Петро Порошенко вступає у боротьбу за виживання. І це навіть не метафора, адже йдеться про боротьбу за його політичне життя.
Якщо він програє на виборах 2019 року, то вже не повернеться в улюблений кабінет на Банковій і разом зі своїм найближчим оточенням отримає шанси вибути з великої політики.
У цій битві йому протистоять як мінімум двоє сильних суперників. Передусім – досвідчена і дуже системна Юлія Тимошенко, по-друге – зовсім непередбачуваний Володимир Зеленський.
Якщо Зеленський ще більш-менш без ускладнень зможе пережити невдачу, то у Тимошенко проблема, подібна до Порошенкової.
Впродовж 20 років вона одержимо мріє очолити країну, і вже двічі її мрії розсипалися на мільйони дрібних уламків. Тому цьогорічні президентські вибори – мабуть, останній її хрестовий похід у погоні за булавою.
Через стратегічну мету політичного виживання найжорстокіша битва президентської кампанії буде саме між Петром Олексійовичем і Юлією Володимирівною.
Вони вже у відкриту б’ють одне по одному із залученням у свою жорстоку боротьбу поліції, СБУ та прокуратури.
Як працює “піраміда” Тимошенко. Версія СБУ
День 21 лютого почався для партії Тимошенко із повідомлення про масові обшуки СБУ та ДБР у пов’язаних із “Батьківщиною” офісах.
Загалом майже одночасно було проведено понад 40 обшуків. За їхніми результатами у Києві СБУ скликала цілу прес-конференцію, аби похвалитись здобутими матеріалами.
Заступник голови Служби безпеки Віктор Кононенко заявив, що слідчі виявили в регіонах “механізм підкупу виборців та впливу РФ” на результати майбутніх виборів. Щоправда, він не уточнив, де саме їх знайшли і в яких саме областях. Спікер лише запевняв журналістів, що в партійних офісах обшуків не проводили.
За словами Кононенка, “піраміду” підкупу виборців Тимошенко допомагали створювати громадяни РФ та громадяни України, які раніше організовували виборчі кампанії в Росії.
Якщо систематизувати доволі плутану доповідь Кононенка, то загалом схема, яку він приписує штабу Тимошенко, полягала у наступному.
Відповідальним за загальнодержавну “піраміду” у Центральному штабі Тимошенко був призначений один із народних депутатів. Прізвище цього депутата силовики не називали, але співрозмовники УП в “Батьківщині” зізнаються, що йдеться про депутата Валерія Дубіля, якого 28 лютого ДБР викликала на допит.
У матеріалах СБУ було вказано, що відповідальний за “піраміду” є заступником глави партії “Батьківщина”. Дубіль був призначений одним із заступників якраз 15 січня цього року.
Дубіль в команді Тимошенко з 2008 року, коли вперше пройшов за її списками до парламенту.
Депутат має значний вплив на Чернігівщині, де в 2012 році обирався до Ради по 205 округу. За іронією долі, у нинішньому парламенті 205 округ представляє Сергій Березенко з БПП.
Не під запис колеги по фракції називають Дубіля “людиною, яка вміє робити вибори на місцях”.
СБУшники стверджують, що в його підпорядкуванні було троє “кураторів” регіонів. За роботу у Західній Україні відповідав начебто Владислав Ковалевський, за Центр і Північ відповідав Вартан Юмукян, за Південь і Схід – Євген Матвейчук. Всі вони досить маловідомі люди і не є членами “Батьківщини”.
У відкритих реєстрах можна знайти інформацію, що Вартан Юмукян є керівником партії “Єдина країна”. Владислав Ковалевський є співзасновником громадської організації “Міжнародний стратегічний центр”. Євген Матвейчук – у попередньому скликанні Ради був помічником “регіонала” Валерія Омельченка.
За даними “Наших грошей“, Матвейчук, Ковалевський і Юмукян володіють спільним бізнесом.
