Технологія «двійників» на пострадянському просторі супроводжує практично кожну виборчу кампанію, вона детально вивчена ще в 90-х і навіть «оспівана» в кінематографі. І нібито масовий виборець вже прекрасно розуміє, що «двійника» реєструють для відбору частини голосів опонента або імітації дій від його імені (а, точніше, прізвища). І по ідеї з кожним електоральним циклом ефект від такої маніпуляції повинен знижуватися аж до повного відмирання цієї досить банальної хитрощі. Однак на практиці ми бачимо прямо протилежне – варіації на тему «двійників» нікуди не зникли, політики ними не гребують, а виборці продовжують наступати на ті ж граблі, що і 20 з гаком років тому.
Бій з тінню
«Довгий електоральний рік», що почався президентською кампанією і закінчився довиборами в 179-му окрузі з карантином, також ознаменувався повсюдним використанням цієї старої технології. Тренд було задано ще в I турі президентської кампанії, коли проти одного з фаворитів гонки, Юлії Володимирівни Тимошенко, був виставлений «двійник», народний депутат від «Народного Фронту» Юрій Володимирович Тимошенко. Це був класичний кейс «двійника-провокатора», який крім чисто механічного відбору голосів за рахунок виборців, що переплутали двох Тимошенко Ю.В., повинен був виконувати функцію дискредитації прізвища в наочної агітації.
Оцінити ККД (хоча, скоріше, мова про «коефіцієнт шкідливої дії») першого амплуа «двійника» досить легко: Юрій Тимошенко набрав 117,7 тисяч голосів (0,62%), результат Юлії Тимошенко склав 13,4%, тобто ККД однофамільця – близько 5%, іншими словами, «механічно» був відібраний кожен двадцятий голос «жертви».
Але у випадку з «двійниками», що активну ведуть свою кампанію, важливішим є друге амплуа, яке не піддається подібному кількісному аналізу – скільки голосів Юлія Тимошенко втратила через масштабну білборд-кампанію із закликами «захистити ринкову ціну газу» і «провести загальну мобілізацію»? Різниця між 2-м місцем Петра Порошенка і 3-м місцем Юлії Тимошенко склала всього 2,5%, і, можливо, якби не «двійник-провокатор» – у II турі тодішньому президенту місця б не знайшлося.
Аргументи, що набрані однофамільцем 117 тисяч голосів дійсно його «особисті», розбиваються о результат Юрія Тимошенка на липневих парламентських виборах-2019 – в окрузі №88 з центром в рідній Коломиї він зайняв 6-е місце з результатом 1,7% (1234 голоси), і це один з антирекордів серед тодішніх народних депутатів, які балотувалися в округах.
А ось у чому з Юрієм Тимошенком важко не погодитися, так це з резонним формально-правовим спростуванням: він носить своє прізвище з народження, на відміну від лідера «Батьківщини» – так на якій юридичній підставі саме його можна визнати «двійником» і скасувати реєстрацію, як цього вимагали в таборі Юлії Тимошенко?
У рівній мірі не було ніяких юридичних підстав відмовляти в реєстрації на березневих довиборах у 179 окрузі (Харківська область) Яні Світличній.
У підсумку самовисуванка з Харкова зайняла 4-е місце, набравши 2,46% (960 голосів), нітрохи не завадивши своїй однофамільниці перемогти. Навіть навпаки – коли кампанія ще не виглядала так безальтернативно і «слуги народу» навіть не думали про капітуляцію, команда Юлії Світличної отримала відмінний привід для звинувачення опонентів у «нечесній грі». До слова, в класичній книзі «Польові і маніпуляційні технології» Валентина Полуектова як окремий підтип цієї маніпуляції винесені «свої двійники», яких реєструє сам штаб «жертви».
Так чи інакше, «механічний ефект» від участі однофамільниці Світличної був мізерним – ККД становив лише 3%. Виникає питання – від чого ж залежить цей ККД, і чому одні «двійники» відбирають набагато більший відсоток голосів опонента, ніж інші? Допомогти відповісти на це питання може детальний аналіз парламентських виборів-2019, де активно застосовувалися різноманітні варіації на тему «двійників».
Однофамільці і «лже-слуги»
Перед аналізом кейсів парламентських виборів-2019, систематизуємо об’єкт нашого дослідження. Так, у технології «двійників-тихонь», які механічно відбирають голоси (в категоріях Полуектова – тобто виставляння проти свого кандидата як інфопривід для кампанії ми зараз не розглядаємо, також не розглядаємо потенціал двійників як «провокаторів»), можна виділити три найбільш типових підходи.
