Ніч на 25 березня 1999 року. Автомобіль марки Toyota з трьома пасажирами рухався по трасі Бориспіль — Золотоноша. Неочікувано посеред траси розвернулася вантажівка «КамАЗ». Відбулося зіткнення, два пасажири Toyota Corolla загинули на місці, третій був госпіталізований. Невдовзі вся Україна дізналася, що одним із пасажирів був лідер Народного Руху України й основний суперник Леоніда Кучми на президентських виборах В’ячеслав Чорновіл. З ним також загинув його водій Євген Павлов. Прессекретар лідера НРУ Дмитро Понамарчук був госпіталізований з важкими травмами. Представники НРУ з самого початку вважали, що цю ДТП підлаштувала влада, щоб ліквідувати В’ячеслава Чорновола.
Версія слідства
Ще до закінчення експертизи, 26 березня, Юрій Кравченко заявив у ЗМІ, що єдина версія, яка опрацьовується слідством — випадкова ДТП. Проте до цієї версії є дуже багато питань. Чому вантажівка почала розвертатися посеред дороги і чому водій вантажівки не побачив позаду себе машини Чорновола? Чому не спрацювали подушки безпеки в автомобілі Чорновола? Чому свідчення пасажирів «КамАЗа» і водія відрізняються? Чому пасажир «КамАЗа», який перший підійшов до машини Чорновола невдовзі несподівано помер? Чому два свідки заявили, що водій «КамАЗа» підійшов до них з боку через деякий час, а не був на місці відразу? Чому понівечене авто знищили ще до кінця розслідування? Чому оригінальний запис ДТП був утрачений, а слідство ґрунтувалося вже на відредагованій копії? Чому Володимир Куделя, водій «КамАза», був визнаний винним у скоєнні ДТП з тяжкими наслідками, але був амністований?
Слідство проводило багато експертиз, пов’язаних з обставинами смерті В’ячеслава Чорновола.
Офіційна версія слідства так і не змінилася: загибель унаслідок травм, отриманих у ДТП. Щоб знайти правду, у 2011 році була проведена ексгумація тіла. Ось як описав її син В’ячеслава Чорновола Тарас: «Ексгумація мого батька була зроблена в абсолютно аморальний спосіб. Ми домовлялися, що я можу запропонувати людей, які візьмуть у ній участь, і що я буду присутній. Але її провели таємно та швидко просто на мій день народження. Після неї настільки пошкодили останки батька, особливо череп, що вже нічого неможливо довести». Пошкодження останків не дає змоги точно визначити характер травм, які Вʼячеслав Чорновіл отримав у тій аварії. Ми можемо висунути припущення, що такі поспішні дії при ексгумації тіла були скеровані на те, щоб приховати реальні обставини загибелі.
Остання експертиза в цій справі була проведена в 2017–2018 роках. У 2021 році Ярослав Тракало, заступник департаменту МВС з комунікацій зі ЗМІ, повідомив, що комплексна комісійна судово-медична, транспортно-трасологічна й автотехнічна експертиза дійшла висновку, що Чорновіл був смертельно травмований у результаті ДТП в березні 1999 року, а підтверджень інших версій загибелі сьогодні немає.
Альтернативна версія
Існує альтернативна версія загибелі Вʼячеслава Чорновола, яку висунув у 2021 році Микола Голомша, колишній заступник генерального прокурора України. Він заявив в ефірі «4 каналу», що В’ячеслав Чорновіл вижив під час ДТП і був добитий чотирма ударами кастета по голові. Так само, на його думку, добили кастетом і Євгена Павлова. В ефірі «4 каналу» він висунув свою версію обставин: «Безперечно, що не ДТП. Було встановлено відключення подушок безпеки, підробку огляду місця події, було встановлено вбивство на Волині основного свідка. Коли ми відкопали труп, там були важкі метали в кістках». Потім він заявив, що розтин тіла Вʼячеслава Чорновола не проводився.
З цього можна зробити припущення, що все попереднє слідство й попередні матеріали справи й докази могли бути сфальсифіковані, а ДТП виявилася замовним убивством, організатори якого так і не були знайдені. Спираючись на останню експертизу, Ярослав Тракало відповів на запитання журналістів про цю версію від М. Голомші і заявив, що експертиза не знайшла матеріалів, які підтверджують версію про ушкодження, нанесені кастетом, проте її не відкидає. Не погоджується з версією про вбивство за допомогою кастета й Тарас Чорновіл. В інтерв’ю виданню The Page він заявив: «Один з експертів зробив висновок, що такі травми могли бути спричинені ударами кастетом. Але я б не взявся робити такий кінцевий висновок, бо, по-перше, ми довели в суді, що наступна машина з батьковими соратниками під’їхала через 30–40 секунд, а по-друге, там не можна було так посунутися, замахнутися та вдарити».
Друга версія, про яку розповів Микола Голомша, полягає в тому, що ДТП була підлаштована й мала кодову назву «Таран». Цікавий факт — те, що цю справу в нього забрали відразу після висунутої версії про вбивство: «Ми порушили три кримінальні справи проти міліції. Я сформував групу, сказав, що це вбивство. І на тій ноті в мене забрали цю справу і три інші справи, передали — групи були розформовані. Нам не дали можливості розслідувати».
Мабуть, суспільство вже ніколи не дізнається про всі обставини загибелі В’ячеслава Чорновола. З часу цієї події минуло 24 роки, і з кожним роком усе більше деталей забувається й губиться. Однак слідство досі має можливість докопатися до істини й відповісти на найголовніші питання, відповідь на які чекають мільйони українців: чи був В’ячеслав Чорновіл убитий, чи це був нещасний випадок і що було б з Україною, якби В’ячеслав Чорновіл не загинув