Передвиборча кампанія на президентських виборах 2019 року характеризується рекордною кількістю кандидатів на пост глави держави і засиллям декларативних обіцянок у передвиборчих програмах. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.Newsрозповів парламентський оглядач громадського руху «Чесно» Олександр Саліженко.
За словами експерта, аналіз програм кандидатів у президенти на нинішніх виборах продемонстрував, що більшість із них традиційно виступають «за все хороше проти всього поганого», обіцяють низькі тарифи, високі зарплати і пенсії, стипендії, безкоштовну освіту й медицину. Аналітик зазначив, що у всіх, без виключення, програмах кандидатів занадто «роздутий» соціально-економічний блок, а частина безпосередніх повноважень президента: зовнішня політика, армія, оборона – замала або ж відсутня.
«Наприклад, у програмі Сергія Капліна йдеться переважно про соціальні гарантії щодо різних верств населення, натомість відсутня інформація про зовнішню політику, нічого не згадується про наших міжнародних стратегічних партнерів, пропозиції з деокупації Донбасу або Криму. В деяких кандидатів питання Донбасу згадується лише частково, а питання Криму взагалі не розкривається. Водночас у програмах є більш чіткі обіцянки і визначення або в часі, або у вигляді певних цифр, але водночас не пояснюється, яким чином, наприклад, будуть зменшуватись податки та підвищуватись пенсії та зарплати до європейського рівня. Деякі програми взагалі є відвертим «тролінгом». Так, програма кандидата Володимира Петрова найкоротша з-поміж усіх кандидатів: на одній сторінці зазначені примітивні обіцянки об’єднати державу, впровадити безкоштовний хліб та інтернет для громадян і т.і.»
Ще однією особливістю нинішньої передвиборчої кампанії, експерт вважає рекордну кількість кандидатів за всі роки Незалежності, яких налічується 44 (кілька кандидатів зняли свої кандидатури і кількість учасників зменшилася до 39 – ред.). Серед них зареєстрована найбільша кількість чинних народних депутатів – 16 осіб, а Олександр Мороз встановив особистий «рекорд» – він балотується на посаду президента уже вп’яте.
Настільки значну кількість кандидатів на нинішніх виборах, Олександр Саліженко пояснив двома факторами.
«З одного боку, це свідчить, що в Україні є відкритість, доступність і т. зв. «ліфт». З іншого боку, це можна вважати передвиборчою технологією, оскільки деякі кандидати є абсолютними новачками в політиці, про них не знають навіть журналісти. Більшість кандидатів, які є чинними народними депутатами, були обрані за мажоритарними округами і на останніх парламентських виборах на своїх округах, не набрали і 50% голосів. Тож постає питання, яким чином вони розраховують перемогти у загальнонаціональних виборах і на які ресурси опираються?»
— Олександр Саліженко, парламентський оглядач руху «Чесно»
Крім того, експерт констатував сумнівне походження коштів кандидатів для сплати ЦВК фінансової застави у розмірі 2,5 мільйонів гривень.
«За даними декларацій, далеко не всі кандидати мали достатньо коштів для такого внеску. Деякі кандидати зазначили, що їм допомагала партія, дехто начебто сплатив кошти з власної кишені. Наприклад, кандидат Юрій Тимошенко зазначив, що позичив кошти у знайомих і колег, а борги планує віддавати шляхом продажу свого майна. Однак навіщо людям ризикувати своїми статками, якщо вони мають настільки мізерний рейтинг і жодні шанси перемогти на виборах? Насправді це технологія – в окружні та дільничні виборчі комісії вводяться «технічні» кандидати, створюється «сітка» представників, а згодом обирається підконтрольний секретар або голова. Вони контролюють підрахунок голосів і можуть фальсифікувати результати волевиявлення»
— Олександр Саліженко, парламентський оглядач руху «Чесно»
Нагадаємо, на президентські вибори 2019 року Центральна виборча комісія (ЦВК) замовила близько 60 млн бюлетенів, що збурило населення. Також ЦВК збільшила кількість бюлетенів для першого туру на 260 тисяч штук. Така кількість замовлена відразу на два тури виборів.
Виготовлення та упаковка 60 млн 359 тисяч 600 бюлетенів до виборів президента України обійдеться у 166,36 мільйонів гривень.
До списків виборців може бути внесено понад 29,8 мільйона громадян. З урахуванням тимчасово переміщених осіб з ОРДЛО і незаконно анексованого Криму – 34,5 мільйони. ЦВК за допомогою Державного реєстру виборців, зможе відстежувати зміни у базі даних онлайн. Це унеможливить повторне голосування на іншій дільниці.
Крім того, станом на 19 березня ЦВК зареєструвала на виборах президента 1127 офіційних спостерігачів від 13 міжнародних організацій та 10 іноземних держав.