Перший – найпростіший тип «двійників» – реєстрація однофамільців того кандидата, у якого хочуть забрати голоси. Чим більше буде подібності (ім’я, по батькові, дата народження, місце проживання та інше) – тим технологія апріорі ефективніша.
Другий – реєстрація проти кандидата, висунутого будь-якою партією, «двійника» з місцем роботи в юридичній особі, співзвучній з назвою цієї партії. Найчастіше створюються громадські організації, іноді – приватні підприємства, але ключовим тут виступає назва цих юросіб, яка відображається в бюлетені і має бути максимально схожою на назву партії-суб’єкта висування «жертви». Сам «двійник» у даному випадку не обов’язково повинен бути однофамільцем опонента, але для посилення ефекту іноді перший і другий підходи поєднуються.
Третій – реєстрація однофамільців відомих в окрузі політиків, які перебувають на одному електоральному полі з «жертвою». Наприклад, у 2014-му році в 168-му окрузі проти «регіонала» Валерія Писаренка (хоч формально він вже був безпартійним самовисуванцем), крім його однофамільця, була виставлена самовисуванка Людмила Александровська, однофамільниця лідера харківських комуністів (із розрахунку, що електоральні поля ПР і КПУ перетинаються). На парламентських виборах-2019 в деяких округах виставляли самовисуванців з прізвищами «Зеленський»/«Зелінський» або «Бойко», але масового характеру це не носило і давало результат близько 1-2%.
Трендом парламентської кампанії-2019 в округах стали перші два підходи – банальні однофамільці і «двійники», що нібито працюють в організаціях з назвою «Слуга Народу» (в різних варіаціях всього використовувалося близько двох десятків юросіб). Відразу після виборів «Опора» представила експрес-аналіз, який зафіксував, що в 8-ми округах технологія «двійників» спотворила результат волевиявлення і позбавила мандатів «справжніх переможців».
Але це лише «верхівка айсбергу» – для більш поглибленого дослідження ефекту «двійників» на парламентських виборах-2019 ми представляємо дані та розрахунки не тільки за цими 8-ми округами, а по всіх, де проти кого-небудь з фаворитів кампанії використовувалася подібна технологія. Стовпець «КПД» в таблицях розраховується як частка від ділення результату «двійника» на суму результатів «жертви» і «двійника» – тим самим показуючи, який відсоток голосів «жертви» вдалося відібрати за допомогою технології.
ПІБ двійника | Вище/нижче | % | Місце | % жертви | Місце жертви | ККД | |
34 | Чорний Олег Олександрович | ниже | 1,19 | 13 / 20 | 36,58 | 1 | 3% |
34 | Ісаєв Олександр Борисович | ниже | 0,92 | 14 / 20 | 7,47 | 3 | 11% |
37 | Фартушний Микола Миколайович | ниже | 1,55 | 12 / 23 | 33,00 | 2 | 4% |
48 | Єфімов Максим Олександрович | ниже | 4,00 | 4 / 21 | 54,88 | 1 | 7% |
70 | Балога Іван Іванович | выше | 2,87 | 6 / 14 | 14,71 | 4 | 16% |
73 | Брензович Василь Іванович | ниже | 1,04 | 9 / 16 | 26,21 | 2 | 4% |
78 | Боговін Василь Іванович | выше | 5,17 | 4 / 13 | 32,43 | 2 | 14% |
78 | Пономарьов Олександр Іванович | выше | 4,79 | 5 / 13 | 36,84 | 1 | 12% |
80 | Мінько Сергій Анатолійович | выше | 3,79 | 5 / 12 | 33,13 | 1 | 10% |
87 | Андрійович Михайло Васильович | ниже | 1,13 | 11 / 13 | 37,80 | 1 | 3% |
90 | Бабенко Микола Миколайович | ниже | 2,71 | 12 / 24 | 28,23 | 1 | 9% |
94 | Дубинський Вадим Володимирович | выше | 3,45 | 6 / 42 | 40,94 | 1 | 8% |
94 | Дубинський Максим Миколайович | выше | 1,25 | 14 / 42 | 40,94 | 1 | 3% |
94 | Кононенко Олексій Федорович | ниже | 0,61 | 21 / 42 | 12,01 | 2 | 5% |
94 | Кононенко Артур Романович | выше | 0,46 | 25 / 42 | 12,01 | 2 | 4% |
95 | Горобець Дмитро Іванович | выше | 5,97 | 5 / 35 | 30,06 | 1 | 17% |
106 | Фурман Андрій Леонідович | выше | 3,44 | 8 / 22 | 19,37 | 2 | 15% |
107 | Рибалка Сергій Вікторович | выше | 1,80 | 9 / 22 | 15,23 | 4 | 11% |
107 | Рибалка Олександр Павлович | выше | 0,57 | 14 / 22 | 15,23 | 4 | 4% |
107 | Рибалка Юрій Георгійович | ниже | 0,35 | 16 / 22 | 15,23 | 4 | 2% |
113 | Курило Павло Миколайович | ниже | 1,51 | 10 / 25 | 7,92 | 4 | 16% |
133 | Дмитрук Артем Ярославович | ниже | 3,38 | 6 / 50 | 32,66 | 1 | 9% |
133 | Танцюра Дмитро Валентинович | выше | 1,34 | 12 / 50 | 9,09 | 3 | 13% |
135 | Леонов Євген Михайлович | выше | 5,15 | 3 / 23 | 40,21 | 1 | 11% |
137 | Муконін Олег Володимирович | выше | 1,96 | 7 / 24 | 24,45 | 2 | 7% |
137 | Климов Василь Геннадійович | выше | 1,38 | 8 / 24 | 23,09 | 3 | 6% |
137 | Клімов Денис Миколайович | выше | 0,92 | 12 / 24 | 23,09 | 3 | 4% |
139 | Васильковський Василь Миколайович | выше | 7,14 | 4 / 17 | 34,18 | 1 | 17% |
141 | Барвіненко Віталій Миколайович | ниже | 2,35 | 7 / 14 | 19,90 | 2 | 11% |
142 | Плохой Ігор Георгійович | выше | 2,92 | 6 / 12 | 23,57 | 2 | 11% |
143 | Куртєв Федір Васильович | ниже | 5,03 | 4 / 7 | 28,52 | 2 | 15% |
149 | Вітко Антон Олександрович | выше | 2,71 | 8 / 18 | 13,15 | 3 | 17% |
159 | Шевченко Дмитро Станіславович | ниже | 2,24 | 9 / 15 | 23,23 | 2 | 9% |
178 | Літвінов Віталій Олександрович | выше | 2,90 | 6 / 6 | 31,75 | 1 | 8% |
192 | Гуменюк Анатолій Іванович | выше | 5,25 | 4 / 13 | 27,08 | 2 | 16% |
197 | Голуб Владислав Миколайович | ниже | 2,6 | 8 / 17 | 17,59 | 2 | 13% |
207 | Євлахов Анатолій Сергійович | выше | 1,38 | 11 / 19 | 20,17 | 3 | 6% |
207 | Євлахов Анатолій Сергійович | ниже | 1,00 | 13 / 19 | 20,17 | 3 | 5% |
208 | Давиденко Антон Миколайович | выше | 2,02 | 10 / 13 | 37,43 | 1 | 5% |
208 | Давиденко Артем Миколайович | выше | 1,17 | 11 / 13 | 37,43 | 1 | 3% |
209 | Зуб Валерій Васильович | выше | 1,53 | 8 / 19 | 30,29 | 1 | 5% |
209 | Зуб Григорій Леонідович | ниже | 0,60 | 14 / 19 | 30,29 | 1 | 2% |
210 | Приходько Василь Іванович | ниже | 2,15 | 12 / 18 | 21,15 | 1 | 9% |
217 | Костенко Олена Олександрівна | ниже | 1,27 | 11 / 26 | 21,35 | 2 | 6% |
219 | Тищенко Анатолій Анатолійович | выше | 1,90 | 10 / 17 | 30,88 | 1 | 6% |
* стовпчик «выще»/«нижче» показує розташування «двійника» в бюлетені щодо «жертви»
Джерело первинних даних: сайт ЦВК
У двох випадках «однофамілець» змінив результат виборів: причому в 78-му окрузі (Запорізька область) можна говорити про поєднання двох підходів, і в бюлетені було зазначено місце роботи однофамільця кандидата від «Слуги народу» Василя Боговіна – «ГО «Громадський рух «СЛУГА НАРОДУ»» (тому цей кейс включений нами в зведені таблиці обох підходів).
А от у випадку 106-го округу (Луганська область) «слуги народу» виявилися бенефіціарами маніпуляції з однофамільцем – Андрій Фурман із результатом 3,44% не пустив в Раду члена «Нашого Краю» Юрія Фурмана (19,37%), а мандат дістався на той момент «тимчасово безробітному» висуванцю пропрезидентської партії Олексію Кузнецову (21,49%).
