Коли в країні триває війна, бюджети урізані, команди — мінімальні, а інформаційний фронт не знає вихідних, працювати «на межі» стає щоденною нормою. І саме тому малі редакції потребують чіткої структури, такої, що тримає, коли все навколо хитке.

Саме з цією метою в межах програми інституційної підтримки «Сильніші разом» відбувся воркшоп, який зібрав 22 редакції з усієї України. Тренерка Ніна Кур’ята розповідала, як організувати роботу маленької редакції так, щоб вона працювала як велика.

Яким має бути успішне медіа?

Учасники назвали низку ознак успішності: це й довіра аудиторії, і вплив на суспільство або владу. і стабільна монетизація, й високий рівень охоплення й зацікавленості, і якісний контент із доданою цінністю.

Медіа мають співпадати з потребами своєї авдиторії, виконувати місію й водночас бути здатними до сталого функціонування.

Структура редакції: база для впорядкованості

Щоб команда не розпадалася в потоці новин, кожна редакція повинна мати:

  • чіткий розподіл ролей;
  • зрозумілі посадові інструкції;
  • внутрішні правила комунікації;
  • документи, які орієнтують команду на щоденні процеси.

Один із ключових інструментів — це workflow, тобто виробничий цикл редакції. Це не формальний шаблон, а живий, адаптивний документ, який полегшує життя команди.

«Я винайшла для себе велосипед, але це так і називається в західних редакціях — workflow, тобто, як йде робота. Це буквально односторінковий документ, у якому просто написано, хто коли приходить, що коли має бути на сайті, скільки там, коли має бути оновлена головна, плюс-мінус», — розповідає Ніна Кур’ята.

Workflow допомагає закріпити порядок: розклад змін, типи контенту, чергові, розмежування функцій. Його легко оновити залежно від реалій — пандемії, війни, блекауту — і одразу донести до всієї команди.

Це той самий документ, з якого починає кожен новачок і за яким зручно орієнтуватися щодня.

Ключові ролі в редакціях

У малих редакціях ролі часто поєднуються, але важливо зберігати баланс. Ключові ролі зазвичай такі:

  • журналісти (новини, статті, репортажі),
  • редактори (планування, контроль, корекція),
  • контент-редактори (координація між авторами, мультимедійниками і SMM),
  • SMM-менеджери (просування матеріалів, аналітика, робота з аудиторією),
  • мультимедійники (візуальне оформлення, відео, тікток, ютуб тощо).

Кожен процес має свого «очільника», а кожна людина — чітку функцію.

Для ефективної комунікації редакції мають домовитись про:

  • єдиний месенджер для робочих завдань;
  • адресність запитів (а не загальний чат);
  • для неформального спілкування — окремий канал;
  • достовірну фіксацію домовленостей: проговорили й написали.

Без цього вся комунікація може розсипатися, а запити лишатись без відповіді.

Планування: короткий і стратегічний цикли

Ніна Кур’ята назвала три цикли планування:

  • щоденне: ранкова нарада для уточнення оперативних завдань,
  • щотижневе: щоп’ятниці формуються анонси й теми статей на наступний тиждень,
  • стратегічне: розгляд річниць, ювілеїв, обіцянок влади, меморіальних подій тощо.

Це дає змогу не «реагувати постфактум», а працювати на випередження — готувати матеріали з наперед заданим змістом і цінністю для авдиторії.

Виробництво контенту: що потрібно для якісного матеріалу

Якісний матеріал означає чітко спланований і правильно реалізований матеріал.

На практиці це означає, що стаття має відповідати заданому ракурсу, а матеріал зданий до дедлайну. При цьому SMM знає, коли і як його краще опублікувати. Якщо контент візуально багатий, то до роботи долучений мультимедійник. Просування узгоджено з типом матеріалу і каналом комунікації. 

Редакційні стандарти: рецепт довіри

Як пояснює Ніна Кур’ята, редакційна політика — це відповідь на «що ми робимо» і «навіщо», а стандарти — це відповідь на «як».

«Я дуже люблю кулінарні аналогії. Наприклад, ми святкуємо день народження — це наша мета. Ми накриваємо стіл з холодцем, тортом — це формат. А от як ми це готуємо, за яким рецептом — це і є редакційні стандарти. Без них результат випадковий».

Більше про редакційні стандарти читайте тут: Видаляти, не видаляти чи видаляти частково: кейс «Кременчуцького телеграфу»

Ці стандарти — не формальність. Це щоденна інструкція для кожного співробітника. Зокрема, в ній ідеться про:

  • джерела: визначено, звідки беремо інформацію, коли потрібні два незалежні джерела, як працюємо з анонімними свідченнями;
  • факти: навіть офіційна інформація може бути неточною. Стандарти вказують, як її перевіряти;
  • експертів: зафіксовано, хто вважається компетентним, як уникати фейкових «коментаторів»;
  • мову: узгоджено стилістику, тональність, використання фемінітивів, назви посад і органів, чутливу лексику;
  • правові аспекти: записано алгоритм дій у разі судових ризиків або конфліктних тем;
  • формат матеріалів: окреслено базові вимоги до новин, статей і репортажів: структура, заголовки, підзаголовки, обсяг.

Це документ, який допомагає зберігати довіру, уникати помилок, розв’язувати суперечки. І не втрачати свою ідентичність у потоці новин.

Продуктивність, фідбек і мотивація

Показники продуктивності мають бути зрозумілими і досяжними:

  • кількість матеріалів — відповідно до посадових норм;
  • якість — відповідність стандартам, імпакт, залучення;
  • фідбек — реакція аудиторії (з обережністю);
  • перегляди (це доповнювальний показник).

Редакції поділилися практиками мотивації: це й винагорода за охоплення та якість, і прозорий преміальний фонд (допуск лише тих, хто виконав норму), і розподіл премій пропорційно до результатів.

Важливою складовою продуктивності є персональний розвиток співробітників. Адже успішний менеджмент не лише координує, а й розвиває команду.

Ніна Кур’ята пропонує такі інструменти:

  • Personal Development Review — щорічне інтерв’ю між працівником і менеджером,
  • обговорення: чого досягнуто, що хоче освоїти, куди розвиватись,
  • визначення потреб у тренінгах, зміні ролі чи тематики,
  • 360° рев’ю — оцінка від колег, з анонімною формою (лише для менеджера),
  • прив’язка бонусів до оцінки Rev’ю — прозоро, чітко.

Найкращі кейси — коли працівник змінює роль, знаходить свою нішу, виростає професійно.

Ще одна важлива складова мотивації команди — гендерна рівність і зарплати.

Під час обговорення з учасниками прозвучали тези про:

  • однакову оплати на однакових позиціях,
  • справедливий перехід між ролями,
  • уникнення стереотипів під час найму,
  • облік декретів, лікарняних, непередбачуваних обставин.

Адже гендерні відмінності в оплаті праці, так званий gender pay gap, існують навіть у великих організаціях. Редакції мають намагатися запобігати нерівності, а не примножувати її.

***
Програму «Сильніші разом: медіа та демократія» реалізують Всесвітня асоціація видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії.

Поширити

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *