9 листопада Інститут «Інтермаріум» провів друге засідання нещодавно заснованого ним дискусійного клубу. Цього разу експерти підвели підсумки президентських виборів у США та спрогнозували, що можна чекати від нової адміністрації Д.Трампа.
На заході були присутні: Микола Волгов – політичний консультант, Ігор Чаленко – політолог, Олег Постернак – політтехнолог, а також команда Інституту «Інтермаріум» – Юрій Гаврилечко та Володимир Воля. Модератором заходу виступив Валентин Гайдай – директор Інституту «Інтермаріум».
Першим виступив політтехнолог Олег Постернак, який впродовж останнього року дав низку коментарів Інституту «Інтермаріум» саме з теми американських виборів. Зокрема, характеризуючи виборчу кампанію 2024 року в США, експерт зазначив:
«Найбільш яскрава і масштабна виборча кампанія початку ХХІ століття, яка зафіксувала «правий поворот» американського суспільства. Технологічно кампанії Гарріс та Трампа особливо мало чим відрізняються від класичних виборчих кампаній, які проходили за всіма канонами політичного маркетингу в США. Але цього разу вражає агітаційна масштабність, бюджетні рекорди та емоційний антагонізм.
На цій кампанії можна було бачити стандартні агітаційні заходи – плакати біля будинків, мітинги кандидатів, дебати, мікротаргетована реклама, розсилка електронних листів, залучення голлівудських зірок, обходи помешкань виборців, об’їзди мікрорайонів із мегафоном, мобільні застосунки з інформацією про політичну позицію виборця, інтерв’ю політиків відомим журналістам, вихід книг мемуарного характеру із скандальними подробицями.
Разом з тим, кампанія вирізняється певними особливостями. Безпрецедентним є використання звичайної та цифрової реклами в соціальних медіа. На цих президентських виборах рекорди б’є реклама на YouTube, націлена на неполітичну аудиторію, або, як я називаю «тихого виборця». Найбільш скандальною технологію стала лотерея Ілона Маска. І окремо слід сказати про те, що саме ці вибори б’ють рекорди по масовому використанню генеративного штучного інтелекту на виборах: просування у соціальних медіа, яскраві діпфейки, телефонні дзвінки із голосом зірок та політиків, графічне домальовування великої кількості прихильників на мітингах».
Володимир Воля, координатор зі стратегічних досліджень Інституту «Інтермаріум» відзначив, що вибори в США стали змаганням із залучення виборців, які коливалися. Демократична партія програла це змагання. В тому числі через те, що багато уваги приділяла зовнішньополітичним питанням, хоча для 66% опитаних, як показав екзітпол, пріоритетними є питання економіки і демократії. Також, за даними екзітполу, 68% висловили невдоволення діяльністю адміністрації Байдена. Загальнонаціональні опитування громадської думки фіксує настрої усіх виборів – тих, що голосують, і тих, що не голосують. А екзітпол по суті є подібним до бліц-референдуму саме серед тих виборців, які голосують. Тобто, цілком очевидно, що американські виборці невдоволені правлінням Байдена через погіршення власного соціально-економічного самопочуття (життя подорожчало). Це сталося під впливом: а) пандемії; б) значного здорожчання енергетичних ресурсів у 2021-2022 роках внаслідок агресивної політики Путіна. Трамп пообіцяв робочі місця і доходи.
Що стосується зовнішньої політики нового президентства Д. Трампа, то – це «визначена невизначеність» щодо Росії та України, а також загроза консолідації усіх опонентів і ворогів Америки. Наприклад, у Трампа та його команди може статися переосмислення позиції відносини російсько-української війни. А масштабна інтервенція нафти із США за низькими цінами на світові ринки може стати оголошенням торговельної війни не лише Росії, але й усім нафтовидобувним державам світу, більшості нафтовидобувних компаній. Це може сприяти створенню доволі широкої неформальної антиамериканської коаліції – «проти Трампа».
Ігор Чаленко, політолог:
«Американська виборча кампанія-2024 відзначилась не лише карколомним поверненням Дональда Трампа до Білого дому. Вона зафіксувала серйозну втрату підтримки з боку американських виборців Демократичної партії та її кандидата. Якщо висуванець республіканців Трамп фактично підтвердив свій результат 2020 року за зібраною кількістю голосів в трохи більше, ніж 74 млн, то просідання Харіс по відношенню до Байдена склало понад 11 млн голосів. У непрямій виборчій системі це має не основне значення, однак підкреслює рівень успішності з мобілізації прихильників кандидатів та умовного «болота».