Однак для оцінки ефективності технології висування однофамільців необхідно вивести якісь узагальнені показники, а не тільки констатувати наявність двох «переможних кейсів». Середнє арифметичне значення результатів «однофамільців» – 2,42%. «Рекорд» за цим показником зафіксовано в 139-му окрузі (Одеська область), де директор ТОВ «СЛУГА НАРОДУ-ЗЕ» Василь Васильківський набрав 7,14%, проте, не зумівши позбавити перемоги «справжнього» Ігоря Васильківського від «Слуги народу». Якщо брати до уваги тільки «чистих однофамільців» (класичний перший підхід, без посилення «роботою» в співзвучній «Слузі народу» юрособі), то середній результат – 1,93%.
Втім, відсотки однофамільців безпосередньо залежать від популярності «оригіналів», так що оцінювати ефективність технології коректніше крізь призму значень ККД: за всіма однофамільцями – 8,68%, ККД «чистих» – 7,84%. Тобто, грубо кажучи, середньостатистичний однофамілець на виборах-2019 відбирав кожен дванадцятий голос кандидата, проти якого використовувалася ця технологія. При цьому, ККД однофамільців, розташованих в бюлетені вище «жертви» – 9,55%; тих, хто нижче – 7,48%. Тим дивніше, що «однофамільницею» Юлії Світличної був обраний «двійник», ім’я якого починається на букву після «Ю» (не так-то багато варіантів).
Крім того, багато зареєстрованих однофамільців добровільно знімалися по ходу виборчої кампанії. Штаби кандидатів, проти яких реєструються однофамільці, найчастіше, намагаються вийти на них особисто або хоча б на їх представників, а далі «батогом і пряником» спонукають до зняття «двійника».
№ | ПІБ двійника | Вище/нижче |
25 | Краснов Загід Володимирович | выше |
33 | Ляденко Олег Анатолійович | выше |
38 | Бородін Володимир Ігорович | ниже |
68 | Андріїв Андрій Григорович | выше |
68 | Андріїв Іван Михайлович | ниже |
75 | Каліцев Олексій Васильович | выше |
92 | Ференець Олександр Володимирович | ниже |
92 | Ференець Олександр Петрович | ниже |
94 | Дубинський Олексій Петрович | выше |
100 | Крутько Юрій Миколайович | ниже |
113 | Лукашев Анатолій Іванович | выше |
133 | Баранський Віталій Борисович | ниже |
133 | Баранський Віталій Вікторович | ниже |
133 | Баранський Ігор Станіславович | ниже |
137 | Гончаренко Олександр Васильович | выше |
138 | Фурсін Іван Геннадійович | ниже |
206 | Микитась Максим Вікторович | ниже |
Джерело первинних даних: сайт ЦВК
Проте, більш дієвим виявився другий підхід – «паразитування» на бренді «Слуги народу» через реєстрацію різних громадських організацій і підприємств. У семи випадках він привів до спотворення результату волевиявлення (6 «чистих» кейсів другого типу і вже згаданий «лже-слуга-однофамілець» Василь Боговін у 78-му окрузі). Цих семи мандатів не дорахувалися саме представники «Слуги народу» (проти інших партій технологія практично не застосовувалася – ТОВ «Солідарність+», приватні підприємства «Голос» і «Опозиційний Блок» виступають поодинокими винятками, що лише підтверджують правило). У зведеній таблиці нижче представлені кейси використання технології «лже-слуги» і показники її ефективності.
