В етері триває показ фільму «ЗВИЧАЙНИЙ РАШИЗМ» у циклі “Незручна історія”. Фільм присвячений подіям останнього року, розповідає про причини війни, ментальність та історичну особливість російського світу. За тиждень у мережі фільм переглянули понад півмільйона людей! Автор Ігор Піддубний про роботу над фільмом – спеціально для Громади.
Харків’янин Ігор Піддубний є відомим та авторитетним українським журналістом, медіа-продюсером та дослідником, автором низки популярних документальних фільмів, таких як : «УКРАЯ», «ПОВЕРНЕННЯ», «Україна МІЖ ЧЕРВОНИМ ТА ЧОРНИМ», «ПРИЗНАЧАЮ ТЕБЕ ЗРАДНИКОМ», «КРИМ – КУРОРТ ОСОБЛИВОГО РЕЖИМУ» та інших.
Творці фільму яскраво та переконливо аналізують історичні паралелі та доводять, що так званий «рашизм» є ще більш страшним перевтіленням давно відомого фашизму, жертвами якого стали десятки мільйонів людей.
Постмодерністська обгортка і пропагандистська кампанія не мають заслонити справжню природу того, що несе із собою «рускій мір» – нищівну ідею звичайного фашизму, яка намагається повернути людство у криваве та несправедливе минуле. Саме в цьому минулому сьогодні намагається жити народ ядерної держави, яка створює загрозу всьому людству.
– Навіть у самій назві фільму читається явна асоціація із геніальним фільмом радянського режисера Михайла Ромма. Подібність із гітлерівською Німеччиною виявилася з перших секунд російського вторгнення в Україну о п’ятій годині ранку 24.02.22. Але Ви як думаєте – це схожість із гітлерівською агресією такий витончений диявольський тролінг із боку кремлівських політтехнологів чи їм самим такі аналогії навіть на думку не спадали? Ваша аналогія зі знаменитим фільмом Михайла Ромма – це наша чесна відповідь на їхнє знущання?
– Чому я навмисно звернувся до стилістики шедевра Михайла Ромма? Ну, по-перше, тому що в період війни спеціальні зйомки зробити складно, і тобі доводиться робити фільм, використовуючи хроніку. Береться хроніка сьогодення, радянського періоду, Третього Рейху та Другої світової війни, тобто все те, що є у відкритому доступі та вкладається у наш творчий задум.
По-друге, сьогодні особливо розумієш, що Михайло Ромм знімав свій фільм про фашизм без прив’язки до німецького чи італійського. І він показав подібність того фашизму, подібність до того Дракона, якого вони не перемогли.
Коли ми зібрали всі документи, ми зрозуміли, що це почалося не 5 і не 10 років тому, а це має свою генетичну історію.
Вони перемогли чужого Дракона, свого – ні. І, власне, тому ми вирішили наслідувати стилістику та зміст фільму Михайла Ромма.
Тому що сьогодні всі ті, хто кричить про те, що вони нібито прийшли до нашої країни боротися з фашизмом і нацизмом, з усілякими «шайтанами», давно вже не помічають, що фашизм уже давно марширує їхньою країною. Або вони вже звикли і нічого іншого не бачили та не знають. Або вони, власне, в поняттях заблукали…
…Майя Йосипівна Туровська, кінокритик, один із авторів сценарію фільму «Звичайний фашизм» гірко розповіла про те, що тоді, у 1960-х роках, працюючи над фільмом разом із Роммом, вони навіть у найстрашнішому сні не могли передбачити, що ксенофобія та нацизм стануть знову актуальною проблемою ХХІ століття. І точно були впевнені, що ідеї Третього Рейху ніколи не приживуться в країні, яка перемогла фашизм. Але Майя Туровська помилилася, про що з сумом повідомила сьогоднішніх глядачів, більшість яких складали молоді люди.
– До речі, а яка аудиторія читатиме наше інтерв’ю? – поцікавився Ігор. – Це люди, які розуміють, хто такий Ромм, дивилися його фільм?
