Головний тренд сьогоднішньої Росії звучить просто: «зайвий раз не дратувати Путіна». Заради цього генерали навіть спростовують власну брехню. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди за 11 травня.
- МО РФ нервує: ППО ЗСУ працює на висоті
- Фейк про «100 БПЛА над Москвою» прожив 120 хвилин
- Кремль анонсує пояснення майбутньої поразки
- Звільнений Херсон – кривава мінна спадщина «русского мира»
МО РФ нервує: ППО ЗСУ працює на висоті
Після того, як з’ясувалося, що дрони Shahed вже не «змінюють правила гри», пропаганда почала розповсюджувати фейк про те, що українці, мовляв, збрехали про збиття «Кинджала» 4 травня.
Для цього з «гіперзвуковою швидкістю» (цілий тиждень!) було знайдено анонімне «джерело в Міноборони РФ», яке натхненно й цитували усі російські ЗМІ.
НАСПРАВДІ, подібна брехня потрібна насамперед для того, щоб не дратувати та заспокоїти Путіна, який свято вірить, що його «диво-зброя» дійсно недосяжна для ЗРК Patriot (які він особисто обіцяв «переклацати»).
По-друге, евфемізм «джерело» зазвичай використовується для уникнення особистої відповідальності за недостовірну інформацію.
Взагалі вся історія з «Кинджалом» дуже нагадує битву за потоплений флагман Чорноморського флоту.
Нагадаємо, спочатку профільне видання «Defense Express», проаналізувавши фото уламків ракети, припустило, що в ніч на 4 травня над Києвом вперше успішно збили «Кинджал». Потім це підтвердив командувач Повітряних Сил ЗСУ генерал-лейтенант Микола Олещук. І нарешті про це заявив речник Пентагону Патрік Райдер 9 травня.
Але пропаганда наполягає на тому, що «українці фейково збили «Кинджал» лише для того, щоб довести своїм західним господарям ефективність їхніх систем ППО та обґрунтувати необхідність подальших поставок».
11 травня видання The Washington Post з посиланням на Повітряне командування «Центр» ЗСУ навело наступну статистику:
- 28 квітня ЗСУ збили 60 із 67 ракет та 103 зі 114 дронів-камікадзе, запущених Росією по Україні. Ефективність ППО – 90%.
- При цьому збиті всі 100% ракет і дронів, що летіли на Київ.
- У перші місяці війни українська ППО перехоплювала лише 50% російських ракет.
- Посилена західною ППО, у грудні Україна довела цей показник до 80%.
Нагадаємо, двома ключовими системами ППО, які використовували ЗСУ з початку війни, були радянські С-300 і «Бук».
Україна поступово додала нові системи від західних союзників, включаючи IRIS-T з Німеччини в жовтні та американські та норвезькі NASAMS у листопаді. Також отримала європейські системи SAMP/T і американські ракети HAWK, а минулого місяця додалися й ті самі американські Patriot.
Нещодавно США оголосили про надання додаткової довгострокової військової допомоги на 1,2 млрд доларів, включаючи нові системи HAWK та боєприпаси для ППО.
Тож пропагандистський напрямок заспокоєння Путіна щодо «Кинджалу» в цілому вірний. Але виконання – незграбне. Росіянам дуже не хочеться розлучатися з власними ілюзіями про «аналоговнет».
Фейк про «100 БПЛА над Москвою» прожив 120 хвилин
Проте, 11 травня Росії довелося розлучитися з вірою у власних «вартових неба». Спочатку о 12 годині цілий герой Росії, генерал-майор авіації Сергій Липовий розповів про те, що Україна 9 травня атакувала Москву сотнею БПЛА.
НАСПРАВДІ, прожив цей фейк аж 120 хвилин. Вже о 14:00 той самий Герой Росії спростував свою ж інформацію. За його словами, ці дані є неперевіреними та отриманими із соцмереж.
Подібні історії з життя та смерті російської ППО протягом лише двох годин говорять про те, що пропаганда у висвітленні «битві за високий урожай» абсолютно не фільтрує інформацію, яка не те, що є відверто фейковою (з цим все давно ясно), а насамперед – чутливою для росіян.
В отриманні подібних відомостей вона не гребує нічим і ніким. Єдиним критерієм відбору подібного «фейкнапалму» (який випалює насамперед росіян) є «патріотизм». Про професіоналізм не йдеться взагалі. Про якесь «єдине інформаційне вікно» – також. Лише «патріотичні» роздрай і блукання.