№ | ПІБ | Місце роботи | Вище/нижче | % | Mісце | % Слуги | Місце Слуги | ККД |
16 | Галета Роксолана Ігорівна | ГО “Громадський рух “СЛУГА НАРОДУ”” | выше | 3,27 | 6 / 14 | 25,40 | 2 | 11% |
18 | Зелінський Андрій Васильович | ГО “Громадський рух “СЛУГА НАРОДУ” | ниже | 7,95 | 4 / 15 | 16,92 | 2 | 32% |
25 | Богдан Андрій Валерійович | ТОВ “СЛУГА НАРОДА” | выше | 8,41 | 4 / 25 | 28,21 | 1 | 23% |
26 | Агапов Дмитро Олександрович | ПП “ЗЕ! СЛУГА НАРОДА” | выше | 9,47 | 3 / 37 | 37,82 | 1 | 20% |
27 | Рябоконь Генадій Володимирович | ГО “БФ “СЛУГА НАРОДУ” | ниже | 2,99 | 7 / 20 | 43,78 | 1 | 6% |
30 | Вишневецький Роман Вікторович | ГО “БФ “СЛУГА НАРОДУ” | выше | 3,37 | 4 / 20 | 47,79 | 1 | 7% |
37 | Приходько Павло Олександрович | ПП “ЗЕ! СЛУГА НАРОДА”, | выше | 5,14 | 3 / 23 | 33,00 | 2 | 13% |
38 | Борисенко Яна Анатоліївна | ПП “Зе! Слуга народу” | выше | 3,81 | 6 / 21 | 40,64 | 1 | 9% |
47 | Кіселевич Андрій Аркадійович | ГО “Громадський рух “Слуга народу” | выше | 1,81 | 6 / 19 | 17,07 | 2 | 10% |
64 | Арешков Анатолій Михайлович | ПП “Слуга Народу!” | выше | 7,35 | 5 / 10 | 26,83 | 2 | 22% |
74 | Колесников Олексій Ігорович | ТОВ “ОБ’ЄДНАННЯ “СЛУГА НАРОДУ” | ниже | 5,77 | 6 / 17 | 43,96 | 1 | 12% |
75 | Алентьєв Олександр Сергійович | ГО “Політичне об’єднання Слуга народу” | выше | 8,22 | 4 / 13 | 43,74 | 1 | 16% |
76 | Солдатов Анатолій Борисович | ГО “Громадський рух “СЛУГА НАРОДУ” | выше | 6,19 | 5 / 17 | 43,00 | 1 | 13% |
78 | Боговін Василь Іванович | ГО “Громадський рух “СЛУГА НАРОДУ” | выше | 5,17 | 4 / 13 | 32,43 | 2 | 14% |
79 | Диновська Тетяна Сергіївна | ГО “Громадський рух “СЛУГА НАРОДУ” | выше | 3,73 | 5 / 15 | 38,45 | 1 | 9% |
80 | Баранов Костянтин Володимирович | ГО “Громадський рух “СЛУГА НАРОДУ” | выше | 1,88 | 6 / 12 | 16,22 | 3 | 10% |
90 | Яременко Ярослав Вікторович | ТОВ “СЛУГА НАРОДУ Біла Церква” | ниже | 2,51 | 13 / 24 | 16,00 | 2 | 14% |
92 | Бецман Руслан Михайлович | ГО “Громадський рух “СЛУГА НАРОДУ” | выше | 5,42 | 5 / 21 | 24,76 | 1 | 18% |
94 | Дубинський Вадим Володимирович | ПП “Слуга народу” | выше | 3,45 | 6 / 42 | 40,94 | 1 | 8% |
95 | Горобець Дмитро Іванович | “Благодійний фонд СЛУГА НАРОДУ” | выше | 5,97 | 5 / 35 | 30,06 | 1 | 17% |
102 | Курудз Богдан Михайлович | ПП “Слуга народу” | выше | 4,46 | 4 / 18 | 28,05 | 2 | 14% |
103 | Коваленко Сергій Петрович | БФ “СЛУГА НАРОДУ” | ниже | 4,54 | 7 / 13 | 38,01 | 1 | 11% |
106 | Адаменко Ірина Олександрівна | ГО “Слуга Народу” | выше | 1,39 | 11 / 22 | 21,49 | 1 | 6% |
107 | Бондаренко Олександр Іванович | ГО “Слуга Народу” | выше | 2,94 | 6 / 24 | 18,78 | 2 | 14% |
112 | Іващенко В’ячеслав Сергійович | ГО “Слуга Народу” | выше | 2,71 | 5 / 14 | 20,62 | 3 | 12% |
119 | Кравчук Віталій Володимирович | ГО “СЛУГА НАРОДУ УКРАЇНИ” | ниже | 2,93 | 9 / 14 | 15,39 | 2 | 16% |
125 | Максименко Ярослав Володимирович | ГО “Громадський рух “СЛУГА НАРОДУ” | выше | 2,40 | 10 / 15 | 15,88 | 3 | 13% |
127 | Алєксєєнко Іван Олександрович | ПП “СЛУГА НАРОДУ!” | выше | 6,31 | 5 / 18 | 38,22 | 1 | 14% |
