Відносини між Північною Кореєю і Сполученими Штатами за останні кілька років були насиченими. Трамп то ображався та погрожував «ядерною кнопкою», то братався та говорив про дружбу з лідером КНДР Кім Чен Ином. Деякі речі змінюються, а деякі залишаються з нами надовше — Трамп уже не президент, а Кім Чен Ин залишається «верховним вождем».
Щоб краще зрозуміти труднощі у відносинах між цими країнами та їхні перспективи на майбутнє, потрібно поглянути на історію та особливо географію Кореї. Британський журналіст та дослідник міжнародних відносин Тім Маршалл присвячує свою книжку “Prisoners of Geography” впливу географії на історичний та політичний розвиток різних регіонів світу, і окремий розділ він приділяє Кореї. Переказуємо основні ідеї із цього розділу.
Історія
Упродовж останніх 75-ти років Корейський півострів розділений на дві держави: Республіку Корея (на півдні) та Корейську Народну Демократичну Республіку (на півночі). Однак цей поділ не має глибоких географічних чи історичних коренів..
Корейський півострів не має природного географічного поділу на північ і південь — ніяких великих гір чи річок, які б їх розділяли і створювали передумови для культурних та етнічних відмінностей. До середини 20 століття ці території, як і корейська нація, були одним цілим.
Після завершення Другої світової війни СРСР та США розділили між собою зони впливу на півострові. Північ відійшла радянській стороні, а південь — американській. Така ситуація тоді вважалася тимчасовою. Обидві новостворені країни планували «приєднати» до себе свого побратима та відновити єдність Кореї. Північна Корея довго не чекала: у червні 1950-го вона напала на Південну Корею і майже повністю захопила її територію.
Як зауважує Маршалл, СРСР і Північна Корея недооцінили серйозність намірів США підтримувати свої сфери впливу після Другої світової. Штати разом із силами ООН відбили атаку та у свою чергу дійшли аж до кордону КНДР з Китаєм на півночі. Після включення у війну Китаю кордон стабілізувався на лінії 38-ї паралелі. Держави домовилися про перемир’я (але не постійний мир), яке триває й досі.
Під американським впливом Південна Корея розвивалася і нарощувала свій економічний потенціал. Зараз вона є однією із передових економік світу з компаніями-гігантами на кшталт Samsung, Hyundai та LG. Північна Корея ж не сильно змінилася з 50-их. Зараз це тоталітарна репресивна держава, в якій цензура, виправні табори та трудова повинність все ще не перейшли з реальності у підручники історії.
Однак одна річ все-таки змінилася — уУ 2006 році Північна Корея здійснила перше ядерне випробування, а з того часу значно просунулася у розвитку свого ядерного потенціалу. Це створює загрозу безпеці Південній Кореї, Японії та США, а отже значно посилює напругу в регіоні.
Географія
Однак і до появи в режиму Кімів ядерної зброї Південна Корея не могла розслабитися. Проблема в її географії: столиця Південної Кореї Сеул розташована за 50 з лишком кілометрів від кордону з КНДР. У цьому регіоні проживає 25 мільйонів корейців, що становить половину всього населення країни.
У випадку воєнного конфлікту ядерна зброя не буде обов’язковою: проста артилерія КНДР зможе досягнути столиці противника. Навіть якщо Південна Корея та США зможуть швидко зреагувати і нейтралізувати атаку, масових жертв серед цивільного населення не уникнути. Це одна із головних причин, які роблять ситуацію на півострові такою складною. Ще до появи ядерної зброї США мали багато можливостей використати свої війська, які знаходяться на півострові, для вторгнення у Північну Корею, однак потенційна ціна за це була завжди занадто високою.
Іншою причиною відмови від війни є Китай. Офіційно він засуджує дії КНДР, однак ідея об’єднаної Кореї (із американськими військовими біля її кордонів) ніколи не подобалася китайцям. На Китай припадає більше 80% експорту та імпорту КНДР, і саме від Китаю залежить, чи зможе протриматися Північна Корея на плаву під міжнародними санкціями.
Після нових випробувань у 2017 році КНР збільшила економічний тиск на Північну Корею, однак це швидше варто сприймати як показове покарання від старшого брата, а не свідоме бажання привести КНДР до економічного колапсу. З початком торгової війни Китаю та США все частіше з’являється інформація, що Китай часто порушує режим санкцій.
Корейці опинилися заручниками своєї географії та історії. Корейський півострів є стратегічно важливим для сусідніх держав, особливо для Китаю та Японії. Він має цінні поклади вугілля, цинку, міді та заліза, а його розташування важливе для контролю у Жовтому та Східнокитайському морі.
До Другої світової війни боротьба за Корею точилася між китайцями та японцями; Японія навіть окупувала Корею у першій половині 20 століття. Однак найбільшої шкоди Кореї приніс початок Холодної війни. Вона стала стартовим майданчиком для боротьби США та СРСР за сфери впливу в післявоєнному світі. Холодна війна завершилася, Радянський Союз розвалився, а Корея залишилася розділеною.
Об’єднання корейської нації є головною декларованою ціллю зовнішньої політики обох Корей, однак жодна із них не бажає займатися цим питанням і відкладають його для наступних поколінь політичних лідерів. На кону занадто багато можливих проблем і великий ризик провалу.
В історії 20 століття вже були приклади успішного об’єднання розділених націй (наприклад, Німеччина чи В’єтнам), однак поки виглядає на те, що обидві Кореї найближчим часом не зможуть ними скористатися.