Схема структури
СХЕМА: SSU.GOV.UA
Вони є співзасновниками ТОВ “Смарт пауер”, що займається “дослідженням кон’юнктури ринку та виявленням громадської думки”, із частками статутного капіталу у розмірі 30%, 10% і 10% відповідно. Мажоритарним власником цієї фірми з часткою 50% є помічник депутата Дубіля Сергій Правдивець.
У межах “піраміди” кожен із них відповідав за координацію роботи у ввірених їм областях через закріпленого за кожною областю “менеджера нижчої ланки”.
У свою чергу кожен із цих “менеджерів” мав у підпорядкуванні по кілька десятків “відповідальних” за виборчі округи – по одному на кожен.
“Окружна” система є основою “піраміди”, саме на рівні округів відбувається реальна “робота” і “освоєння бюджетів”.
“Окружний” керівник, або “відповідальний за сектор”, як пише СБУ, безпосередньо працює із виборчими дільницями.
На кожну ДВК призначається “старший”. Його задача – знайти і залучити скільки вдасться “десятників”.
“Десятник” же – людина, яка безпосередньо комунікує із потенційними виборцями, передає їм гроші за голос і, що називається, приводить за руку на дільницю.
Під “старшим дільниці” може бути необмежена кількість “десятників”.
СБУ заявила, що кожен “десятник” із січня отримував по 500 гривень в місяць готівкою, а з березня оплата мала б скласти по 1000 гривень.
У свою чергу оклад “старших” складав спершу 700 гривень місячно, але з наближенням виборів зростав до 2,5 тисяч. Сумарно із листопада по квітень витрати на одного “старшого дільниці” мали б скласти орієнтовно 10 тисяч гривень, “десятник” обійшовся б у близько 3 тисяч.
Якщо припустити, що на кожній дільниці буде один “старший” та, скажімо, 5 “десятників”, то витрати лише на їхнє утримання мали б скласти близько 470 мільйонів гривень.
Кононенко не озвучував вартість реального “голосу” у цій “сітці”. Однак заявив, що виявлена схема могла дати її організаторам голоси 680 тисяч людей.
У “Батьківщині” очікуванно відкинули звинувачення СБУ і назвали це “дискредитацією Юлії Володимирівни”.
У цій історії прив’язка до Росії для СБУ була принциповою, адже без “втручання Москви” і, відповідно, “загрози нацбезпеці” справу мало б розслідувати непідконтрольне президенту МВС.
Як уже писала УП, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков на цих виборах веде окрему гру і ситуативно допомагає Тимошенко “охолоджувати” Порошенка.
Наочним прикладом активності міністра і контрдій президентської вертикалі може слугувати скандал в Сумах, коли патруль поліції затримав двох агітаторів Порошенка, а прокуратура відкрила провадження на самих поліціянтів за перевищення влади.
Оплата волонтерам
Аваков на відкритих майданчиках неодноразово натякав, що команда президента порушує виборче законодавство, заявляв про перевірку виборчих схем унардепа Сергія Березенка, який входить у близьке оточення Порошенка.
Як розповідають джерела УП в оточенні міністра та в команді президента, на закритих зустрічах з Порошенком Аваков злить його, зачитуючи, наприклад, закон про вибори президента, де вказано, що агітаторам заборонено оплачувати їхню роботу.
“Як ми можемо мотивувати тоді агітаторів? Через що вони мають стояти за нас у палатках? Завжди вони отримували гроші, а тут раптом не можна? Це що таке взагалі?” – емоційно обурювався у розмові з УП один з членів команди Порошенка.
Фактор легітимності дуже болючий для Адміністрації президента: їм важливо не просто перемогти, а виграти без явних грубих порушень. Вони знають, що Тимошенко використає найменший прорахунок штабу Порошенка, щоб підірвати довіру до результату виборів.
На підмогу до президента та агітаторів прийшла ЦВК.
Комісія роз’яснила, що штаби мають право відшкодовувати агітаторам витрати на харчування, користування мобільним телефоном, проїзд та проживання у відрядженнях.
