Понад 85% українців вважають, що рівень корупції в Україні за період з 24 лютого 2022 року збільшився і понад 70% респондентів найбільш корумпованими назвали ТЦК, судову систему та правоохоронні органи. Такі дані дослідження проведеного компанією «Українська соціологічна платформа» 3 серпня 2024 р.
На запитання «Як ви вважаєте, чи змінився рівень корупції в Україні за період з 24 лютого 2022 року?» 85,2% українців відповіли, що збільшився, з них, 58,3% відповіли, що збільшився, 26,9% – скоріше збільшився. Лише 7,6% опитаних відповіли, що рівень корупції зменшився, з них 5,7% – скоріше зменшився, 1,9% – зменшився. Не визначилися з відповіддю 7,2% респондентів.
Щодо запитання «На Вашу думку, які органи влади в Україні найбільше / найменше уражені корупцією?», то до найбільш корумпованих респонденти віднесли систему ТЦК (72,6%), судову систему (71,4%), правоохоронні органи (70,5%), Верховну Раду України (65,2%), Митницю (53,4%), Кабінет Міністрів України (50,7%). До найменш корумпованих українці віднесли ЗСУ (32,4%) органи соціального захисту (31,3%), Президента України (27,5%). Те, що всі органи влади уражені корупцією вважають 18,5% опитаних, а те, що немає корумпованих органів влади вважають лише 0,9% респондентів.
Також у респондентів запитали, чи достатньо українські антикорупційні органи борються з корупцією та як оцінюєте зусилля громадських організацій та активістів / українських медіа у напрямку боротьби з корупцією. Найгіршу оцінку діяльності отримали антикорупційні органи: 64,4% опитаних вважають, що вони недостатньо борються з корупцією, 22,6%, взагалі, відповіли, що вони самі сприяють збільшенню корупції і лише 6,8% респондентів вважають, що їх боротьба з корупцією достатня. Щодо зусиль громадських організацій та активістів у боротьбі з корупцією, то третина респондентів (33,3%) вважають їх достатніми, 46,1% – недостатніми. Щодо зусиль українських медіа у напрямку боротьби з корупцією, то 22,5% опитаних вважають їх достатніми, 57,6% – недостатніми. Не визначилися з відповіддю щодо антикорупційних органів 6%, громадських організацій та активістів – 13,2%, медіа – 11,2% опитаних.
На запитання «Що необхідно для того, щоб підвищити ефективність боротьби з корупцією?» переважна більшість опитаних (80,8%) відповіли, що необхідні суворі покарання за корупцію, 62,1% – прозорі процедури витрат коштів, 46,6% – контроль з боку міжнародних правоохоронних органів, 43% – розподіл коштів без участі українських посадовців, 31,5% – зменшення податкового навантаження та контроль з боку медіа та ЗМІ, 23,6% – спрощення звітності для підприємців та контроль з українських громадських організацій, 15,5% – контроль з боку українських правоохоронних органів, 13% – спрощення процедур витрат коштів. Не визначилися з відповіддю 5,6% респондентів.
Відповідаючи на запитання «За чий рахунок мають фінансуватись організації, що боряться з корупцією в Україні?» 43,5% опитаних відповіли, що за рахунок бюджету (платників податків), 31,3% – за рахунок міжнародних донорів, 26,5% – за рахунок політиків і політичних партій, 20,1% – за рахунок крупних бізнесменів, 14,2% – мають витрачати свої власні кошти, 11,7% – за рахунок пожертв громадян України. Не визначилися з відповіддю 14,1% респондентів.
Щодо запитання «Чи знаєте ви антикорупційного діяча, ЗМІ, блогера чи громадську організацію, яку ви могли б підтримати грошима для посилення боротьби з корупцією?», то 11,4% українців відповіли, що знають і підтримують, 14% – знають, але не підтримують, 17,9% – не знають, але шукають таку, 36,3% – не знають і не шукають. Кожен п’ятий респондент (20,5%) не визначився з відповіддю.
Відповідаючи на запитання щодо пізнаваності активістів, що борються з корупцією, то найбільше українців чули про Сергія Стерненка (44,2%), на другому місці Денис Бігус (36,4%), на третьому Лаченков Ігоp (24,1%). Далі йдуть Шабунін Виталій (21,7%), Ткач Михайло (18,4%), Тавр – 11,6%. Всі інші активісти мають пізнаваність нижче 10%. Чверть респондентів (26,4%) не чули жодне з запропонованих прізвищ, ще 9,9% не змогли відповісти на запитання.
Найбільш позитивно впливає на боротьбу з корупцією на думку респондентів Бігус Денис (25,1%), на другому місці Стерненко Сергій (18,6%). Далі йдуть Ткач Михайло (12,5%), Лаченков Ігоp (10,1%). Інші активісти набрали менше 10% голосів респондентів. Те, що жоден з активістів не впливає позитивно на боротьбу з корупцією вважають 14,6% опитаних, 27,9% не визначилися з відповіддю.
Щодо запитання «Хто з них, на ваш погляд використовує образ «антикорупціонера» з власною корисною метою?», то кожен четвертий опитаний (25%) назвав Шабуніна Виталія, Стерненка Сергія назвали 15,3%, Бігуса Дениса – 12,4%, Лаченкова Ігоpя – 10,5% респондентів. Третина опитаних вважає, що жоден з активістів не має корисних цілей, 23,5% не визначилися з відповіддю.
Дослідження здійснено Українською соціологічною платформою методом CAWI (анкетування онлайн у онлайн-панелі) громадян України віком з 18 років. Вибірка: 2000 анкет (репрезентативна за віком, статтю та регіоном України). Період збору даних: 3 серпня 2024 р.