Спеціальна військова операція України в Курській і Бєлгородській областях породила низку нових інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), в основному – з боку Кремля. Мета – дезорієнтувати населення і приховати правду. Що помітила “Громада”?
Три “П”: полонений, переговори і Пу
Як відомо, у Курській області ЗСУ здалися в полон десятки російських солдатів, здебільшого строковиків, їхній загальний рахунок може вже йти на сотню і більше. Проте російське державне агентство ТАСС заявило, що ФСБ РФ нібито затримала в Курській області спецпризначенця ЗСУ.
Називаються його ім’я – Руслан і прізвище (яке “Громада” вирішила не відтворювати з етичних міркувань).
Хто насправді цей полонений, чи справді він військовослужбовець ЗСУ, підтверджень немає. Полонений на відео, знятому ФСБ, заявляє, що ЗСУ начебто “мали на меті дійти до Курська і Бєлгорода, щоб потім використати цю атаку нібито для мирного договору з РФ”.
Мовляв, українське командування назвало цю операцію “останньою надією України”.
Крім того, на допиті полонений нібито повідомив, що їм було наказано в разі чинення місцевим населенням опору “розстрілювати всіх на місці”.
Що тут не так?
Війна є війна. У полоні можуть опинитися військовослужбовці і з однієї, і з іншої воюючої сторони. Тільки навряд чи рядовому десантникові під час такої масштабної операції командування доповідає про стратегічні цілі операції. Та ще й використовує такі чутливі образні вирази, як “остання надія України” (відчувається стиль співробітника Центру громадських зв’язків ФСБ).
Як іронізують в інтернеті:
Особисто зателефонував Зеленський і каже: “Дійдете до Курська, потім повернете на Бєлгород, а потім ми це все обміняємо на наші території. А якщо візьмете Москву, то кожен отримає ще й Героя України”. Ось так усе і було. “А якщо дійдете до Владивостока, то кожному по губернії”… Так і сказав. Особисто по телефону.
Практично полоненого змусили повторити на камеру версії більшості політичних експертів, які припускають, що українська спецоперація в Курській області може бути пов’язана з підготовкою більш вигідних для України переговорних позицій. Те ж мені – військова таємниця!
Навіщо це потрібно?
Так у РФ почалася підготовка громадської думки до можливих переговорів, про які давно мріє кремлівський диктатор і висував ультиматум. Не випадково, після появи ролика в ефірі Володимир Путін заявил, що найбільша атака України на російську територію з початку війни була спрямована на покращення переговорної позиції Києва перед можливими мирними переговорами та на уповільнення просування російських військ.
Своєрідний обмін думками завершив президент України Володимир Зеленський, який наголосив, що Україна сама вирішить, коли розпочати переговори з Росією. І пообіцяв, що план відповідно до української Формули миру буде на столі в усіх наших партнерів.
Незабаром ТАСС із посиланням на Слідчий комітет РФ повідомило, що “встановлено факти цілеспрямованого посягання ЗСУ на життя мирного населення”. Тобто територія ще не повернулася під контроль РФ, а слідчі “вже встановили”.
За задумом російських пропагандистів це має відвернути увагу світової спільноти від злочинів росіян в Україні, а також стати підставою для нових звинувачень на адресу нашої держави,
– так відреагували в українському Центрі протидії дезінформації.
Під виглядом доказів росіяни традиційно використовують розповіді людей, що опинилися на тимчасово окупованих російськими військами територіях України.
За спостереженнями “Громади”, так було в захоплених ними містах і селищах Донецької, Луганської, Херсонської областей та Маріуполі.
Ці люди розповідають, що нібито українські військові обстрілювали та розграбовували будинки цивільних, спалювали житло або відкривали вогонь по мирних мешканцях. Зрозуміло, що жодних підтверджень цим словам немає.
Насправді саме російські окупанти стирають з лиця землі українські населені пункти і виключно Росія несе відповідальність за гуманітарну ситуацію на тимчасово окупованих територіях.
Караул, “поляки” під Курськом!
Російські медіа поширюють дані про нібито участь у бойових діях на території Курської області військовослужбовців країн НАТО.
Чомусь у випадку з Курською областю це особливо стосується поляків. На відміну від Харкова, де Кремль періодично знищує “французьких інструкторів”, які живуть у харківських готелях прямо в центрі міста і навіть у скромних п’ятиповерхівках на Холодній горі…
Що тут не так?
Усе не так. Тому що жодного “поляка” не було пред’явлено народу.
У випадку з Курщиною і Брянщиною, вочевидь, Кремлю досі не дає спокою пам’ять про те, як 1610 року польсько-литовське військо входило до Москви, про Гришку Отрєп’єва і Марину Мнішек (до речі, не поляків, а – галичан).
За легендою, перед смертю Марина Мнішек прокляла рід Романових, жоден правитель з яких не мав померти своєю смертю, поки їхній рід не припиниться. А Путін асоціює себе то з Петром Першим, то з Катериною Великою… Ну, ви зрозуміли…
Навіщо це потрібно?
Це робиться для подальшого залякування росіян “загрозою із Заходу” та поширення відповідної дезінформації в країнах Глобального Півдня,
– зазначили в українському Центрі протидії дезінформації.
Герасимов знав, але “підставив” Пу
Розвідка країни-агресора нібито попереджала командувача угруповання російських військ в Україні, генерала армії Валерія Герасимова про можливий прорив кордону в Курській області ще за два тижні до початку боїв. Однак російський генерал та інші військові чиновники відкинули цю інформацію.