… І я теж мимоволі замислююся: а чи справді знають сучасні покоління у віці «60 мінус», які не вивчали історію документального кіно, про фільм Михайла Ромма «Звичайний фашизм»?
Фільм вийшов на екрани 1965 року. Автору цих рядків було… 8 років! Пам’ятаю, ми ходили дивитися його з татом та мамою у новому кінотеатрі.
Це було щось небувале! Двосерійний документальний фільм у переповненій глядачами залі, де ніколи до цього документальні стрічки не демонструвалися – лише мистецькі з обов’язковими п’ятихвилинними кіножурналами «Новини дня» про «великі будови п’ятирічки».
І ось цей двогодинний фільм зал дивився, затамувавши подих. На глядачів, які здебільшого пережили Другу світову війну на фронті, в окупації чи в тилу, фільм «Звичайний фашизм» справив приголомшливе враження тому, що люди вперше побачили унікальну хроніку та документи: європейську кінохроніку передвоєнних років, трофейні хронікальні матеріали з кіноархівів. гітлерівської Німеччини та особистого фотоархіву Гітлера, а також численні особисті аматорські знімки, виявлені у військовослужбовців вермахту та СС.
Що могла зрозуміти 8-річна дівчинка? Сила цього фільму була така, що, я думаю, він став для мене «щепленням від фашизму» на все життя, досі пам’ятаю цю хроніку з маршируючим натовпом на площах, ці кадри з виміром черепів для визначення «справжніх арійців», цей склад із відстриженого жіночого волосся для виробництва… матраців споживачам нацистської Німеччини.
Вражаюче, з якою спокійною та іронічною інтонацією переконливо розповідає за кадром про трагедію, що трапилася в ХХ столітті, сам Михайло Ромм.
– Цікаво, що практично відразу в цьому фільмі були помічені спроби порівняння та ототожнення німецького націонал-соціалізму та фашизму загалом із комуністичним устроєм у СРСР і конкретно з епохою сталінізму, – продовжує Ігор Піддубний. – Кажуть, що після показу фільму на кінофестивалі у Лейпцигу група пильних німецьких комуністів у НДР звернулася до радянського посольства із заявою, мовляв, ви неправильний фільм зняли.
Виявляється, меседж про те, що не треба показувати фільм широко, йде з боку братської соціалістичної НДР. Вони зрозуміли, що цей фільм за своєю суттю антитоталітарний! І, можливо, в СРСР цього так і не помітили б, якби «німецькі товариші» не звернули на це увагу. Тобто, як і зараз, в СРСР ніхто не розумів, що ж власне відбувається в їхній власній країні…
Якби російська аудиторія сьогодні подивилася фільм Михайла Ромма, вона, можливо, готова була б тверезо оцінити те, що відбувається.
– Ваш фільм дуже глибоко показує генезу сучасного російського фашизму. Не випадково «Звичайний рашизм» вийшов уже трьома мовами, російською з англійськими субтитрами, українською (загалом чекаємо на його озвучення 6 мовами!).
– Так, оригінальна мова фільму російська, тому що ми хочемо, щоб Росія змінювалася всередині. Тому що ми бачимо, що це єдиний можливий варіант, щоб щось змінилося в ній та у світі. Ніхто й ніщо не змінить Росію ззовні, окрім як її власні реформи, окрім як її перегляд ідеологій, окрім як її власна гілка еволюції.
Цей фільм для тих європейців, які визначають для себе, як ставиться до того, що відбувається, і що буде далі. Так, Захід повинен застерігатися, повинен бути в курсі та вживати заходів, – для цього ми говоримо і Заходу.
Але насамперед цей фільм для « русского мира» для росіян – тих, які не розуміють що таке фашизм. Ми їм пояснюємо: не тицяйте в той бік, не шукайте країну, яка поставила танки з хрестами. Зверніть увагу на свої Zig Haile та свої наколки на тілі. Зверніть увагу на безліч проблем у суспільстві, де ви ненавидите іншу національність. Для вас усі чурки, для вас всі укри, для вас усі фашисти, а власний народ уже давно живе при Гітлері.
