Парламент Грузії затвердив у першому читанні законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу” — так званий закон про “іноагентів”.
Як пише “Ехо Кавказу”, документ підтримали 83 депутати, проти не голосував ніхто.
Критики вважають законопроєкт аналогом російського закону про “іноземних агентів” від 2012 року. Влада Грузії каже, що нічого спільного з російським законом у їхнього законопроєкту немає.
Положення законопроєкту “Про прозорість іноземного впливу”
Грузинський законопроєкт зокрема передбачає, що організаціями, які проводять інтереси іноземної сили, є: непідприємницькі (некомерційні) юридичні особи; мовники; власники ЗМІ, джерелом понад 20% від загального доходу якого протягом календарного року є “іноземна сила”.
Неурядові організації (НУО) та ЗМІ зобов’язані самі звернутися через Дім юстиції до Національного агентства публічного реєстру із заявою про реєстрацію як організації, яка проводить інтереси “іноземної сили”.
Ухилення від реєстрації або неподання фінансової декларації у встановлені терміни тягне за собою штраф у розмірі 25 000 ларі (близько 9,4 тисячі доларів).
У разі, якщо організація не усуне упущення в документах, їй буде виписано штраф у 10 тисяч ларі (близько 3,8 тисячі доларів); за повторне порушення – 20 тисяч ларі (7,5 тисячі доларів).
Одним із спірних положень законопроєкту є стаття, згідно з якою Мін’юст Грузії може провести моніторинг для “виявлення організації, яка проводить інтереси іноземної сили або для перевірки виконання будь-якої вимоги” закону. Підставою для моніторингу може стати письмова заява, яка є доносом.
Видання зазначає, що всі міжнародні партнери Грузії закликають Тбілісі відмовитись від затвердження законопроєкту, повторно внесеного на розгляд до парламенту. Минулого року документ відкликали після двох днів масових протестів та зіткнень демонстрантів із силовиками.
Що відомо про минулі протести у Грузії через закон “про іноагентів”
7 березня 2023 року у Грузії розпочалися масові мирні протести через підтримку парламентом законопроєкту про “іноагентів”, ініційованого грузинською партією “Сила народу”.
У ніч проти 8 березня спецназ розігнав учасників акції протесту. Силовики повністю зайняли територію, прилеглу до парламенту, застосовуючи водомети та сльозогінний газ. Також відбулися затримання. За даними МВС, станом на ранок 8 березня затримали 66 людей.
До цього президентка Грузії Саломе Зурабішвілі записала відеозвернення у якому підтримала протестувальників проти законопроєкту щодо виявлення “іноземних агентів”. Вона пообіцяла накласти вето на документ, ухвалений парламентом у першому читанні.
Протести у Тбілісі, проти ухваленого напередодні у першому читанні закону “про іноземних агентів” які розпочалися у 7 березня відновилися 8 березня.
8 березня масові протести продовжилися. 9 березня у Грузії, зокрема у столиці Тбілісі, Кутаїсі та Батумі, проходили вже мирні акції-мітинги.
Станом на вечір 9 березня 132 затриманих під час протестів у Грузії відпустили, одна людина залишалася під вартою за звинуваченням у нападі на поліцейського.
10 березня парламент Грузії відхилив у другому читанні “закон про іноагентів”.
Що відомо про “закон про іноагентів”
Закон про “іноагентів” фактично є аналогом закону, ухваленого в Росії. Згідно з документом, ЗМІ та громадським організаціям, які отримують фінансування з-за кордону, надаватимуть статус “агентів іноземного впливу”. Реєструвати іноагентів має прокуратура, а не служба держреєстру. Для фізичних осіб за порушення закону передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років, для юридичних — штраф.