(Достатньо згадати оборонні пропозиції генералів-депутатів Держдуми Картаполова, Гурульова та інших).
І все це свідчить про розпач, в якому нині опинилася Росія.
Кремль анонсує пояснення майбутньої поразки
Але чого вимагати від генералів, якщо в тренді пропагандистського сьогодення («зайвий раз не дратувати Путіна») – головну роль грає сам Кремль. Його офіційний представник Пєсков дав інтерв’ю телеканалу ATV з Боснії та Герцеговини.
Крім того, що він наговорив, сюжет цікавий і тим, що Президент Республіки Сербської (ентитет у складі Боснії та Герцеговини) Мілорад Додік 23 травня відвідає Москву. Зазвичай подібні візити супроводжуються попереднім інтерв’ю з лідером країни, до якої відбувається візит. Але Путін, здається, перебуває в такому роздратуванні, що послав віддуватися Пєскова.
Той і сказав все, що від нього вимагалося. Нехай воно і виглядає апокаліптичною фантастикою.
НАСПРАВДІ, за подібною суцільною брехнею, яку Пєсков вливав у вуха насамперед Путіна (там було про Януковича, «держпереворот» в Києві, «печиво від Нуланд» і все таке) ховалася безпорадність і неготовність вести війну надалі.
Повільний наступ російської армії Пєсков пояснив тим, що «росіяни в Україні не воюють, адже війна – це руйнація міст та інфраструктури».
Про неспроможність взяти бодай Бахмут (з липня минулого року) та відповідні істерики Пригожина на тему «щасливого дідуся» сказав, що «ситуація дійсно дуже емоційна».
І, нарешті, визнав головне – що в момент рішення Путіна напасти на Україну «важко було уявити, що країни НАТО спочатку непрямо, а потім безпосередньо втрутяться в цей конфлікт».
Власне, таким чином Пєсков:
– розписався в тому, що Путін ніякий не геостратег, «який знову всіх переграв»,
– пояснив, чому Росія вже програє (лише «окремі цілі СВО вже досягнуто») у війні в Україні,
– констатував «чергове розширення НАТО та його військової інфраструктури біля кордонів РФ»
– визнав, що «демілітаризація» провалена («нам вдалося трохи розхитати українську військову машину»).
Хоча ще 23 грудня минулого року запевняв, що «у питанні демілітаризації України є суттєві зрушення»
Коли Пєсков усе це казав, Лондон офіційно підтвердив, що поставив Україні ракети «Storm Shadow». Їхній радіус «просування» суттєво перекриває не тільки «вже досягнуті цілі СВО», а й більш віддалені.
І в Кремлі це добре знають. Як і те, що Захід не зупиниться у підтримці Україні. Тому з вуст Пєскова вже йдуть меседжі-анонси майбутніх пояснень чому ж Росія зрештою програє війну в Україні.
Звільнений Херсон – кривава мінна спадщина «русского мира»
Пєсковська теза «окремі цілі СВО вже досягнуто» особливо дивно пролунала саме 11 травня – в день, коли виповнилося півроку з деокупації Херсону.
Цю дату в росзМІ, звичайно, оминули. Натомість повідомили, що «у Новій Каховці жодної паніки». (Мабуть, також, щоб не дратувати Путіна).
НАСПРАВДІ, очищати Херсон від «з Росією назавжди» доведеться ще довго. ЗСУ увійшли в місто 11 листопада. Вже тоді (як і на інших раніше визволених територіях), українські сапери виявили міни. Робота над розмінуванням розпочалася негайно, та все ж одразу зазнали поранень кілька людей.
І ось за півроку, 11 травня, двоє чоловіків поблизу села Благодатне пішли оглянути земельну ділянку та з’ясувати, чи можливо провести сільгоспроботи. Один із них наступив на залишену окупантами міну, яка здетонувала. Від отриманих поранень чоловік загинув на місці.
Громадська організація «Українська асоціація саперів» повідомила The Guardian, що «потенційно Херсонщина може бути найбільш замінованою областю в Україні».
Всього на Херсонщині (зокрема, у правобережній частині регіону), за різними оцінками заміновано понад півмільйона гектарів. Щоб їх очистити потрібно майже 10 років. (До речі, актуальний стан розмінування звільненої території України можна перевірити на інтерактивній мапі від ДСНС).
«Русский мир» з вже деокупованої частини Херсонщини пішов півроку тому. Але (крім регулярних обстрілів, руйнувань, вбивств та насилля) він залишив по собі криваву мінну спадщину. І позбуватися її доведеться, на жаль, ще довго.