Всеукраїнське соціологічне опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології в лютому 2018 року на замовлення ГО «Детектор медіа» та за фінансування Міністерства іноземних справ Данії («Даніда») та NED (США).
Запровадження квот на українську мову на радіо і ТБ
Запровадження квот на українську мову на радіо і ТБ підтримують 33 % українців, не підтримують — 43 %. Разом із цим серед тих, хто вважає цей крок доцільним, лише третина опитаних характеризують діяльність держави і громадських організацій як достатню.
Підтримка запровадження квот істотно знижується із заходу України на схід: якщо серед жителів західних областей 50 % прихильно ставляться до такої ініціативи (виступають проти — 24 %), то вже в центрі — 36 % (проти 39 %). На півдні і сході України більшість населення (57 % і 67 %) виступає проти запровадження квот (а підтримують — відповідно, 22 % і 14 %).
Самооцінка здатності виявити фейки
Трохи більше половини українців (53 %) вважають, що вони принаймні в більшості випадків здатні відрізнити якісну інформацію від дезінформації та фейків (у т. ч. 20 % вважають, що завжди можуть відрізнити якісну інформацію від фейків). Третина українців (31 %), навпаки, вважають, що вони або взагалі не можуть відрізнити, або можуть лише в меншості випадків. У всіх регіонах приблизно однакова кількість респондентів стверджує, що принаймні в більшості випадків вони можуть виявляти неякісну інформацію.
Більш упевнені у своїх здібностях ідентифікувати фейки:
- жителі середніх і великих міст (60–68 % вважають, що можуть принаймні в більшості випадків ідентифікувати фейки, проти 43–49 % серед жителів сіл);
чоловіки (61 % проти 47 %); - молодші особи (загалом показник знижується із 60 % серед осіб віком до 30 років до 33 % серед осіб віком 70 років і старше);
- освіченіші українці (66 % серед осіб із вищою освітою проти не більше 50 % серед осіб із нижчою освітою);
спеціалісти, студенти, підприємці (66–73 % проти не більше 55 % серед інших категорій населення за родом занять, у т. ч. найнижчий показник серед пенсіонерів — 41 %); - заможніші українці (66–73 % серед тих, хто має високий або середній достаток, проти не 46 % тих, хто має низький достаток, і 38 % тих, хто має дуже низький достаток).
Серед критеріїв ідентифікації фейків частіше за інші називалися довіра до ЗМІ, в якому з’явилася інформація (для 33 % жителів Україні це один із основних критеріїв), і наявність автора (30 %).
Підвищення медіаграмотності
Більшість жителів України (61 %) вважає, що держава і громадські організації мають докладати зусиль для підвищення медіаграмотності. Якщо на заході, в центрі й на півдні України 61–66 % вважають важливим навчання медіаграмотності, то на сході — 43 %.
Практично серед усіх соціально-демографічних категорій населення більшість вважає потрібним навчання медіаграмотності.
Та водночас немає однозначної думки, на кого в першу чергу треба спрямовувати зусилля. Відносно частіше ті, хто вбачають необхідність у такому навчанні, кажуть, що пріоритет має бути за навчанням підлітків (48 %), дещо рідше кажуть про дорослих (29 %).
Особисто погодилися б узяти участь у навчальному курсі 22 % опитаних. Найбільше зацікавлені в курсах жителі заходу України — серед них 31 % узяли б участь проти не більше 20 % в інших регіонах. Серед них переважна більшість (56 %) віддають перевагу курсам в інтернеті.
