Якими зростають підлітки в Україні? Більш тривожними, ніж їхні однолітки в інших країнах? А може більш стійкими та сміливими? Більш альтруїстичними? Клуб Добродіїв за підтримки Plan International презентував результати всеукраїнського соціологічного дослідження: «Підлітки та їхнє життя під час війни: настрої, цінності, майбутнє». Зібрали в матеріалі найцікавіші тези з нього.
Війна вплинула найбільше
Опитали (цим займалася компанія Kantar) тинейджерів 13-19 років, причому дві третини з них — неповнолітні. Загалом у дослідженні взяли участь 600 молодих людей з Києва, Львова, Одеси та Дніпра, а також з невеличких міст та селищ.
Майже три чверті (73%) підлітків найбільше хвилює війна: спричиняє тривожність та страх за майбутнє. Серед проблем, пов’язаних зі повномасштабною збройною агресією, на першому місці страх за життя близьких та своє (38%), що знайомий підліткам ще з часів пандемії COVID-19. А ще невизначеність майбутнього (12%) та відсутність світла/інтернету/зв’язку (11%). Непокоїть війна загалом, сирени, вибухи, повітряні тривоги, обмеження через комендантську годину. Особливо молодь хвилюється за близьких чи друзів у ЗСУ. Також респонденти писали, що їх хвилюють вибухи в інших містах, боляче читати про загиблих.
Якщо представники покоління зумерів у інших країнах не дуже переймається політикою, то в Україні підлітки активно вболівають за долю країни, переживають навіть за людей з інших регіонів. До слова, саме після 24 лютого 2022 року 6% української молоді вирішили обрати військову спеціальність.
Наших підлітків формують інші фактори, ніж молодь решти світу. Наприклад, якщо порівнювати вплив воєнних дій та пандемії ковіду, яку в Європі та США вважають важливим переживанням у житті сучасних тинейджерів, то на юних українців війна вплинула значно більше. На запитання, що їх змінило, українські підлітки у 7 разів частіше згадували війну, ніж пандемію COVID-19.
Частіше виконують дорослі обов’язки
Половина підлітків зазнала впливу війни на візію власного майбутнього. Приблизно третина (29%) взагалі перестали планувати та вирішили визначитися з планами на майбутнє, вже коли закінчиться війна.
Потреба в коштах, неможливість знайти роботу бентежить 11% молоді. Також 8% потерпає від неможливості проводити багато часу на свіжому повітрі, обмеженість поїздок, обмеженість фізичної активності, неможливість лишитися наодинці, бо вся родина вдома навчається та працює онлайн.
Батьки нині більш занурені у справи, а підліткам частіше, ніж зазвичай, делегують піклування про молодших братів та сестер. У 31% опитуваних є старші брати чи сестри, а у 43% — молодші. Майже половина цих тинейджерів допомагає батькам з малечею, але не вважає це проблемою. Причому кожен шостий підліток робить це щоденно. 59% навіть подобається опікуватися молодшими. А ось 15% вважають, що це забирає їхній час.
У школах непокоїть невизначеність
23% хвилює навчання загалом: підготовка до НМТ, ЗНО у майбутні роки, сесії в університеті, відсутність мотивації до навчання. Кожного сьомого непокоїть онлайн-навчання в їхній школі (складно або нецікаво, велике бажання побачити однокласників). Невизначеність у навчанні, страх за майбутнє, неможливість планувати — ось головні неприємні переживання українських підлітків. Школярі не розуміють, чого очікувати завтра. Через війну все постійно змінюється. Третина підлітків, чиї переживання сфокусовані на невизначеності, хочуть поїхати на період навчання за кордон, а потім повернутися в Україну.
Трьом чвертям підлітків подобаються предмети, які вони вивчають. 62% відчувають, що не отримують достатньої кількості знань через війну. Чверть вважає, що не має достатньо часу для навчання.
Загалом про навчання відгуки позитивні: 68% підлітків подобається, як викладачі та вчителі ведуть заняття. 16% хотіли б, аби більш просунуті однолітки допомагали їм із домашніми завданнями та шкільними предметами. Допомогою у навчанні чверть підлітків також вважає отримання гаджета, 23% — додаткові безкоштовні заняття, а кожен п’ятий потребує психологічної допомоги.