Журналісти Bloomberg з посиланням на особу, близьку до Кремля, зазначили, що російському диктатору Володимиру Путіну також не надали жодної попереджувальної інформації про можливі бойові дії в Курській області.
Що тут не так?
Інформація викликає сумніви в достовірності. По-перше, дані розвідки потрапляють на стіл у щоденній цілком секретній розсилці – першій особі держави: президенту (він же – головнокомандувач).
По-друге, жоден головнокомандувач не буде так ризикувати своєю кар’єрою і нехтувати даними розвідки. Навіть Герасимов, навіть будучи два тижні поспіль “напідпитку”.
Знав чи не знав – не суть важливо. Сам факт інформаційного “вкидання”, до того ж через іноземний інформаційний ресурс, свідчить про те, що всередині Кремля йде активна боротьба “павуків у банці”.
Навіщо це треба?
Цікаво, що всередині РФ “вкидання” підхопив анонімний тг-канал “ВЧК-ОГПУ”, у якому часто публікують інформацію із силових органів без посилань на джерела.
Багато українських аналітиків вважають, що ресурс афілійований із російськими “спецслужбістами”, незадоволеними правлінням путінської престарілої камарильї.
І, звісно, мимохідь, штовхнули Україну: мовляв, ніяка це вам не суворо засекречена операція, що здивувала весь світ.
Штучний “інтелект НАТО” на службі ЗСУ
Спецоперацію українських військ на Курщині розробляв штучний інтелект НАТО. Про це заявили ошелешеному населенню російські попагандисти. Напевно, вони були дуже задоволені своєю заявою.
Що тут не так?
У тому, як здійснюється українська спецоперація на Курщині, дійсно проглядається системний підхід і комп’ютерно-математичний розрахунок. Ось тільки для самого НАТО ця операція, судячи з новин, стала несподіваною. Тож штучний інтелект обов’язково брав участь, але…
Річ у тім, що найкраща на пострадянському просторі й одна з найкращих у Європі наукова школа системної аналітики знаходиться в Інституті кібернетики імені академіка Глушкова Національної академії наук у Києві. Саме в Києві, а не в Москві розробляли перший штучний інтелект, коли про нього в СРСР ще ніхто й не здогадувався.
У Харкові, до речі, теж працювали над теорією ШІ – в Академії ППО імені маршала Говорова.
Саме в Україні методи і засоби кібернетики вперше були поширені на такі науки, як економіка, біологія, медицина, дослідження складних систем.
На базі Спеціального конструкторського бюро математичних машин і систем (СКБ ММС) Інституту кібернетики НАН України було створено Інститут проблем математичних машин і систем НАНУ.
Українські системні аналітики, судячи з усього, відмінно попрацювали. Адже ШІ стає потужним інструментом для тих, хто ухвалює рішення на полі бою на всіх рівнях.
Навіщо це потрібно?
Російські базіки і брехуни, так би мовити, схопили за вуха двох зайців. Принизили можливості українського Генштабу, мовляв, “хохлам таке не під силу”, і “відмазалися” від закидів на адресу Кремля, який прогавив вторгнення на свою територію. Мовляв, ШІ НАТО – це така страшна сила, яка виправдовує будь-який провал за провалом.
Але виходить усе, як у знаменитій п’єсі “За двома зайцями” київського автора Михайла Старицького.
Софія їде вчитися до Польщі…
І, нарешті, з харківських пабліків. Бла-бла-бла з тієї ж обивательської “оперетки”, яку ми обговорювали в попередньому огляді.
Тепер у хід на потребу обивательським інсинуаціям у соцмережах запустили красуню і відмінницю Софію з Житомира. Прекрасна дівчина виявилася такою розумницею, що набрала 800 балів на НМТ.
Днями вона заявила, що її запросили вчитися в Ягеллонський університет у Кракові.
Хайпувати на самій дівчинці не ризикнули. Та й навіщо? Обрушилися на українські виші, піднявши крик, нібито Софія “не отримала жодної пропозиції від українських вишів”.
Тут же прибігли коментатори. І місцеві, і аноніми з-за поребрика.
Чого тільки не плели! І про те, що “хабар не дала”, і про те, що “талановита молодь Україні не потрібна”
Що тут не так?
Ви можете собі уявити, що відмінницю з 800 балами не прийняв жоден виш в Україні? Я – ні!
Коли Софія дізналася про набрані бали, у неї взяла інтерв’ю житомирська телекомпанія, в ефірі якої дівчина заявила, що навчатися бажає в Польщі. Родина має польське коріння і навіть отримала “карту поляка”. Сама Софія вивчила польську мову. А тато зауважив, що в Україні триває війна, що і визначило вибір Софії, виходячи з необхідності в захисті від війни.
І ось тепер стали чіплятися хайповть на протиставленні: польський університет Софію “запросив”. А чому київський не запросив?
Справа у тому, що Її б взяли на бюджет, якби вона подала документи у будь-який український університет. Щоб отримати грант на навчання, теж треба подати документи у відповідний фонд. Ягелонський університет вона сама обрала, бо, очевидно, подала туди документи.
Навіщо це потрібно?
На порожньому місці розганяється скандальна новина з перекрученою інформацією. Вільний особистий вибір Софії подається як … відмова з боку українських вишів.
Так розганяється недовіра до життя в Україні, освіти в Україні, визнання твоїх здібностей і талантів на батьківщині.
Причому під патріотичним прапором. Типовий почерк медведчуківських партійців: перепатріоїти патріотів.
Маніпуляція майже вдалася. За поребриком аплодують стоячи.