129 | Кочмар Валерій Андрійович | ГО “БФ СЛУГА НАРОДУ” | ниже | 4,03 | 5 / 17 | 38,28 | 1 | 10% |
133 | Дмитрук Артем Ярославович | ТОВ “СЛУГА НАРОДУ. ЗЕ!” | ниже | 3,38 | 6 / 50 | 32,66 | 1 | 9% |
135 | Леонов Євген Михайлович | ТОВ “Слуга Народу” | выше | 5,15 | 3 / 23 | 40,21 | 1 | 11% |
137 | Маланін Олександр Юрійович | Благодійний фонд “Слуга народу” | выше | 2,03 | 6 / 24 | 24,45 | 2 | 8% |
139 | Васильковський Василь Миколайович | ТОВ “СЛУГА НАРОДУ-ЗЕ” | выше | 7,14 | 4 / 17 | 34,18 | 1 | 17% |
146 | Дроздова Ірина Вікторівна | ПП “ЗЕ! СЛУГА НАРОДУ!” | выше | 1,68 | 11 / 31 | 23,26 | 2 | 7% |
148 | Гермаш Дарина Мамуківна | ТОВ “СЛУГА.НАРОДУ” | выше | 4,43 | 5 / 18 | 25,84 | 1 | 15% |
159 | Андрух Віталій Васильович | ПП “Слуга Народу” | выше | 2,42 | 8 / 15 | 23,23 | 2 | 9% |
160 | Аврамчук Дмитро Васильович | ПП “Слуга Народу” | выше | 5,44 | 5 / 11 | 22,30 | 2 | 20% |
171 | Левицька Наталія Вікторівна | БФ “СЛУГА НАРОДУ” | выше | 4,31 | 5 / 13 | 38,01 | 1 | 10% |
174 | Акімова Анастасія Андріївна | ТОВ “СЛУГА НАРОДУ” | выше | 3,21 | 6 / 25 | 33,14 | 2 | 9% |
182 | Голінько Сергій Сергійович | ГО “БФ” СЛУГА НАРОДУ” | выше | 3,81 | 6 / 19 | 38,80 | 1 | 9% |
198 | Пилюхно Олександр Іванович | Всеукраїнський фонд “Слуга народу” | ниже | 2,16 | 7 / 22 | 27,36 | 2 | 7% |
201 | Дідух-Кобзар Володимир Іванович | ГО “Слуга Народу” | выше | 3,02 | 10 / 21 | 34,65 | 1 | 8% |
206 | Косян Сергій Сергійович | ГО “ПП “СЛУГА НАРОДУ” | выше | 3,74 | 7 / 15 | 33,37 | 1 | 10% |
210 | Борсук Роман Петрович | ТОВ “СЛУГА НАРОДУ. ЗЕ!” | выше | 5,76 | 5 / 18 | 17,16 | 3 | 25% |
213 | Колесник Данило Сергійович | ГО БФ “СЛУГА НАРОДУ” | ниже | 2,60 | 6 / 30 | 36,26 | 1 | 7% |
214 | Швакель Олександр Євгенович | ГО БФ “СЛУГА НАРОДУ” | выше | 3,44 | 7 / 22 | 32,71 | 1 | 10% |
215 | Шашенко Євген Олександрович | ГО БФ “СЛУГА НАРОДУ” | выше | 4,48 | 6 / 14 | 37,51 | 1 | 11% |
219 | Колбун Віктор Андрійович | ГО “Слуга народу Святошин” | выше | 1,54 | 12 / 17 | 30,88 | 1 | 5% |
221 | Кошевий Олексій Дмитрович | ГО БФ “СЛУГА НАРОДУ” | выше | 5,65 | 6 / 31 | 23,58 | 1 | 19% |
Джерело первинних даних: сайт ЦВК
Середнє арифметичне результатів, представлених у таблиці «лже-слуг» – 4,26%; ККД технології – 12,56%. При цьому в деяких округах політтехнологи діяли за принципом «чим більше – тим краще» і реєстрували відразу кілька «двійників» (ми в цих випадках у таблиці відображали результат кращого). Якщо прийняти за основу в розрахунках сумарний результат в окрузі всіх «лже-слуг», тоді середній показник по округах виростає до 5,30%, а ККД – до 15,84%.
Тобто технологія згадки «Слуги народу» в бюлетені як місця роботи дозволяла відбирати у справжніх висуванців партії практично кожен шостий голос. Це вдвічі більше, ніж перший підхід з «чистим однофамільцем». Непогане підвищення ККД давало поєднання другого і третього типів – тобто коли «лже-слуг» виставляли з відомими і «органічними» прізвищами (Богдан, Кошовий, Зелінський).