Ключ до успіху кампанії Трампа полягала у вивченні помилок, що були допущені у навколодебатний період кандидатів в президенти і раніше. Республіканці відійшли від акцентування виключно на своє ядро і зробили маневр до центру. У жовтні «слони» [республіканці – ред.] змогли нав’язати чинній віце-президентці свій порядок денний, створити достатнє поле для мобілізації невластивих електоральних ніш для республіканців, таких як латиноамериканці чи мусульмани. Також якісно була відпрацьована комунікація з молоддю через соціальні мережі та подкасти.
Реальним технологічним успіхом стали дебати на рівні кандидатів у віце-президенти, де з команди Трампа було відкинуте амплуа умовних диваків. Натомість, ставка демократів на поштове дострокове голосування не виправдала себе, оскільки значна кількість голосів була надана Трампу як опозиційному кандидату.
Американські вибори матимуть серйозний вплив на подальший перебіг російсько-української війни із зростанням шансів до пошуків рішення її якнайшвидшого завершення. Водночас, одним із сценаріїв є те, що Трамп розчарується у фактичному небажанні російського агресора домовитись з українського питання на компромісних засадах, що матиме наслідком відродження кейсу Ленд-лізу для України. Просування цієї ідеї допоможе однопартійна більшість у двох палатах Конгресу США».
Політтехнолог Микола Волгов зробив такі висновки з виборів-2024:
«За виборчою кампанією можна визначити майбутній стиль прийняття рішень політика. Кампанія Трампа виявилась напрочуд ефективною, попри численні скандали, проблеми із законом та звинувачення. Це стало можливо завдяки надзвичайній особистій вірі кандидата у власний успіх, вибраність та готовність йти на рішучі нестандартні кроки заради кінцевої мети. На такий ризик здатна дуже мала частка політиків. Але ті, хто готовий таке робити отримують у розпорядження надзвичайно широкий арсенал інструментів.
На цьому тлі ванільно-безлактозний політес демократки Гарріс виглядав беззубою метушнею перед поразкою. Вона не довела свою здатність досягати результату ані зараз, ані у гіпотетичному президентському кріслі. В той час як «мальчиш-плохіш» Трамп поводив себе наче вже переміг Це насамперед додало кампанії тієї необхідної конфліктності яка завжди збільшує явку. Адже участь у виборах стає цікавою навіть для глибокого електорального «болота». Тож Дональд зумів пірнути на його дно та витягнути на світ божий глибоко «сплячого» республіканського виборця.
Для американської політичної культури дуже важливе поняття спадку. Не в українському розумінні у вигляді довічної ренти на годування для усіх чад та домочадців. А як визнання внеску діяча у розвиток країни, впливу на процеси, який буде залишатися навіть після його виходу з великої гри. Такий марнославний та амбіційний персонаж безумовно присвятить свою останню каденцію у білому домі його формуванню. Тим паче, що перші два роки він матиме підтримку республіканської більшості у Конгресі.
Для України ключовим питанням є ким Трамп захоче залишитися в історії: «миротворцем» чи «переможцем». І те, і те вдалий образ для комунікації з американським суспільством. Але від цього залежить його стратегія щодо Росії. Єдине, що не викликає сумнівів це стиль її реалізації. Тож всім пристебнути паски безпеки. Ураган «Дональд» набирає обертів».
Юрій Гаврилечко, експерт Інституту «Інтермаріум» з економічних та політичних питань акцентував свій виступ на трьох моментах:
«1. Трамп зробив ставку на американську мрію – «кожен зможе досягти успіху, якщо докладе зусиль». Його опоненти поставили на патерналізм комуністичного ґатунку – «держава тобі допоможе, бо ти того вартий». Як виявилось, працювати заради покращення власного життя та підвищення добробуту американці бажають більше, ніж власним коштом надавати іншим можливість жити безтурботно і нічого не робити. Трамп звернувся до архетипів та традиційних цінностей і, як наслідок, отримав голоси тих, хто на попередніх виборах за нього не голосував, зокрема іспаномовних та значної частини мусульман. Креатив та віртуальність, помножені на соціалістичні ідеї, які пропонували демократи – програли архетипам лібералізму на які робив ставку Трамп. Окрім того, незадоволені експериментами демократів, американці зробили свій вибір на корись «старих обличь». Якщо подивитися на персональний склад обраного парламенту США, то доведеться визнати, що обирали до Сенату та Конгресі фахових політиків й відомих своїми поглядами осіб. З обох таборів, що республіканців, що демократів. Спартц, Пелосі… і ще десятки тих, хто вже був конгресменом чи сенатором і неодноразово.
