Завуальовані заклики до насильства; протиставлення однієї групи іншій та інші приклади мови ворожнечі виявлено в онлайн-медіа Дніпра.
Жодного матеріалу із випадками мови ворожнечі не зафіксовано у 5 досліджуваних медіа: Первый Криворожский, 0564.ua, Информатор, Днепр инфо та Днепр вечерний.
По одному такому випадку зафіксовано на ресурсах: gorod.dp.ua, 056.ua, krlife.com.ua та “Відкритий”. І ще 4 таких випадки зафіксовано на “Днепровской панораме”.
Такими є результати щомісячного моніторингу дотримання професійних стандартів у регіональних онлайн-медіа.
Моніторинг мови ворожнечі проводився з 26 по 28 липня 2021. Досліджувались усі новини опубліковані від 10:00 26 липня на 10 найпопулярніших медіа регіону згідно Similarweb: Днепровская панорама, Информатор, gorod.dp.ua, 056.ua, Днепр инфо, Первый Криворожский, KRlife, 0564, Відкритий, Днепр вечерний.
Згідно методології ІМІ, мова ворожнечі — це будь-який вислів з елементами заперечення принципу рівності між людьми в правах. Мова ворожнечі ієрархічно зіставляє різноманітні групи людей та оцінює особисті якості конкретних осіб на підставі їхньої належності до тієї чи іншої групи.
Серед маркерів наявності таких порушень у дніпровських онлайн-медіа зустрічалися: завуальовані заклики до насильства; протиставлення однієї групи іншій; твердження про неповноцінність групи населення; пряме або завуальоване твердження того, що одна група створює незручності в існуванні іншої; створення негативного іміджу певної групи суспільства.
Серед людей проти яких виявлено застосування мови ворожнечі: тимчасово переміщені особи, політичні опоненти, літні люди, чайлдфрі-жінки, чоловіки та представники ЛГБТ-спільноти.
Завуальовані заклики до насильства та протиставлення однієї групи іншій
Сайт“Днепровская панорама” у матеріалі “Ты поехал за бабки убивать”: одиозный сторонник Загида Краснова провоцировал военнослужащего (Видео)” повідомляє про мітинг під стінами міської ради, який, за словами журналістів ресурсу, організовано політичним опонентом чинного міського голови Дніпра Бориса Філатова Загідом Красновим. Після описання конфлікту, що стався на мітингу між проросійськи налаштованим чоловіком та військовослужбовцем, у тексті зазначено:
“Вот такие вот люди и стоят за спинами Загида Краснова. Русский мир и ненависть ко всему украинскому из “постиков” в Facebook плавно переходит на улицы. Если мы позволим такому комфортно существовать, уже завтра на митинги будет выходить Олег Царев и ему подобные”.
Таке формулювання може бути розцінене як завуальований заклик до насильства та протиставлення однієї групи іншій, аби у такий спосіб використати травматичне політичне протистояння в українському суспільстві у власних інтересах, адже матеріал загалом має ознаки контагітаційного. Цей ресурс неодноразово раніше розміщував контрагітацію проти Загіда Краснова.
Нагадаємо, що від 2 липня 2021 у Дніпрі триває конфлікт за рекламні носії між профільним управлінням міської ради Дніпра та підприємства, що асоціюють із Загідом Красновим. Під час сутичок постраждали троє осіб: працівник КП “Муніципальна варта” та 2 телеоператори телеканалів Д1 та ОТВ.
Інший випадок протиставлення однієї групи іншій виявлено на ресурсі 056.ua у матеріалі “На Днепропетровщине представители меньшинств вышли на митинг: их охраняла полиция”.
Наприкінці тексту йдеться:
“Отметим, что в Украине предложенный законопроект о защите прав ЛГБТ вызвал много недоброжелательной реакции в обществе и в парламенте”.
Таке оціночне судження нічим не обгрунтовано, і створює штучні умови для протистояння між представниками ЛГБТ та “суспільством”.
До того ж, у цьому ж матеріалі виявлено й інші оціночні судження, що створюють негативний імідж ЛГБТ, на кшталт:
“показывать свои лица большинству из присутствующих там меньшинств было стыдно: они были в головных уборах, очках и масках”.
Натомість, таке рішення учасників мітингу могло бути викликане відчуттям небезпеки.
Як толерантно писати про ЛГБТ — читайте тут.