– Це дуже важливо, бо, на мій погляд, світ загалом фашизується. Багато процесів йдуть у бік авторитарних систем правління. Ваша відповідь як історика: що з цим робити, що?
– Мене найменше хвилює, що відбувається в інших країнах. І доля російського народу. Зрештою, розвальтеся – так розвальтеся; не розвальтеся – збережіться і згодом зможете це все подолати, відбрунькуватися, народити нормальну галузь еволюції, ну що ж, буду радий.
Мене насамперед хвилює те, що відбувається в моїй власній країні. І чим більше ми про це говоримо і показуємо, тим менша ймовірність, що з проявами фашизму зіткнуться наші діти та онуки. Мені важливо, щоб у нас змінилося ставлення не до «русского мира», а до нашого власного світу.
На Благбазі я часто чую “картопля по 16 рублів”. Я питаю: ну які можуть бути рублі? Ви ж не справляєте враження людини, яка бачила ці рублі, ви ж щодо молода людина… І чую у відповідь: а ви ж теж говорите російською мовою… Уявляєте, зв’язок який?
І я думаю, що ж має ще статися? Так, багато хто перестав спілкуватися з родичами в Росії, але є цілий світ людей, які принишкли…
– …так звані «ждуни»?
– Чекають! І цей фільм, який ми зняли, адресований насамперед тим, хто знаходиться на російській території, серед яких є величезна кількість біженців. Ну, певною мірою і для Заходу, але там немає такої кількості людей, яких ця тема хвилює і взагалі розуміє, про що йдеться.
А українців у Росії мільйони, у тому числі й тих, хто опинився там не за своєю доброю волею, а вимушено, і вони ще не в усьому визначилися, вони дивляться та чекають, як ситуація розвиватиметься. Тому що тут вони були москали, а туди вони приїхали і там вони – хохли.
З величезної кількості матеріалу ми відібрали те, що здалося нам вражаючим, що дає нам можливість разом з ними поміркувати.
І я впевнений, що українці, які опинилися в Росії з різних причин, дуже уважно дивляться цей фільм і аналізують його як якесь відношення до подій, які на них чекають. На П’ятому каналі «Звичайний рашизм» набрав уже 600 тисяч переглядів. І вони демонструють це своїми коментарями, зізнаннями, занепокоєнням.
Під фільмом вже близько 3000 коментарів. І з них можна зрозуміти, як діє на глядачів цей фільм. Є люди, які вважають, що Росії від цієї ганьби вторгнення в Україну ніколи не відмитися і потрібні будуть роки покаяння, а є й заклики: мовляв, уперед, Росія, жодної України не існує. І чому «цей ваш Зеленський 8 років убивав народ?».
Зеленський… 8 років! І ти розумієш, наскільки божевільне середовище цих людей.
– Гітлерівський нацизм закінчився не на руїнах Рейхстагу, а в той момент, коли простих німців змусили дивитись на результати злочинів їхніх співгромадян, не відвертаючись. Російський нацизм закінчиться тоді, коли простих росіян змусять дивитись на те, що наробили російські війська в Україні.
– І ми у своєму фільмі відповідаємо на запитання, звідки все почалося і чим може закінчитись.
Можливо, фільм має продовження. Тому що не закінчилася війна і, ймовірно, буде ще інша історія, наприклад, Гаага.
Автор фільму Ігор Піддубний декларує безплатну передачу прав на демонстрацію створеного їм документального фільму «ЗВИЧАЙНИЙ РАШИЗМ» всім медіа, телевізійним каналам та іншим каналам масової комунікації в світі. Наразі фільм перекладений на низку мов – російську, англійську, польську, французьку, шведську, іспанську, португальську. Переклад триває.
Ми з вами можемо пишатися, що фільм такого високого рівня знятий у Харкові.
Дивіться фільм російською мовою з англійськими субтитрами:
І дивіться українською з англійськими, португальськими, польськими субтитрами:
Олена Зеленіна. gromada.group