2. Навіть ті, хто прискіпливо слідкував за президентськими перегонами в США навряд чи зможе згадати основне гасло кампанії Гарріс чи основні її економічні пропозиції як для пересічних американців так і для корпорацій. Демократи сконцентрувались на критиці Трампа, а не на власній програмі та її просуванні, вочевидь знехтувавши тим фактом, що останні 4 роки саме вони мали свого президента й більшість к парламенті. Натомість Трамп з його «Америка – насамперед!» – впізнаваний та зрозумілий. А його обіцянки знизити податок на прибуток для американських корпорацій, чиє виробництво знаходиться в США, з 21% до 15%, а також зняти обмеження для податкових вирахувань з вже сплачених громадянами податків, зараз діє ліміт в 10 000 доларів США – знайшли свого адресата серед цільових аудиторій.
3. Трамп є лідером з усіх президентів США щодо виконання своїх передвиборчих обіцянок. 60% виконання – це рекордний показник. Тож його другий строк буде достатньо передбачуваним, як це б кому дивно не здавалось.
Підводячи підсумки другого засідання дискусійного клубу, директор Інституту «Інтермаріум» Валентин Гайдай відзначив, що зараз – до вступу Трампа на посаду президента США, точно не слід вірити різноманітній інформації, яка є в ЗМІ та, особливо, в соціальних мережах, навіть, якщо ця інформація від ніби то впливових медіа, політичних діячів тощо. Зараз, та й після інавгурації Трампа, буде маса завідома неправдивої інформації щодо намірів нової адміністрації в США стосовно планів щодо України, закінчення війни тощо. Ця інформація буде розповсюджуватись й різноманітними політичними колами задля лобіювання певних цілей, ідей, стратегій, так й провокаторами задля дезінформації, непорозуміння, зневіри. Тому, наразі треба зберігати спокій та довіряти лише перевіреним та/або офіційним джерелам.
Щодо самого Д. Трампа, В. Гайдай зазначив:
«Безумовно, це найбільш яскраве політичне дежавю не лише Америки, а й світового політикуму, принаймні, за останні десятиліття. Я не можу явити за новітню історію такого яскравого та тріумфального повернення у владу політичного діяча, від якого перед цим відвернулась частина команди, заблокували в соціальних мережах, забули ЗМІ, а тепер він зі смаком реваншу повертається у Білий дім.
Для Трампа це – другий, але останній президентський термін. І, як сьогодні неодноразово зазначалося, важливо, ким захоче бути Трамп – миротворцем чи переможцем? Ми не можемо однозначно робити судження щодо його планів стосовно України. Можна припустити, що як було за старої адміністрації Байдена – вже навряд чи буде. Це не означає однозначно гірше або краще. Тому, ще раз хочу наголосити – не слід робити передчасних висновків та довіряти сумнівній інформації. Але, що можна сказати точно? Трамп підтримує Ізраїль та виступав свого часу проти ядерної угоди з Іраном. Це дає підстави вважати, що нова адміністрація може більш активно підтримувати Ізраїль та послабити Іран, який є фактичним союзником Росії. Також всім відомо про санкційні війни Трампа проти Китаю та спробу налагодити контакт з КНДР. В контексті можливого направлення військових КНДР в зону бойових дій та всебічну співпрацю Китаю та Росії, кроки адміністрації Трампа на азійському театрі щодо приборкання Пекіну та Пхеньяну також можуть мати позитивні наслідки для України адже мова знову йде про союзників Росії. Тому, навіть, якщо допомога Україні не буде пріоритетом або буде суттєво переглянута адміністрацією Д. Трампа, він може завдати удару (політичного, дипломатичного, економічного) по союзникам Росії – Ірану, КНДР та Китаю, а це також вигідно нам.