У розпорядженні УП опинилися документи, в яких детально описано план функціонування агітаторів Порошенка.
Це розгалужена мережа виборчих проектів, яка охоплює скрупульозну роботу по районних центрах, маленьких містечках та селах.
“Ми створили безпрецедентну модель агітаторів. Всіх їх ми можемо відстежувати онлайн в режимі реального часу. Тільки на сьогоднішній день їх 60 тисяч, плануємо залучити до 100 тисяч по всій країні”, – хвалився на закритій зустрічі з журналістами високопоставлений член штабу Петра Олексійовича.
Цікаво, що агітатори не лише підбурюють голосувати за президента, а паралельно проводять опитування щодо курсу країни для пошуку можливих прибічників Порошенка.
“Українська правда” детально розкаже про три головні агітаційні проекти штабу Порошенка.
Як працює “сітка” агітаторів Порошенка
З грудня минулого року центральний штаб Порошенка, яким керує перший заступник голови АП Віталій Ковальчук, запустив роботу всіх регіональних штабів.
Це обласні, міські та районні штаби. Робота кожного з них розподілена на три частини: перша – поле, тобто люди, які відповідають за пряму роботу з електоратом – інакше кажучи, волонтери-агітатори.
Друга частина – захист результатів: сюди входять юристи, спостерігачі, члени комісій, завгоспи, IT-адміністратори, служба безпеки.
І третя – робота з базою даних прихильників, яку збирають агітатори і надсилають до штабів. У базах вказані ПІБ виборця, адреса реєстрації та номер мобільного телефону.
До “волонтерів” є чіткі вимоги: агітаторами можуть бути лише прихильники кандидата, яким виповнилося 18 років. Вони повинні бути ввічливими, стресостійкими, мати охайний зовнішній вигляд, бути комунікабельними і володіти мобільним із Viber для звітності.
Але цього не досить. Перед виходом у поле кожен агітатор повинен пройти навчання та мотиваційний інструктаж.
Агітатори проходять такий собі курс “порохобота”, де їх ознайомлюють з політичною ситуацією у країні та надають певні навички, щоб ті могли реагувати на складні запитання виборців.
На тренінгах “волонтерів” надихають мотиваційним виступом члени центрального штабу. Там же вони відпрацьовують екстрені ситуації агітації у форматі рольових ігор.
Лише після цього волонтери-агітатори та їхні бригадири виходять у люди, щоб завойовувати прихильність електорату для кандидата у президенти.
Проект №1 “Точка агітації”
Проект “точка агітації” – це типова робота агітаторів у наметах з брендуванням.
Такий проект розрахований виключно на міста. Його мета полягає у підживленні агітаційної кампанії у населених пунктах, де проживає більше 10 тисяч людей.
За інструкцією, намети розставляють на зупинках громадського транспорту, на ринках і центральних вулицях, неподалік від торгових центрів, у внутрішніх дворах спальних районів – словом, у місцях скупчення великої кількості людей.
У кожному наметі працює по два агітатори в режимі 7 днів на тиждень по 4 години на день.
Вони роздають агітаційні газети, буклети, закликають підтримувати Порошенка. Окреме завдання “волонтерів” – сформувати базу даних виборців кандидата.
Кожного дня агітатор повинен фіксувати не менше чотирьох потенційних виборців Порошенка, які заповнюють анкету прихильника. Згодом справжність їхніх контактів перевіряє бригадир, якому звітують агітатори. Він продзвонює деякі номери і, якщо все в порядку, передає дані до операторів баз даних.
Один із найцікавіших моментів в отриманих нами документах – контроль агітаторів. Перед початком і в кінці роботи вони зобов’язані надсилати бригадирам фотозвіти у Viber.
Проект №2 “Мобільні агітаційні групи”
Проект “мобільні агітаційні групи” (МАГ) – це брендовані мікроавтобуси, у яких їздять по 18 агітаторів. 12 з них працюють, шестеро – для резерву.
Проект розрахований лише на сільську місцевість. За планом, перед першим туром виборів мікроавтобуси проекту мають побувати двічі в кожному селі області. Між першим і другим туром – один раз.