Твердження, що одна група створює незручності в існуванні іншої
“Днепровская панорама” у матеріалі “Под Днепром переселенцы избили администратора модульного городка — мэр пообещал выселить жителей” описує конфлікт, що стався у модульному містечку Павлограда для тимчасово переміщених осіб через борги за комунальні послуги. За словами автора тексту, місцеві жителі побили адміністратора, коли той виявив незаконне підключення до комунікацій кількох будинків. У тексті також зазначено:
“Городской голова Анатолий Вершина предложил переселить жителей модульного городка в общежития города. «Поступило предложение переселить жильцов модульного городка в общежития города. Уже 4-й год модульный городок не имеет права эксплуатироваться по своим техническим характеристикам. 133 человека — это немного. Городок будем закрывать, поскольку от него одни проблемы», — сказал Анатолий Вершина.”
Така заява міського голови Павлограду фактично є прямим твердження того, що одна група створює незручності в існуванні іншої. І він, як першоджерело та міський голова, несе за це політичну відповідальність. Утім одним із основних завдань журналістів є подання збалансованої інформації. Зокрема, у таких чутливих до висвітлення темах. Щонайменше, у матеріалі мали б бути коментарі людей, яких звинуватили у побитті адміністратора, аби вони виклали свою версію інциденту та розповіли про умови проживання загалом. У ширшому контексті, такий інцидент — інформпривід аби висвітлити проблему житла для внутрішньо переміщених осіб глибше, із залученням експертів та вивченням досвіду інших країн.
Як коректно писати про внутрішньо переміщених осіб — читайте тут.
Твердження про неповноцінність
Ще 5 випадків мови ворожнечі були твердженнями про неповноцінність тієї чи іншої групи населення.
Матеріал “Відкритого” із заголовком “В Украине набирает популярность добровольный отказ от детей” вочевидь покликаний різносторонньо розповісти про чайлдфрі, утім, навіть за участі кількох експерток, він став скоріше розширеним твердження про неповноцінність жінок, що відмовляються народжувати дітей. Це помітно як у особистих оціночних судженнях авторки:
“Большинство экспертов называют приверженцев чайлдфри эгоистами и обвиняют в том, что «женщины не выполняют свою функцию»,
так і у коментарях запрошених експерток. Наприклад, лікарка зазначає: ”Отказ от детей чреват высоким риском онкозаболеваний”, але нічого не говорить про ризики пологів. А психологиня стверджує, що жінки не народжують бо “хочуть виділитись” або мають “дитячі травми”, натомість нічого не говорить про складнощі реалізації жінок після декрету. Нарешті, увесь матеріал присвячений жінкам-чайлдфрі, і у ньому жодного разу не згадуються чоловіки.
Ще у 4 матеріалах журналісти ретранслювали чужу мову ворожнечі.
Наприклад, “Днепровская панорама” у матеріалі «Наши пациенты-мужчины — имбецилы»: лаборатория “Synevo” попала в сексистский скандал”. Тут у заголовок винесено коментар користувача, який, обурений сексистським постом приватної лабораторії у соцмережі, написав власну інтерпретацію їх жарту. Винесення саме цієї цитати у заголовок лише посилює це твердження про неповноцінність.
У матеріалі цього ж ресурсу “Инклюзивность и гендерное равенство: в горсовете Днепра приняли программу занятости населения” йдеться про “трудоустройства граждан, недостаточно конкурентоспособных на рынке труда”. Таке твердження створює негативний імідж і жінкам, і людям з інвалідністю про яких йдеться у тексті — ані журналіст, ані спеціалістка, що коментує матеріал, не уточнюють яку саме групу людей вони вважають недостатньо конкурентоспроможними.
У матеріалі gorod.dp.ua “90-летняя женщина получила ID-паспорт” зазначено: “Паспорта-книжки больше не выдают и даже пожилые люди получают пластиковую карту”. Впевненість у тому, що літній людині дуже складно отримати саме пластиковий ID-паспорт є необгрунтованою та ейджистською.
У тексті “Криворожанин: Это привычка или отсутствие урн?” сайт krlife.com.ua ретранслює ненависть до мешканців свого ж міста, передруковуючи пост місцевого жителя, який називає своїх сусідів “быдлообитателями нашего района”.
Мова ворожнечі, навіть замкнена у лапки як цитата, лишається мовою ворожнечі. Натомість журналіст, який прийняв рішення про її використання у матеріалі, має пам’ятати про відповідальність, яку несе. Адже журналісти мають доступ до ширшої аудиторії, а значить, можуть посилювати ненависть.
Валерія Мальченко. infocrimednipro.medium.com
Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.