Чверть юнаків та дівчат нині зовсім перестали розуміти, що буде потрібно в майбутньому, які спеціальності будуть затребувані. Але майже стільки ж (23%) нарешті знайшли те, чим хочуть займатись.
Стійкість — у тренді
Що означає стійкість для підлітків? Бути сильними, психологічно і морально витривалими, вірити в себе, бути впевненими у собі, не здаватися та не панікувати, зберігати спокій.
Від поганих новин, хвилювання та тривоги підлітків найчастіше відволікає музика (43%), комп’ютерні та телефонні ігри (43%), спілкування (40%), інтернет (38%), прогулянки (35%), спорт (32%). Також у цьому контексті згадують опанування іноземних мов та навчання, читання та час із чотирилапими улюбленцями. Підлітки діляться, що їх надихають люди, а коли поганий настрій, то розраджує музика та бесіда з друзями. Водночас для 37% молоді стало важче знаходити друзів під час війни.
Дізнаватися новини молодь звикла з телеграм-каналів. Відео про військову техніку та зброю шукають у Youtube, а матеріали для уроків, опанування мов та інший пізнавальний контент беруть із TikTok. Якщо ж йдеться про відпочинок, в Youtube шукають огляди відеоігор, бо самим грати бракує часу, а смішні ролики, фан та веселощі — у TikTok.
Кожен четвертий український підліток знаходить опору в собі. Підлітки діляться своїми лайфхаками самозаспокоєння. Скажімо: «Я кажу собі, що все буде добре — і ми переможемо». 83% опитуваних хочуть дізнатися, як можуть підтримувати себе у важкі часи.
Вчителі змістили блогерів
89% тінейджерів відчувають підтримку від оточення, але 59% хотіли б отримувати ще більше психологічного піклування. Третина вважає, що їм бракує підтримки від учителів, викладачів, тренерів. Кожний четвертий підліток не задоволений реакцією однокласників, але 9 з 10 підтримали друзі. Найменше проблем із батьками та родичами: 91% дорослих в родинах дають достатньо підтримки дітям. Але дівчата значно частіше за хлопців хотіли б ще більше підтримки батьків (31% проти 18%).
Чого конкретно не вистачає підліткам? Майже ніхто не говорив про подарунки, покупки, щось матеріальне. У топ-5 потреб молоді — поради та підказки: 21% мріє про них. Обійми та інші тактильні заохочення (потримати за руку, наприклад) так само важливі, як і вербальні (підбадьорення на кшталт «Ти молодець!») — по 19% опитуваних зізналися в цьому. У «топових» потребах — спільні з батьками справи та складання плану дій (по 15%).
81% вважають батьків своєю опорою зараз, 55% вважають батьків прикладом рольової моделі для себе. Половина підлітків (51%) бере за взірець військових, чверть — волонтерів. Учителі у такі часи скоріше стають прикладами (13%), ніж актори й співаки (11%) чи блогери (10%).
Волонтери та альтруїсти
90% опитуваних прагнуть бути корисними у відбудові України через успішну роботу та розвиток економіки, розвиток інфраструктури, волонтерство. До слова, дівчата вдвічі частіше, ніж хлопці, вважають, що принесуть користь волонтерством та участю у благодійних акціях.
Під час повномасштабної війни майже половина (43%) опитаної молоді вже долучалися до волонтерства: збирали кошти на Збройні сили України, плели маскувальні сітки, пакували допомогу та готували чи роздавали їжу, патрулювали вулиці.
Загалом у більшості підлітків досить альтруїстичні бажання. Якби в них був мільйон доларів, понад третини опитуваних (36%) передали б його ЗСУ, заради наближення перемоги. Майже стільки ж (30%) віддали б на благодійність або на екологічні ініціативи. Чимало опитаних уточнювали, що збудували б житло для тих, хто втратив його через бомбування, або передали гроші тим, хто втратив майно. Чверть допомогли б рідним. Інвестували б у чужий бізнес або відкрили свій — 20% підлітків. 11% витратили б гроші на навчання.
Дослідження виявила ще кілька позитивних фактів про українських підлітків:
67% знають, ким хочуть стати у майбутньому;
70% хочуть жити та навчатися в Україні;
86% бачать своє майбутнє лише у нашій країні;
95% вірять у перемогу України.