Так, рекордний ККД серед «одинаків» – в 18-му окрузі (Вінницька область): керівник проектів в ГО «Громадський рух «Слуга народу»» Андрій Зелінський набрав 7,95%, а справжній висуванець пропрезидентської партії Павло Довгань посів друге місце з результатом 16,92% – тобто реальне волевиявлення на користь «Слуги» мало становити 24,87%, але кожен третій голос був відібраний (ККД Зелінського – 32%). Серед кейсів колективного висування «лже-слуг» максимальний ККД – 35% в окрузі №25 (Дніпропетровська область), де балотувалося відразу 6 таких двійників, і кращий з них (на прізвище Богдан) набрав 8,41%, однак реальний кандидат від «Слуги народу» Максим Бужанський все одно переміг.
А з точки зору набраних відсотків «одинаком» рекорд зафіксований в сусідньому окрузі №26 (Дніпропетровська область), де інструктор приватного підприємства «ЗЕ! СЛУГА НАРОДУ» Дмитро Агапов посів третє місце, набравши 6164 голосів (9,47%). «Лжедмитрій» обійшов висуванців таких партій, як «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Голос», але так і не зумів перешкодити справжньому кандидату від «Слуги народу» Кирилу Нестеренко перемогти.
У номінації «колективне висування «лже-слуг»» пальма першості у округу №37 (теж Дніпропетровська область): 4 «двійника другого типу» і один чистий однофамілець в сумі набрали 15,89%, перешкодивши перемогти кандидату від «Слуги народу» Ігорю Фартушному. З точки зору ефективності різних типів «двійників» показово, що однофамілець набрав 1,55%, а кращий з «лже-слуг» Павло Приходько посів третє місце в окрузі з результатом 5,14%.
Висновки про ефективність «двійників»
Багатогранна технологія «двійників» у тому чи іншому вигляді на парламентських виборах-2019 застосовувалася приблизно в кожному третьому окрузі, в середньому відбирала кожен десятий голос «жертви», і спотворила результат волевиявлення в 8-ми округах.
Але від чого ж залежить ККД цієї технології і чому в якихось випадках «двійники» відбирають кожен двадцятий голос, а в інших – кожен третій? Проаналізований матеріал по темі та зроблені розрахунки дозволяють сформулювати кілька гіпотез:
– по-перше, найдієвіші «двійники» поєднують в собі маніпуляції відразу двох видів: або це однофамільці «жертви», що працюють в юрособі з назвою «Слуга народу», або співробітниками фейкової «Слуги народу» стають люди з «красномовними прізвищами» типу кошового, Богдана, Зеленського ітп;
– по-друге, велике значення має розташування в бюлетені – в середньому, більше голосів відбирають «двійники», розташовані вище «жертви», також додатковий «бонус» отримують кандидати з прізвищами на «високі» літери алфавіту, які розміщуються в бюлетені в числі перших; для чистих однофамільців, очевидно, важливо максимальна схожість в інших змінних, крім прізвища;
– по-третє, має значення, чи був це «двійник-тихоня» або мало місце його посилення в наочній агітації (умовно, листівка в «зе-стилістиці» із зазначенням імені двійника);
– last but not least: ймовірно, більшу роль з точки зору ККД «двійника» грає сама «жертва», і ті 7 мандатів, яких не дорахувалися в «Слузі народу» – скромна плата за виставляння «ноунеймів», що не наростили власну впізнаваність до скільки-небудь пристойних цифр до кінця виборчої кампанії. Більш того – для кандидата, якого добре знають в окрузі, висування проти нього двійника виступає сприятливим інформаційним приводом, що б’є бумерангом по його опонентам. А ось для кандидатів без особистого рейтингу і впізнаваності в окрузі, які розраховують тільки на ототожнення з популярним суб’єктом висування, така технологія стає серйозною, іноді фатальною проблемою. «Презумпція невинуватості жертви» тут не працює: кожен фаворит кампанії повинен бути готовий до виставляння двійників – готовий скористатися цим собі на благо чи готовий заплатити втраченими голосами, якщо системно не вибудовує комунікацію з виборцями.
Чи буде використовуватися технологія двійників на місцевих виборах? Ймовірно, так – на тому рівні, де залишиться мажоритарна система (тобто мерські кампанії в ОТГ і ради маленьких населених пунктів: буде «водорозділ» на 90 тисячах населення, як зараз в Законі, або на 10 тисячах, як цього недавно захотіли в «Слузі народу» – поки неясно).
Чи буде ефективність цієї технології на місцевих виборах така ж, як на парламентських-2019? Ймовірно, ні – все ж специфіка місцевих виборів передбачає вищий ступінь особистісно-орієнтованого голосування. Або це «вибори сусіда по вулиці» в разі сільської «мажоритарки», або вибори мера, якого всі знають – відсоток «переплутавших» виборців буде нижчим, але він буде.
