Децентралізація, окрім змін до адміністративно-територіального устрою та фіскальної сфери, вже призводить до змін в філософії місцевого управління. Це одна з менш помітних трансформацій, але найбільш значущих з точки зору стратегічного розвитку держави.
Наразі ми спостерігаємо серйозні трансформації в політичній системі країни та політичній культурі населення. Новообрані лідери громад за переліком своїх якостей та компетенцій – це кардинально нове явище для української політичної та управлінської системи.
Своєю постановою від 18 серпня ЦВК дала старт виборчій кампанії в 202 об’єднаних громадах по всій країні. День голосування призначено на 29 жовтня і зараз доцільним буде проаналізувати фактори, які можуть сприяти перемозі на цих виборах, а головне – управлінці якого формату прийдуть восени до влади в цих громадах.
Чим же так відрізняються лідери громад від минулих сільських/селищних голів, мерів міст? І що призводить до цих змін? Ключовий аспект – розширення повноважень і зони відповідальності. Реформа децентралізації прирівняла рівень «найменшої» громади (з точки зору площі та кількості жителів) до статусу міста обласного підпорядкування. Це призвело до істотного зростання фінансового ресурсу, збільшення свободи в прийнятті управлінських рішень і, звісно, відповідальності. Знаковим є те, що сьогодні голова громади набуває гострої потреби бути публічним менеджером. Це той аспект, який змінює його ставлення до поведінки як серед політико-адміністративних еліт, так і взаємодії з жителями своєї території.
Лідер ОТГ, окрім вирішення господарських питань, стає перемовником з міжнародними інвесторами, організаціями донорами, представниками вищої ланки державної влади. Істотно, зростає роль компетенцій стратегічного планування та проектного менеджменту.
Новий лідер громади – це сплав господарника, чиновника і політика доступного людям. Саме ці якості є найбільш затребувані жителями громад, що підтверджує і значна кількість соціологічних досліджень. При цьому важливим є вихід на вершину рейтингу також і моральних якостей новобраного голови.
Ще однією важливою тенденцію є те, що лідери громад і їхній успіх на виборах все менше починає залежати від партійної складової. Це показують електоральні перегони в громадах 2015-2016 рр., а також вже чітко сформований запит населення та очікування від керівника ОТГ. Партійність має мінімальне значення, на перший план виходять ділові та особисті якості. Подібна ситуація свідчить і про зростання прагматизму серед виборців в громадах. Їм важливі справи, компетенції та доступність. Це три кити, які прокладають шлях кандидатам до отримання голосів і перемоги на виборах.
З точки зору масштабу змін, важливою є кількість нових голів громад. Після виборів 29 жовтня в цілому по країні їх буде 615, що становить практично половину від загальної кількості передбачених реформою ОТГ. Кількість лідерів нового формату вже сьогодні буде приводити до якісних змін всієї управлінської системи країни.
Повнота цих змін буде очевидна під час/і після майбутніх виборів Парламенту і Президента. Ті стандарти, які лідери громад задають на території, «зобов’яжуть» до якісного зростання кандидатів на майбутніх більш масштабних виборах. А за їх результатами – і до іншої управлінської поведінки.
В такій ситуації у політиків, державних та місцевих управлінців вже немає іншого шляху, окрім як відповідати цим запитам населення і змінюватися з урахуванням зазначених управлінських трансформацій. В іншому випадку вони опиняться за бортом суспільно-політичних процесів.
Аскад Ашурбеков, експерт з децентралізації Запорізького центру розвитку місцевого самоврядування. Децентралізація влади