Це й стало початком програми БДП до майбутніх парламентських виборів, в якій наративи політики ідентичності переплітаються з картинами економічного зростання, а також класичними пунктами політики розвитку. В «невтомній Індії» в центрі цієї політики повинні бути молодь, бідні люди, фермери та жінки – ті, хто в сучасній Індії й досі має серйозні проблеми, але переважно голосує за БДП. Сільська місцевість – наприклад, у найбільш густонаселеному штаті Уттар-Прадеш – відіграє на виборах вирішальну роль. Нужденні й надалі отримуватимуть продуктові набори й допомогу від держави. Водночас БДП обіцяє, що до кінця десятиліття Індія стане третьою за величиною економікою світу, а неймовірний розвиток інфраструктури (доріг, аеропортів, міст) триватиме. На додаток до обіцяного економічного зростання з середнім класом, якого стає дедалі більше, і споживацьким суспільством є сенс розмовляти за допомогою цифровізації, зменшення бюрократії та боротьби з корупцією, а також товарів Make in India. Що стосується політики ідентичності, позиція БДП чітка: Індія має бути індуїстською країною і, як Вішва Гуру, вчитель світу, і Вішва Мітра, друг усіх, повернутися до власної «цивілізаційної сили» у внутрішній і зовнішній політиці (за висловом міністра закордонних справ С. Джайшанкара), стати більш Бгаратом – це санскритська назва Індії.
Напередодні виборів ще не зрозуміло, чи є Indian National Developmental Inclusive Alliance (I. N. D. I. A.), опозиційне об’єднання навколо Індійського національного конгресу (ІНК), реальною альтернативою чинному уряду в очах виборців. Опитування підтверджують, що опозиційна коаліція відстає від коаліції Нарендри Моді на 12 відсоткових пунктів. І не просто так: опозиційна коаліція довго мала проблеми з наявністю в політичному дискурсі свого контенту, який би обіцяв єдиний політичний порядок денний. Опозиція намагалася об’єднати в коаліцію понад 20 партій, але не завжди могла пояснити електорату, як саме має відбуватися політичне управління Індією в майбутньому. Публічні сварки, проблеми з правоохоронними органами, дуже повільний Seat-Sharing і неодноразові переходи впливових опозиційних політиків у правлячу партію також додають напруги.
ІНК в своїй передвиборчій програмі пішов перевіреним шляхом: економічна та соціальна політика орієнтується на маргіналізовані групи, чию прихильність передбачається й надалі завойовувати за допомогою (25 різних) гарантій. Було обіцяно створення нових робочих місць, право на освіту, мінімальний дохід у 100 тис. рупій на рік для кожної сім’ї (близько 1100 євро) і 50-відсоткову квоту для жінок на державних посадах. В питаннях політики ідентичності Конгрес – за інклюзивну та різноманітну Індію. Що стосується зовнішньої політики – яка зараз, перед виборами, набуває дедалі більшого значення для політики внутрішньої – ІНК хоче бачити себе продовжувачем політики руху за свободу, «розробленої завдяки мудрості візіонерів, таких як Джавахарлал Неру», а також покращити міжнародний імідж Індії. Провідні опозиційні політики визнали, що в опозиційного альянсу попереду важка боротьба. Проте вони стверджують, що шанс не дати БДП знову здобути більшість у парламенті ще є.
Значну частину підтримки прем’єр-міністр і його партія отримують через економічні чинники. Індія має одну з найбільших у світі програм безкоштовного харчування, в рамках якої право на допомогу мають близько 800 млн людей, а також пропонує великі субсидії нужденним. Кількість людей, які належать до середнього класу, зросла, бідність удалося зменшити. Протягом 30 років Індія зростала вдвічі швидше за світову економіку – близько семи відсотків у 2023 році. Найбільш значущу роль у зростанні ВВП, збільшенні зайнятості й зменшенні бідності відіграв сектор послуг. Стратегія розвитку Індії не була статичною, вона еволюціонувала як на національному рівні, так і на міжнародному. Завдяки цьому в окремих галузях удалося досягти вищих рівнів доданої вартості в глобальних ланцюгах поставок і розширити виробничі потужності. Прямі іноземні інвестиції також дещо зросли: деякі великі міжнародні технологічні компанії, такі як Apple, уже виробляють продукцію в Індії, інші хочуть узяти їх за приклад.
Незважаючи на ці успіхи, в країні серйозні проблеми: Індія залишається частково аграрною економікою, страждає від регіональних розбіжностей, різноманітні індійські компанії повільно виходять на світовий ринок, а значна частина робочої сили малоосвічена та/або працює в дуже великому неформальному секторі. На нього, за даними Міжнародного валютного фонду, й досі припадає 83 відсотки робочої сили. Рівень безробіття зараз – близько восьми відсотків. Валовий внутрішній продукт на душу населення становить менше $2500. Розвивати інфраструктуру також доволі складно через розмір країни.
В публічному дискурсі економічне зростання, яке почалося за попереднього уряду, очолюваного Конгресом, приписують урядові Моді. Проблеми часто вважають пережитками колоніального минулого, результатом «втрачених десятиліть» або такими, які скоро буде вирішено. Наприклад, 53 відсотки всіх індійців кажуть, що економічні можливості вже сьогодні хороші, а 66 відсотків вважають, що вони стануть кращими в наступні 25 років.
Тут очевидна амбівалентність Індії. Політична економія і надалі створює лінії розколу суспільства вздовж економічних можливостей, складної ідентичності й кастової логіки, а також соціальної ієрархії та поділу місто-село / північ-південь. Це гігантські проблеми з огляду на розмір Індії, її розмаїття і, не останньою чергою, її федералізм як такий. І все ж таки існує стійка база з дуже різних людей, які вірять у піднесення своєї країни і, відповідно, в нинішній курс.
4 червня стане зрозуміло, якою буде політична ситуація в Індії протягом наступних п’яти років. Вибори в Індії надзвичайно важливі не лише тому, що політичний порядок денний наступного уряду безпосередньо впливатиме на життя шостої частини населення планети, але й тому, що Делі відіграє ключову роль у розв’язанні глобальних проблем і збереженні світового порядку, заснованого на правилах. Нинішня і майбутня співпраця між Німеччиною та Індією в сферах зеленої енергетики, цифрової громадської інфраструктури, стійких ланцюгів доданої вартості, штучного інтелекту та науково-дослідницьких проєктів говорить сама за себе. Хоч би хто керував країною – чи то Нарендра Моді, чи то опозиційний політик – можливо, він поки що не Вішва Гуру, але, безперечно, він має велику вагу в Берліні, Європі та світі.