Ухвалення Верховною Радою мовного закону є правильним і своєчасним рішенням, але воно може заблокувати співпрацю України з Північноатлантичним альянсом. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів голова правління фонду «Майдан Закордонних Справ» Богдан Яременко.

Експерт позитивно ставиться до ухвалення мовного закону з позиції громадянина, але критично ставиться до нього з позиції фахівця із зовнішньополітичних питань.

«З позиції зовнішньої політики, я вважаю цей законопроект невчасним і розбалансованим. Справа у тому, що саме мовні положення Закону «Про освіту», створили для України досить серйозні проблеми у співпраці з НАТО. Угорщина скористалася цим документом і заблокувала співпрацю на найвищому рівні. І я боюся, що ухвалений закон про мову не лише не покращить цю ситуацію, а і створить додаткові проблеми. Для нашої країни створюється абсолютно штучна і непотрібна дилема «або мова, або НАТО». В даному випадку парламентарі, які керувалися найкращими міркування щодо розвитку української мови, проігнорували зовнішньополітичні аспекти цього документу, і мене це турбує»

Водночас аналітик не вважає мовний закон таким, що містить ознаки цензури для ЗМІ та мережі інтернет.

«Закон не впроваджує мовну цензуру в інтернеті та ЗМІ. Мова – це лише форма комунікації, а цензура стосується змісту. Тому цей закон у жодному разі не є цензурним, хоча зрозуміло, що його норми створять для деяких людей побутові незручності. Однак мені здається, що так чи інакше, питання уніфікації в Україні правил, процедур і стандартів, зокрема, мовних, актуальне і на якомусь етапі має відбутися. Це можна зробити в один спосіб чи інший, раніше чи пізніше, але цим все одно слід займатися» — Богдан Яременко, голова правління фонду «Майдан Закордонних Справ».

Богдан Яременко також не вважає, що депутатам фракції «Опозиційний блок» вдасться домогтися скасування мовного закону: «Мені здається, що це марні спроби, але напевне, покаже час».

Нагадаємо, 25 квітня Верховна Рада схвалила у другому читанні законопроект «Про забезпечення функціонування української мови, як державної», його підтримали 278 народних депутатів. У першому читанні законопроект був ухвалений 4 жовтня 2018 року.

Президент Петро Порошенко пообіцяв поважати права людей, які говорять російською чи іншими мовами, а переможець президентських виборів Володимир Зеленський заявив, що після вступу на посаду, проаналізує закон на предмет дотримання усіх прав громадян.

Водночас депутати фракції «Опозиційний блок» зареєстрували два проекти постанов про скасування мовного закону. Відповідно до регламенту, голова Верховної Ради не може підписати закон доти, доки парламент не проголосує за ці проекти постанов. У випадку, якщо парламент не підтримає ці постанови, Парубій матиме право підписати закон і передати його на підпис президенту Петру Порошенку.

Валерій Савицький

Поширити

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.