Замість кожного вбитого в Україні росіянина громадянином РФ стає… один таджик
На тлі війни проти України у самій Росії лише посилюється демографічна криза. І росіян, і інші народи РФ дедалі активніше витісняють іммігранти, переважно із Середньої Азії. Найцікавіше – російська влада це всіляко заохочує.
Свіже (на момент написання статті) зведення Генштабу ЗСУ: 112960 убитих росіян менш як за рік повномасштабної війни. А ось зустрічна цифра: за десять місяців 2022 року 119 тис. таджиків було вручено російські паспорти (за підсумками року це число складе 140 тис. осіб, просто статистика поки що не опублікована).
Як бачимо, заміщення близько 1:1 – замість кожного вбитого в Україні росіянина громадянином РФ стає один таджик. При цьому у росіян та більшості інших народів РФ приріст негативний, тобто народжується менше людей, ніж помирає чи гине. (Та ще й тривалість життя скорочується.) Натомість їдуть до Росії не лише таджики, а й узбеки, киргизи, туркмени та інші народи Центральної Азії.
Пам’ятається, у перші місяці війни, коли втрати росіян ще тільки перевалили за 50 тисяч, в РФ багато хто журився, що гинуть в основному жителі національних республік – буряти, тувинці, дагестанці тощо. А росіян, мовляв, гине набагато менше, і вже зовсім одиниці – з-поміж мешканців Москви та Пітера. Ось така «несправедливість». Але у вересні була оголошена мобілізація – і буквально за пару-трійку тижнів у РФ поменшало молодих росіян з гарною освітою: він просто виїхали з країни. «Справедливість» було відновлено, ось тільки демографічна катастрофа стала ще ближчою.
Сьогодні тема заміщення росіян «інородцями» – одна з найболючіших для російських нацистів. Але головне – вона дуже «чіпляє» виборців Путіна, «простих росіян». Щоб переконатися в цьому, достатньо почитати чати та коментарі під новинами про те, що, наприклад, у Самарі мамою першої дитини у 2023 році опинилася багатодітна громадянка Киргизії.
А в Санкт-Петербурзі перша жінка, яка народила нового року в місті, виявилася тувинкою. Те, що вона громадянка Росії, значення вже не мало – побутова ксенофобія швидко взяла гору над напускною пітерською інтелігентністю.
У росіян виникає розрив шаблону: вони бачать, як їхні співвітчизники масово вмирають в Україні, а в самій Росії їх заміняють кавказці, середньоазіати, китайці, в’єтнамці. І вся ця картина зовсім не стикується з тим, що показує телевізор.
Чисельність мігрантів з однієї тільки Середньої Азії (вони більш-менш піддаються обліку) дуже велика: за різними даними, це вже від 4 до 8 млн осіб. У деяких локаціях – наприклад, на околицях Москви та у ближньому Підмосков’ї третина молодих чоловіків – це середньоазіатські мігранти. І їхня чисельність продовжує зростати. Більше того, самою російською державою розпочато активну кампанію з їхнього прийому в російське громадянство. Тобто вони мають намір активно укорінюватися в Росії, а не просто бути «трудовими мігрантами».
Що добре, з точки зору України, – це те, що життєві установки мігрантів у РФ суперечать пропаганді та громадським установкам більшості росіян. Згадаймо розстріл мобілізованих у військовій частині таджиками, яких насильно забрали до армії. Представники їхньої діаспори (таджицької, киргизької, узбецької) офіційно кажуть, що не допустять відправки своїх людей до російської армії; вони приїхали в Росію за кращим життям і грошима, а не вмирати в окопах – померти вони могли б і на батьківщині. «Якщо проголошено Російський Світ, то нехай росіяни цим і займаються, а представників інших національностей нема чого за цим смикати», – приблизно так вони міркують.
Мігранти – це дешева та слухняна робоча сила, тому російський бізнес зацікавлений у тому, щоб їх було якнайбільше. А чиновники (особливо на місцях) роблять те, що вигідно бізнесу. Саме тому міграційна політика РФ залишається стратегічно невиразною та тактично суперечливою. Незважаючи на те, що офіційна статистика рапортує про зростання злочинів іноземних громадян, влада має намір ще більше спростити трудовим мігрантам перебування в Росії.
Згідно з прогнозами, з урахуванням високої народжуваності у країнах Середньої Азії кількість їхніх громадян, які в’їжджають до Росії, найближчими роками не скоротиться. А з огляду на те, що зовнішня міграція з країн СНД не має обмежувальних бар’єрів, уже зараз багато заробітчан їдуть не одні, а з сім’ями. З одного боку, така практика дозволяє швидше легалізувати мігрантів. З іншого боку, якщо вони продовжать переміщатися сім’ями, часто утворюючи закриті анклави, може вийти перекіс і в етнічному, і в культурному плані. Що негативно вплине на стабільність суспільства, посилить ризики розширення побутових насильницьких конфліктів на ґрунті етнічної або, що ще гірше, релігійної ворожнечі.
Світовий досвід залучення мігрантів передбачає протилежне: їм не дозволяється в’їжджати в країну з сім’ями, міграційне законодавство постійно посилюється, для злочинців можливість імміграції закрита, а пріоритет у створенні робочих місць – для корінних жителів країни. Але це – світовий досвід, а не російська практика використання бізнесом дешевої низькокваліфікованої робочої сили.
Зараз доходить до того, що в РФ буквально запрошують мігрантів із кримінальним минулим. За словами заступника голови Головного управління з питань міграції МВС РФ Дмитра Демиденка, відомство планує скоротити кількість підстав для внесення іноземних громадян до чорного списку. З 1 січня 2024 року буде запроваджено градацію правопорушень залежно від тяжкості.
«Російська влада, схоже, реально бачить у зовнішній міграції той інструмент, яким можна затикати демографічні дірки, – каже доцент РАНХіГС, директор АНО «Академічний альянс» Михайло Бурда. – Просто нічим іншим не пояснити ту ситуацію, що за дев’ять місяців 2022 року громадянство РФ було надано майже 120 тис. приїжджим із Таджикистану. Ще більше 75 тис. громадян тієї ж країни за той же термін отримали дозвіл на проживання, а значить, до громадянства їм залишився один крок. Очевидно, що такий підхід не знаходить розуміння у суспільстві».
Очевидно, до зміни міграційної стратегії спричинили самогубні дії Кремля у 2022 році. Сотні тисяч молодих росіян відправлені до армії (і більшість додому вже не повернеться), 700-800 тис. – емігрували (все разом – до 2 млн молодих чоловіків). І цю демографічну дірку тепер швидко затикають молодими чоловіками із Середньої Азії. Загалом експерти ще два роки тому розрахували, що Узбекистан, Киргизія та Таджикистан можуть щороку разом викидати в Росію 1 млн осіб. Напевно, половині можуть спокійно видавати російське громадянство, тобто по 500 тис. на рік.
Як це змінить вигляд Росії, особливо великих міст, уявити не складно.