Чи вирішується проблема «двійників» на парламентських виборах з переходом до пропорційної системи? Не повністю – від «кустарного клонування» кандидатів в округах технологи перейдуть до централізованого «клонування партій», тим більше що і це все («Самопоміч-2», «Блок за Януковича», клони комуністів тощо) вже було. Та й у режимі «відкритих списків» з внутрішньопартійною конкуренцією технології «двійників» напевно знайдуть своє застосування: а враховуючи, що інформації про кожного кандидата-члену відкритого регіонального списку буде мінімум (станом на зараз – так і взагалі лише прізвище з ініціалами) – можливо, виборців, які переплутають, стане навіть більше.
Насправді, «все це вже було» – мабуть, найпесимістичніша фраза з усієї статті: все це вже було і воно залишається. При зборі матеріалу для цього дослідження, особливо цікавою виявилася стаття з аналізом ефективності технології «двійників» на парламентських виборах 2002 року. Автор трохи по-іншому вираховував ККД для однофамільців (ділив їх результат на результат «жертви», а не на суму результатів «жертви» і «двійника»), але в цілому його розрахунки показали приблизно такі ж відсотки.
Тобто за неповні 20 років, незважаючи на колосальне зростання інтернет-технологій, можливостей для вибудовування комунікації, приблизно той самий відсоток виборців приходить на дільниці та, плутаючись, голосує за «двійника». І додавання на сайт ЦВК фотографій всіх кандидатів, яке деякі громадські експерти називали «справжньою революцією», нічим не допомогло. Електоральна активність, як і раніше, наступає на граблі некомпетентності.
Коротке резюме: що з цим (не) робити?
Вже згадана стаття «Опори» про двійників на парламентських виборах-2019 закінчується словами «…функція правоохоронних органів – продовжити розслідування і встановити, у чиїх саме інтересах мали місце випадки, які містять ознаки зловживання громадянами своїм пасивним виборчим правом». Що тут скажеш – не дай Бог Україні виявитися державою, де поліція отримає санкцію встановлювати, хто з громадян «зловживає» пасивним виборчим правом, і хто визнається «замовником», зацікавленим у цьому «злочині».
Періодично лунають заклики до виборчих комісій не реєструвати «двійників» і «однофамільців» – це з тієї ж серії (і добре, що в ЦВК це розуміють). Конституція гарантує всім громадянам право голосу і право висування, ніяк не обмежуючи мотиви цього висування. А конституційні права не можуть бути скасовані або звужені ні прийняттям нових законів, ні вже тим більше міркуваннями поліцейських з цього приводу.
Аналогічні пропозиції звучать від «прогресивної громадськості» з приводу «технічних кандидатів», що реєструються для заповнення квот у комісіях. Але за яким правом і яким чином виборча комісія або поліція визначатимуть «справжніх» і «технічних» кандидатів? Боротися з «технічними кандидатами» (а горезвісні двійники лише окремий випадок всього їх різноманіття) шляхом дискримінації і вибіркової відмови в реєстрації – це шлях в авторитарний глухий кут. Єдиний правовий і цивілізований спосіб нейтралізації цієї технології – зробити її неефективною і нерентабельною.
Зробити її неефективною можна тільки за рахунок освіти – це «гра в довгу», і результат не з’явиться моментально, але буде відчутним і для набагато більш глобальних питань, ніж боротьба з «двійниками». Йдеться як про громадянську, політичну освіту, так і про всю систему освіти в Україні. А поки принцип «покуда есть на свете дураки, обманом жить нам, стало быть, с руки» продовжує реалізовуватися в різноманітних сферах, природним чином зачіпаючи і вибори.
Як зробити її нерентабельною вже зараз? На сьогоднішній день застава за «технічного кандидата» в умовні 1500 доларів дозволяє відібрати у опонента певну кількість голосів, і це дуже дешево. Підвищувати суму застави прямо – недемократично. Отже, слід ввести збори підписів, щоб реєстрація двійника стала набагато дорожчою, а для реальних кандидатів, які працюють з виборцями, це стане лише ще одним «дотиком» на старті кампанії і приводом нагадати про себе.
Зрозуміло, можна дискутувати і про інші способи – погано тільки, що більшість дискусій всередині українського «демократичного громадянського суспільства» закінчуються закликами щось заборонити і когось посадити.
Антон Авксентьєв, кандидат політичних наук,
Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».
Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», що реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».