ЕС продлил «крымские» санкции

Сергій Толстов: «До врегулювання конфлікту поки що не готові ані Київ, ані Москва»

         

27.04.2017

 Про рішення Києва відключити від електроенергії окуповану частину Луганської області та вплив цього рішення на вирішення конфлікту на Донбасі, в ексклюзивному інтерв’ю кореспонденту інтернет-видання «Інформат» розповів директор Інституту політичного аналізу та міжнародних досліджень Сергій Толстов.

«Інформат»: — Доброго дня, Сергію Валер’яновичу! 25 квітня компанія «Укренерго» відключила від енергопостачання окуповану частину Луганської області через космічну заборгованість. Про що свідчить це рішення в політичному аспекті?

Сергій Толстов: – Знеструмлення окупованої території Луганської області є менш вагомим, ніж торгівельна блокада ОРДЛО. Також важливим є той факт, що відімкнення постачання відбулося лише в ОРЛО і не торкнулося Донецької області, оскільки борги ОРДО перед Києвом менші. Є й ще одна причина – це Маріуполь, який тісно пов’язаний з «ДНР». І не тільки за електроенергію, але й через водопостачання.

Про що говорить рішення знеструмити «ЛНР»? Це вимушений захід і, в принципі, обґрунтований. Оскільки абсурдно, коли відбувається торгівля, економічний обмін, постачання електроенергії та водою псевдореспублик, в той час, як «ополченці» вкупі з російськими найманцями, продовжують стріляти і підвищувати чорну статистику вбитих українських військових. Ситуація абсурдна і спричинена тим, що протилежна сторона не хоче йти на головний момент інтересу України – припинення бойових дій та налагодження сталого перемир’я.

Водночас, складно прогнозувати, наскільки серйозно розрив інфраструктурних зв’язків з ОРЛО, вдарить по Україні. Адже, скажімо, відімкнення «ЛНР» від водопостачання, може нашкодити підконтрольним Україні населеним пунктам півночі Луганщини. Хоча може і не вдарить, адже річка Сіверський Донець тече з півночі, саме з української території.

Щодо електроенергії, то відключення світла в ОРЛО виглядає менш болючим для нас, оскільки Луганська ТЕС розташована на території, підконтрольній Україні. Але якщо говорити в цілому, то ця подія – один з проміжних елементів ескалації конфлікту.

«Інформат»: — Чи є в такому рішенні Києва якийсь політичний підтекст?

Сергій Толстов: – Звичайно ж, є. Таким чином українська влада дає зрозуміти, що може впливати на ситуацію і здатна підвищувати градус шкоди для «влади» окупованих територій. Київ використовує «енергетичний блекаут» як чинник тиску на ворога. Такий тиск або зробить протилежний бік більш схильним до переговорів, або ж не принесе результату і функцію компенсації візьме на себе Росія. В цілому ж, відключення від енергопостачання окупованої Луганщини свідчить про те, що конфлікт загострюється. Адже відбувається ескалація не лише бойових дій на лінії зіткнення, але і розрив господарських зв’язків, що погіршує перспективи вирішення конфлікту в цілому.

«Інформат»: — Який же тоді вихід? Чи хочуть сторони взагалі домовлятися?

Сергій Толстов: – Мають рацію ті експерти, які підходять до цього питання з суто конфліктологічної точки зору: для того, аби поліпшити ситуацію та відкрити перспективу для врегулювання конфлікту, обидві сторони повинні зробити «крок назад».

Чи готовий до цього Київ? Можливо й готовий, оскільки з української сторони є досить серйозні інтереси, які постраждали через введення повної торгівельної блокади Донбасу.

Чи Готова до цього протилежна сторона, сказати важко, оскільки «ДНР» і «ЛНР» не самостійні суб’єкти, а просто виконують рішення Москви. За винятком хіба що окремих воєнізованих угруповань, лідери яких також поступово «від’їжджають» на кладовище або ж просто зникають з політичної сцени.

В принципі, на сьогоднішній день, до врегулювання конфлікту поки що не готові ані Київ, ані Москва.

«Інформат»: — Керівництво «ЛНР» заявило, що знеструмлені райони буде живити електроенергія з Росії. Чи можна говорити, що Україна назавжди втратила окуповану Луганщину? Як це загалом вплине на врегулювання конфлікту?

Сергій Толстов: – Складно відповісти на це питання достовірно. Раніше Київ спирався на те, що запорукою управління конфлікту на Донбасі у певному раціональному ключі є підтримка з боку США та Євросоюзу. Однак на сьогоднішній день, вона значно послабла. З відходом Барака Обами та приходом Дональда Трампа, підтримка конфлікту на Донбасі вже не представляє настільки вагомого інтересу для США.

Для Вашингтона збройні конфлікти у світі діляться на чотири категорії. Перша – пріоритетна категорія, включає сім основних «гарячих точок». Друга категорія – це український конфлікт на Донбасі. До третьої відноситься більшість інших невеликих конфліктів, в яких присутні інтереси Заходу. І четверта – це решта світових конфліктів, де повністю відсутні інтереси США. Їх досить багато.

Так от, за цією системою, раніше американці відносили український конфлікт до другої категорії інтересів, але сьогодні він перейшов з другої категорії, в третю. Звісно ж, певні інтереси адміністрації Дональда Трампа в конфлікті на Донбасі, все ще присутні. Однак в той же час, там переконані, що нині це скоріше «головний біль» Європи. Але і Європі зараз теж не до нас – у неї безліч своїх проблем. Тобто, ані США, ані ЄС не можуть зараз надати Україні суттєвої підтримки у вирішенні конфлікту на південному сході.

Виходити на будь-які самостійні переговори з Росією, Київ не готовий. Також наївно очікувати, що російська позиція буде філантропічною, в дусі «якщо ви хочете переговори, то ми припиняємо бойові дії й сідаємо за стіл для консультацій за Мінськими угодами». Кремль займає вичікувальну позицію та використовує конфлікт з метою вимотування українського суспільства.

Хоча теоретично, Росія готова піти на компроміс і переговори. Як Москва свого часу замінила Олександра Бородая на Олександра Захарченко, точно так само вона могла б легко замінити перших осіб з боку сепаратистів на людей, які готові шукати якісь точки дотику. Однак поки що в Кремлі переконані, що збитки для України від блокади Донбасу та закритого рішення російського уряду про бюджетне фінансування сепаратистських утворень, досить вагомі. Росія вичікує і спостерігає, як конфлікт на Донбасі вплине на українську владу, чи призведе до загострення внутрішньополітичної боротьби з виходом на дострокові вибори, яка концентрація сил складеться і т.д. Водночас, Кремль поки що не готовий фінансувати «ДНР» і «ЛНР» чи піти на поступки Києву, припинивши вогонь.

Крім того, врегулювання конфлікту буде залежати й від ступеня життєздатності підприємств на окупованих територіях, які належали українським власникам. З одного боку, Москва хоче продемонструвати, що прозахідна політика України закінчується плачевно і подати це як приклад іншим пострадянським державам. Хоча з іншого боку, соціально-економічна криза на Донбасі нівелює ці зусилля Кремля, демонструючи, що підтримка Росії завжди переростає у ще більш глибоку соціально-економічну кризу.

Валерій Савицький, Информат

 

Теги:

 

Комментарии

Имя: 
27 + 30 = ?
Оставить комментарий: 
Відмінити
  Первый Российский Анонимный Народный Кандидат начинает свою работу