Агітатори в МАГ працюють 10 днів без вихідних: 9 днів у полі, і один звітний день. Графік їхньої роботи – з 8 ранку до 19 вечора, враховуючи дорогу.
Формат їхньої роботи такий: мікроавтобус зупиняється у найбільш людному місці в селі, вмикає аудіо-агітацію. Ще два агітатори працюють поруч з авто – роздають газети й буклети.
У той же час десятеро інших агітаторів попарно обходять хати із агітаційною продукцією та збирають підписи на підтримку ініціатив президента. Норма одного агітатора – чотири підписи на день.
Агітаторів по селах контролюють старші агітатори МАГ, які продзвонюють номери з анкет, щоб підтвердити справжність наданих агітатором даних, після чого передають їх операторам в штаби.
У районних штабах для контролю пересування МАГ по області автомобілі можуть відслідковувати через GPS-системи.
Проект №3 “Від дверей до дверей”
Проект “Кампанія від дверей до дверей” – агітаційна робота “волонтерів” за місцем проживання.
У цього проекту одразу кілька завдань: пошук лояльних виборців та формування бази даних прихильників Порошенка; фіксація противників кандидата; мобілізація прихильників у день голосування.
Кампанія “від дверей до дверей” має цілу ієрархію агітаторів: бригадир контролює десять старших “волонтерів” – старший “волонтер” контролює десять простих “волонтерів”.
Кожен агітатор закріплюється за територіальними секторами з населенням орієнтовно 500 виборців в межах однієї дільниці, всі отримані ними дані передаються до бази в штабах.
Загалом цей проект має чотири хвилі діяльності.
Перша, яка проходила ще в січні: агітатори фіксують можливих виборців Порошенка завдяки зібраним підписам на підтримку ініціативи президента щодо ЄС та НАТО. В штабі Порошенка розглядають електорат, який підтримує ЄС та НАТО, як лояльний до президента, навіть якщо чіткої підтримки не було проголошено.
На початку лютого голова фракції БПП Артур Герасимов хизувався у Раді, що агітатори так назбирали мільйон підписів на підтримку руху до ЄС та НАТО.
Друга хвиля – розширення прихильників за рахунок тих, хто поки не визначився, за кого голосувати.
Третя відбуватиметься в останній тиждень перед виборами – 20-29 березня. Її задача – переконати нейтральних та мобілізувати “своїх” виборців. Агітатори обходять помешкання, де живуть лояльні і потенційні прихильники Порошенка, і просять прийти на виборчу дільницю віддати свій голос.
І остання хвиля – між першим і другим туром. Її мета має одразу дві складові.
По-перше, оновити план голосів. По-друге, налаштувати всіх можливих виборців проти конкурента.
***
Окрім постійної уваги з боку силових структур, у штабі Юлії Тимошенко бідкаються на недосконалість їхньої агітаційної мережі.
Мовляв, “піраміда” ніяк не розгортається через відсутність якісних орговиків як на місцях, так і в координаційному центрі.
Натомість, в іншому таборі настрій більш оптимістичний.
Після новорічних свят УП спілкувалася з одним із головних технологів команди Петра Порошенка. Він детально розповідав про те, як Петро Олексійович може потрапити до другого туру.
“От побачиш, ми будемо в другому турі, тому що ведемо дуже продуману і рівну кампанію“, – спокійним тоном говорив тоді технолог.
“Завадити може лише якийсь скандал, на кшталт, відпочинку на Мальдівах. Але ми всі ризики намагаємося прорахувати, щоб чогось подібного не повторилося”, – із завзяттям додав тоді член команди Петра Олексійовича.
Розслідування “Bihus.info” щодо розкрадання оборонки товаришем президентамає всі шанси стати якраз тим гучним скандалом, який може завадити переобранню Порошенка.
Кожен новий нуль у вкрадених з оборонного бюджету сумах зводить до нуля роботу його масштабних агітаційних мереж.