У бюлетенях може бути до 50 кандидатів у президенти.
Таких виборів у нас ще не було. По-перше, погляньте на цю портретну галерею – це лише ті, хто вже заявив, що йде в президенти, або ж всерйоз розмірковує. Ще офіційна кампанія не почалася, а від них вже миготить в очах. Я нарахував 35, але далі точно буде ще більше, цілком логічно припустити півсотні кандидатів.
Їх можна розділити на групи, хоча поділ – доволі умовний. Більшість – політики, половина – чинні члени парламенту, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень. Кожен шостий – військовий. Соратників чинного президента немає, всі до нього у відкритій чи прихованій опозиції. Багато відверто технічних кандидатів, або ж спойлерів, завдання яких – псувати результат фаворитів.
«Реально на цих виборах ми можемо отримати півсотні і навіть більше кандидатів. Нас чекає хвиля реєстрації технічних кандидатів, які будуть реєструватися в останній момент. Не виключено, що це буде технологія початку 90-их, коли прізвище, ім’я і по-батькові будуть повністю збігатися із потенційним фаворитом виборчої кампанії. Знову ж таки це будуть кандидати, які працюватимуть проти», — розповідає генеральний директор громадської організації «Комітет виборців України» Олексій Кошель.
З іншого боку, спойлери – забавка не з дешевих. Кожен потенційний кандидат в президенти мусить внести до ЦВК грошову заставу у 2 з половиною мільйони гривень, а повернуть ці гроші лише тим, хто вийде в другий тур. Тобто, всі решта з грішми попрощаються.
Загалом, ця кампанія вже дорога. Лише розміщення реклами на біл-бордах коштує, а висять вони вже подекуди по півроку. Додайте ще й телевізійну та інтернет-агітацію, що вже давно захлиснула онлайн.
«Ми бачимо, що кілька фаворитів виборчої кампанії розпочали так звану кампанію «в довгу». Технологічно прорахувати доволі складно, тому що виборець може втомитися від надмірної реклами. Виборець може втомитися від затяжної виборчої кампанії», — пояснює Кошель.
Робота виборчих штабів кандидатів коштує по-різному, дехто, взагалі, не потребує штабів, дехто має розгалужену мережу, випробувану вже на багатьох кампаніях. Якщо додати роботу членів комісій від кандидата та його спостерігачів – вартість одного дня голосування та підрахунку цілком може скласти до 40 мільйонів доларів. Одного дня. Правда. Найважливішого для захисту отриманих кандидатом голосів.
Втім, виборця навряд чи можна здивувати мільйонами, витраченими на кампанію. Найголовніше запитання, котре він ставить собі вже – так за кого ж?
«Ця кампанія відрізняється тим, що в ній замало змістовних речей. Це виглядає так, що ніби-то є ідеологія у певних кандидатів, але насправді її дуже замало», — розповідає експерт Микита Потураєв.
Принципово, майже всі нинішні претенденти діляться на тих, хто говорить про мир, але прагне перемоги у війні з Росією і тих, хто говорить про мир, але прагне капітуляції України. Відкрито про братерство з Москвою не наважуються сьогодні заявляти навіть її абсолютні ставленики – це ще одна відмінність нинішніх перегонів, однак і критикувати дії Кремля наважуються одиниці.
Країна ще не зробила в масі своїй остаточного вибору між векторами Схід-Захід, хоча психологічна перевага звичайно ж за Заходом, тобто зовнішня політика активно впливатиме на помітку в бюлетені. Втім, найважливішим у виборі може стати неприємний і вже непоправний для чинного президента фактор, простими словами: «Влада краде, а ми біднішаємо!». Коли нема чого їсти, вже не думаєш, щонайменше про віру й мову.
«Люди знають абсолютно напевно, що найбагатші – це і є владна еліта! Тобто це одне й те саме! І якщо люди фіксують цей розкол, то, звичайно, що вони шукають саме тих. Які не відносяться ані до еліти, ані до багатіїв», — підкреслює Потураєв.
Нові для політики люди цілком здатні переломити на свою користь як хід кампанії, так і її результати, навіть в такому звичаєвому суспільстві, як наше. Інша річ, що чорним лебедем на цих виборах може стати не лише фігура кандидата, але й юридичні, конституційні вимоги, яких не завжди видно. Але не обійти. Воєнний стан – найперша з них. Офіційно він закінчується о 10 ранку в середу, 26 грудня. Президент може як скасувати його раніше, так і ініціювати продовження, тоді виборів не буде, принаймні у запланований строк. Ризик такого розвитку залишається, незважаючи на обіцянки Петра Порошенка.
Крім того, результати навіть вчасного голосування можна буде поставити під сумнів у суді, бо досі не визначено, в яких населених пунктах його проводити в зоні бойових дій, наскільки повноважними будуть там комісії і, відповідно, підрахунок голосів. Усе це тягне за собою такі правові та політичні ризики, що може постати питання не за кого голосувати, а чи вдасться обрати президента взагалі. Поки що співгромадяни вражають своїм відповідальним настроєм: остання соціологія каже, що голосувати готуються прийти майже 80%.